Лісівник Андрій Сидоренко пильно вдивляється у монітор. Здалеку видніється цівка диму з-поміж дерев. «О, дивіться, знову палять», – стримано й навіть беземоційно говорить пан Андрій, ніби це явище він бачить щодня. Згодом лісівник подає висновок колегам: «Це знову баба Галя палить, виїжджайте до неї».
Так минають робочі зміни працівників Вельбівського лісництва на півночі області, за понад 100 кілометрів від Полтави. Весна – найбільш продуктивна й водночас проблемна пора для лісівників. У цей час вони висаджують ліс, слідкують за пожежною безпекою, заготовляють деревину та насадження на продаж. ЗМІСТ побував у Вельбівському лісництві, аби дізнатися більше про те, чим займаються лісівники навесні і як технології змінюють їхню роботу й переплітаються з багаторічним досвідом.
«Щодня щось палять». Як слідкують за пожежною безпекою у Вельбівському лісництві
На вході до офісу лісівників зустрічає помічник лісничого Андрій Сидоренко. На його плечах лежить відповідальність за значну частину лісівничих завдань. Його «офіс» – чи не найбільша кімната з двома «плазмами», які стали очима лісівників. Це відеосистема, що дозволяє відстежувати пожежну безпеку в реальному часі. Ще кілька років тому про таке біля Вельбівки навіть не мріяли.
Відеокамери та монітори запускають у пожежонебезпечний період – від часу, коли зійшов сніг у березні й до стійкої вологої погоди у листопаді:
«Пожежі бувають часто. Тільки у нас торік було дві лісові пожежі. Також часто сухостій горить на полях, уздовж доріг і на луках, де балки. Щодня якесь задимлення ми фіксуємо», – розповідає Андрій Сидоренко та показує як працює система відеоспостереження.
П’ять сусідніх лісництв – Вельбівське, Бірківське, Краснолуцьке, Лютенське та Безвіднянське – у фокусі камер лісівників зі світанку й до темряви. У світлий час доби за камерами слідкують сторож та черговий, які у випадку небезпеки триматимуть зв’язок із рятувальниками.
«Якщо сторож побачив дим, одразу повідомляє чергового. Той своєю чергою повідомляє керівництво, яке тримає зв’язок з лісгоспом. Викликаємо усіх, дивимося, чи це дійсно пожежа і наскільки вона серйозна. Після цього залучаємо пожежників», – говорить Андрій Сидоренко.
Поки помічник лісничого пояснював принцип роботи відеосистеми, на камерах побачили задимлення. Одразу вдалося дізнатися точні координати й побачити, що місцева мешканка розпалила багаття поблизу своєї садиби. У такому випадку лісівники звертаються до рятувальників, які виїжджають на місце події та виписують штрафи паліям сухостою.
Лісопожежну станцію розгорнули за кількадесят метрів від офісу лісівників. Просторе подвір’я та вишикувані в ряд гаражі. Мабуть, їх будували «за стандартом» сільських пожежних станцій. На подвір’ї видно новий трактор та свіжофарбований пожежний ЗІЛ зразка 80-х років минулого століття: бригада з дев’яти рятівників лісу завжди напоготові.
Якщо черговий бачить пожежу і підтверджується, що це відбувається у Вельбівському лісництві, звʼязуються з начальником лісопожежної станції, а той – з водієм і направляє його на місце пожежі. Водії тримають зв’язок з бійцями бригади й виїжджають на гасіння:
«Найпершими прибувають бійці лісової охорони з ранцями. Відразу потрібно трохи локалізувати пожежу й дочекатися трактора або машини. У “пожежці” є вода та рукав для гасіння вогню, а локалізувати вогнище допоможе трактор з плугом. Він оборює ділянку, аби вогонь не перекидався далі», – каже Андрій Сидоренко.
Якщо ж пожежа надто масштабна і лісівники не можуть впоратися, викликають на допомогу рятувальників.
І ось пожежники вивозять на подвір’я свою «новинку» – модульну установку для гасіння вогню. Лісівники отримали техніку цьогоріч, тож ще не встигли використати в роботі. Невеликий причеп із цистерною всередині, який може допомогти загасити полумʼя, що знищує сухостій або інші незначні загоряння. Також модуль годиться й для патрулювання лісу, коли мобільні групи виїжджають для перевірки: лісівники чіпляють техніку до робочого Duster та їдуть на місце події.
Цикл життя рослин, які лісівники готують на продаж
Наступна локація – задній двір офісу Вельбівського лісництва. Ґрунтовою стежкою Андрій Сидоренко веде до невеликого павільйону, де зібрали рослини на продаж. Ялівець козацький, сосна жорстка й Веймутова, ялина канадська, піхта, кипарисовик стоять обабіч у спеціальних контейнерах. Ці рослини доступні для покупців протягом усього року. Їх вирощують у спеціальних теплицях та парниках з насіння, або ж методом живцювання:
«Для живцювання з молодої однорічної деревини нарізаємо живці та висаджуємо у спеціальний ґрунт-субстрат. Треба спеціальні умови створити, щоб там парило, була правильна температура і правильний полив. Загалом, живцям треба рік, щоб пустити коріння», – розповідає Андрій Сидоренко.
Парників для вирощування рослин у Вельбівському лісництві близько десяти. Це конструкція з дерев’яного дна, металевих дуг та прозорої будівельної плівки. З-під вологої плівки виглядають невеликі сіянці хвої, які близько року зростали в парнику. Десь за місяць їх висадять в контейнери та продадуть місцевим, аби ті доглядали за рослиною на власній садибі.
У теплицях же вирощують рослини з насіння. Тут є і самшит, і рідкісний тис. Андрій Сидоренко каже, що він «суперзірка» серед місцевих.
«Разом гасимо пожежі, разом садимо ліс». Як рятувальники висаджували дерева у Вельбівському лісництві
О пів на 11 ранку в лісі поблизу Вельбівки гамірно. На зораній напередодні ділянці місцеві рятувальники працюють разом з лісівниками: вони запланували висадити новий ліс. Садитимуть власноруч, за допомогою меча Колесова. Це інструмент для висадки дерев, який вигадали близько століття тому.
Спершу мерзлий ґрунт не піддається мечу, проте заряджені на роботу рятувальники докладають зусиль, аби роздовбати землю. Сосни сьогодні таки висадять. Працюють по двоє – один копає, інший занурює в ґрунт сіянці.
Проте «колупати» замерзлу землю стає все важче й важче.
– І що тепер? Будете роз’їжджатися й садити в інший день? – питаю у помічника лісничого Андрія Сидоренка, який також слідкує за процесом.
– Та ні, спробуємо перейти на інший бік, там сонячно, будемо пробувати, – відповідає він та починає переганяти людей на інший бік ділянки.
Тож як відбувається висадка лісу? Її проводять залежно від того, коли приберуть ділянку після вирубки старих дерев. Якщо деревину вже вивезли й продали, ділянку зачищають, накладають борозни, готують сіянці та починають висадку:
«Лісовпорядна партія проводить таксацію лісів. Вона й розподіляє, який це тип лісорослинних умов й тоді ми знаємо, що тут треба садити. Якщо тут зрубали сосну, то дуб, який любить багатші умови, не ростиме. Сьогодні ми садимо шість рядів сосни через один ряд берези», – говорить провідна інженерка з лісових культур Світлана Омельченко.
Рятувальники садять ліс радом з лісівниками третій сезон поспіль: минулорічні весна та осінь, а також весна 2024 року. Близько 15 працівників ДСНС на добровільних засадах допомагають, залишаючи на чергуванні у частину колег:
«Ми тут живемо, тому треба щось після себе залишити. Оперативність і готовність ми не понижуємо, допомагають лише ті, хто вільний», – каже начальник шостої пожежної рятувальної частини міста Гадяч Володимир Боровик.
Працівники ДСНС садять дерева дотемна й повернуться наступного дня. А можливо, ще й наступного сезону.
Заготівля деревини на Полтавщині
Далі їдемо в сусіднє село, де заготовляють деревину для продажу. Лісництво досить протяжне, тому локації розкидані по інших селах. Через засіяну ділянку лісівники ведуть углиб лісу, де цього ж дня розпочалася рубка. Довкола безмежна кількість колод, тирси та стійкий запах спиляного лісу. Таким чином зі старих дерев, які згодом почнуть гнити й помирати, роблять прибуток для лісової галузі:
«За день чи за два до початку рубки проводять підготовчі роботи. Спилюють та прибирають сухі дерева, які б заважали валінню. Потім вальник лісу і лісоруб роблять на дереві запил, звалюють його та розпилюють на колоди», – говорить головний інженер лісництва Дмитро Кулеба.
Далі справа за майстром лісозаготівлі Анатолієм Янчаренком. За допомогою персонального кишенькового комп’ютера та спеціальних інструментів він маркує кожну спиляну колоду.
«Так ведуть електронний облік деревини», – пояснює Анатолій Янчаренко й показує спеціальний застосунок у телефоні. У ньому можна дізнатися всю інформацію про дерево: породу, діаметр колоди, походження тощо. Після цього деревину можна виставляти на продаж.
Електронний облік деревини працює близько 10 років, проте наприкінці 2023 року в цій галузі з'явилося нововведення. Майстрам лісозаготівлі придбали телефони, аби вони відстежували кожен крок збуту деревини задля прозорості та безпечності. Також за його допомогою можна відстежити місцезнаходження лісівника, що є актуальним для прифронтових областей.
***
Реформа лісової галузі в Україні розпочалася торік. З того часу сталося багато змін у філіях Слобожанського лісового офісу, а деякі з них запровадили задля безпеки. Нині лісівники працюють на територіях, які зовсім недавно були насичені ворожими мінами. А в одному з лісництв на Харківщині через небезпеку замінованих ділянок так і не розпочали висаджувати весняний ліс.
Точно можна сказати, що зміни у лісовій галузі Полтавщини не завершилися. Проте разом з новими можливостями на лісівників чекають і нові виклики, з якими доведеться зіткнутися.