МБК, «Листопад», парк «Перемога» і оркестр: аналіз пропозицій до програми розвитку культури на 2020-2024 роки

Автор: Аліса Куценко, 12 листопада, 17:34

Фото: У Полтаві обговорювали майбутнє закладів дозвілля


У рамах підготовки нової програми 2020–2024 представники управління культури, КО «Інститут розвитку міста» та виконкому зустрічалися з тими, хто творить культуру в комунальних закладах – бібліотеках, музеях, школах естетичного виховання. Одна з останніх зустрічей, що відбулася наприкінці жовтня, стосувалася закладів дозвілля, а саме міського Будинку культури, парку «Перемога», міського духового оркестру «Полтава» та палацу дозвілля «Листопад».

Крім побажань очільників закладів, обговорювали майбутні заходи, створення посади SMM-менеджера міських заходів та появи календаря подій. ЗМІСТ пропонує подивитися, яким може бути дозвілля в Полтаві у найближчі п’ять років.

Як розповіла керівниця полтавського проєктного офісу «Інституту розвитку міста» Ірина Брижань, у рамках підготовки нової програми розвитку культури вони спільно з профільним управлінням провели анкетування «Рівень задоволеності сферою дозвілля та культурного відпочинку у місті Полтава». Полтавців опитували виключно онлайн: на сайті міськради та Фейсбук-сторінці «ІРМ». Гугл-форму також поширили інтернет-видання.

Організатори отримали 80 заповнених анкет, а Ірина Брижань назвала такий результат хорошим. І хоча, з її словами, опитування не є репрезентативним, його все одно використовуватимуть у формуванні програми. Детально про це ми писали тут.

На презентації результатів «опитування»

Тож далі – про те, що визначили необхідними керівники полтавських закладів дозвілля та їхнє бачення стратегічного розвитку своїх установ (або відсутність такого).

 

КП «Палац дозвілля»

Директорка закладу Наталя Похилько розповіла, що «Листопад» користується попитом серед артистів і як доказ навела плани на грудень – на весь місяць тільки два дні залишаються вільними.

Інфографіка ЗМІСТу

У палаці дозвілля намагаються нікому не відмовити, і якщо орендар «тягне комерційно» – пускають всіх:

«Буду робити акцент на тому, що наш палац – це майданчик, який здається в оренду для приїжджих. Тобто він повинен бути в чистоті, теплі й комфорті. Це мій головний меседж у проханні на наступне п’ятиріччя програми».

Інфографіка ЗМІСТу

Так, керівництво палацу просить кошти на реконструкцію опалення, а саме на встановлення електричного котла на третьому поверсі, щоб кімнати для артистів були комфортними:

«Ви самі розумієте, коли багато людей – найголовніше, щоб це було тепло. Опалювати коридори нереально, а там, де більш-менш закритий простір – це необхідно зробити».

Крім витрат на базові потреби – оновлення протипожежної системи, засобів вогнегасіння та кондиціонування, придбання пульту, – необхідні кошти й на ремонти. Так, у палаці хотіли б виконати реставрацію сходів з граніту, відремонтувати туалети на першому поверсі та суттєво оновити глядацьку залу. За словами Наталі Похилько, там нічого не змінювали з 2003 року:

«Нам треба в цій програмі обов’язково поміняти крісла в залі, підлогу і стіни, бо після драйвових концертів столяр ходить і каже, що вже не знає, з чого його ліпити. І хоч ремонт буде дуже дорогим, треба на це колись наважитися. Не підіймати цю тему я не можу: ви всі буваєте в цій залі».

Ще одна серйозна проблема – перенесення електричної підстанції та лічильників, які перебувають на балансі «Полтаваобленерго». За словами Наталі Похилько, цього року комунальники забрали в них ключі від підстанції, і тепер доступу до неї в співробітників немає:

«Якщо щось станеться, ми не можемо знеструмити будівлю, а поки ми подзвонимо, поки хтось приїде, там попелище може залишитися. Допоможіть вирішити з обленерго – або залишити, як було, або вирішити глобально, бо так не годиться».

 

Полтавський міський Будинок культури

Лариса Семеняга, яка вдруге очолила МБК у березні цього року, розповіла, що оскільки Полтава зростає швидко, то й заклад має встигати за нею.

Інфографіка ЗМІСТу

На сьогодні у творчих колективах і гуртках установи займається понад 3 тисячі полтавців. У програмі розвитку вона запропонувала ефективніше використовувати простори закладу та просувати його в соцмережах.

Інфографіка ЗМІСТу

За словами директорки, у фоє будуть розташовуватися мистецькі виставки, фотогалереї і фотозони. Щоб художники зі своїми роботами йшли не в кав’ярню, а саме в цей простір, Будинок культури просить кошти на базове обладнання для виставок.

Як і в «Листопаді», сходи закладу потребують капітального ремонту. За словами директорки, цьогоріч була зроблена проєктно-кошторисна документація, але гроші управління не виділило.

Крім того, потрібно замінити сантехніку у двох вбиральнях.

Уваги потребують всі чотири простори МБК. Так, у глядацькій залі (яка чудово підходить для реалізації творчих колективів, а не професійних артистів) потрібно зробити хімчистку стільців і килимового покриття. Але на цьому потреби не закінчуються:

«До вчорашнього дня я вважала, що культурний простір глядацької зали повинен бути зорганізованим. Але вчора (30 жовтня – прим.ред.) у мене були перемовини з аматорським театром “Малафея”, який хоче в нас займатися. І я зрозуміла, що це – перші кроки до вільного культурного простору саме в глядацькій залі».

Лариса Семеняга

У малій дискотечній залі, де працюють гуртки та ретро-колективи, хочуть замінити закуплені в 1996 році стільці на сучасні трансформери. Що стосується виставкової зали, то основна проблема тут – відсутність базового світлового та звукового обладнання. За словами директорки, тому обладнанню, що використовується зараз, виповнилося вже 13–15 років і воно морально застаріло.

Для звукопоглинання в залі потрібна спеціальна тканина. Директорка зазначила, що на це потрібно 300 тис грн, але розкрій та монтаж вони зроблять самостійно.

Також виставкову залу планують використовувати для ділового туризму. Якщо вкласти в неї кошти, ці витрати окупилися б за рік-півтора, переконана Лариса Семеняга. Там же планують проводити ярмарки на кшталт «Книгоманії», зустрічі з письменниками, поетами, Фестиваль дитячого сприйняття книги, а також Ніч поезії та музики.

Що стосується пресцентру, то його хочуть переформатувати в сучасний простір.

За словами Лариси Семеняги, Будинок культури планує у 2020 році відкрити центр обміну досвідом працівників культури для підвищення кваліфікації. Зараз ведуться перемовини з університетом економіки.

«Українські виші випускають надто мало культурних менеджерів. Я вважаю, що нам потрібно створити відділ режисури та сценарного плану, щоб самі фахівці проводили заходи на вищому рівні».

Лариса Семеняга відмітила, що штатні розклади відстали від часу – наприклад, там є організатор дискотек, діджей, але немає адміністратора, який приводить людей до зали, і фахівця, який займається сайтом і соцмережами. Про низьку зарплату вона навіть не говорить – каже, живуть завдяки дотаціям від міста.

Лариса Кречко відповіла, що ця тема вже обговорювалася на попередніх зустрічах. Вона передбачає, що в новому департаменті буде людина, яка робитиме промоцію всіх міських заходів.

Лариса Кречко

У майбутньому директорка МБК також розглядає простір біля фонтану як ще один підрозділ, де можна проводити заходи просто неба – кінопокази, кураж-базар, фестиваль вуличної їжі, лекції, концерти.

«У цьому році ми успішно реалізували новий проєкт – “Канікули з міським Будинком культури”. Просто неба ми проводили мильне паті для дітей, “Казку на ніч”, різні квести».

Вона додала, що крім Полтави, вони працюють в селищах Крутий Берег, Вакуленці та Івоченці. Там будівлі для дозвілля перебувають у ще гіршому стані – за її словами, Крутий Берег має пам’ятку місцевого значення, але в кращому клубі немає води, а туалет знаходиться на вулиці. Там же залишилися розвалини старовинної будівлі – на думку Лариси Семеняги, якщо розчистити територію від чагарників, можна організовувати, наприклад, пейтбол.

Що стосується клубу на Вакуленцях, то в цьому приміщенні займаються діти, але немає ні води, ні газу. Але є пліснява. Тому вона пропонує переобладнати його на склад чи приміщення для адміністрації, а кошти вкладати в клуб у с.Крутий Берег.

Ще одна проблема – відсутність у Будинку культури власного транспорту. За словами Лариси Семеняги, колись установі дарували сертифікат на автівку, але вона так і не доїхала. Тому директорка також попросила звернути на це увагу, адже навіть інженер змушений пересуватися на таксі між всіма клубами.

Останнє, про що говорила директорка – це LED-екрани на центральний вхід МБК, де транслювали б промо колективів. Начальниця відділу культурно-мистецької роботи Тетяна Гуріна спитала, чи окупився такий екран на фасаді ЦУМу, на що відповіді були різними. Так, заступниця директора парку «Перемога» Катерина Бабіч розповіла, що він не приносить прибутку, оскільки власники пускають багато соціальної реклами. Лариса Семеняга відповіла, що спілкувалася з підприємцями, які працюють в ЦУМі, й ті зазначили, що продажі та відвідуваність зросли. Тобто до єдиної думки не прийшли, тому чи з’явиться екран на фасаді МБК – побачимо, як мінімум, з програми.

Едуард Головашич

Очільник полтавського міського духового оркестру «Полтава» Едуард Головашич зазначив, що базове обладнання (для звуку, світла) в закладах має бути. Так, у МБК є чотири мікрофони, але не було шнурів – їх купляли музиканти:

«Обладнання для МБК закупалося ще покійним Кукобою у 2003 році, його вже скільки років немає. Воно вже морально й технічно застаріле. Як туди може приїхати колектив? Те ж саме “Листопад”: при Кукобі все ставилося. Це хоча б раз на 5 років повинно оновлюватися».

Лариса Кречко сказала, що купити обладнання можна й на 10 мільйонів, але чи відіб’ються вони – навряд, впевнена вона. І навела приклад «Листопада», який роками працює без базового обладнання, і нічого.

 

КП Міський духовий оркестр «Полтава»

За словами художнього керівника Едуард Головашича, за 24 роки історії колектив дав понад 1,5 тисяч концертів – як вдома, так і на міжнародних і всеукраїнських.

Інфографіка ЗМІСТу

На жаль, фінансова ситуація не дозволяє грати їм на виїзних заходах так часто, як хотілося б. Через фінанси з колективу до великих міст їдуть музиканти, адже оркестр не може запропонувати ні соцпакету, ні гуртожитку, ні гідної оплати праці.

Для художнього керівника є болючим питання відсутності звання академічного. За словами Головашича, всі мистецькі колективи, які працюють в Полтаві (крім філармонії та оркестру) такий статус мають.

Едуард Головашич

Крім престижу, звання академічного, на його думку, більш привабливе для потенційного слухача, адже солідніше виглядає на афіші. Також воно допомогло б з фінансуванням – за його словами, якщо на сьогодні бюджет оркестру становить 3 млн 339 тис. грн, то будучи в статусі академічного, він зросте до 5 млн 103 тис. грн:

«Якщо це державний колектив, то він фінансується на 100% з держбюджету, а місцеві формування – це на розгляд сесії міськради. 30, 40, 50% – на скільки вирішать депутати».

Лариса Кречко відповіла, що для отримання звання академічного є певні умови. Керівництву оркестру потрібно вивчити ті розпорядчі документи, які є в Міністерстві культури, а потім надати звернення:

«Щоб ми подали на розгляд до полтавської міської ради, повинне бути звернення від комунального підприємства, тобто підкріплення документальне».

За її словами, зараз потрібно говорити про те, наскільки громада задоволена послугами КП, і що громада потребує більше уваги.

Олександр Шамота уточнив, скільки запрошень до інших міст отримав оркестр у 2019 році, але не зміг виїхати через відсутність коштів. Головашич відповів, що таких було чотири – на джазові фестивалі в Одесі, Харкові та Києві (наприкінці року відбудеться ще один, вони чекають на запрошення), а також виступ у рамах Днів української культури в Мінську (Білорусь).

«На Білорусь ми порахували десь 250 тисяч (але туди поїхав інший колектив меншим складом), якщо це по Україні – то це по 150 тисяч на відрядження, в залежності від відстані», – розповів Головашич.

Лариса Семеняга запропонувала організувати джазовий фестиваль в  існуючого бренду «Полтавської галушки». Директор КО «ІРМ» Юрій Левченко зазначив, що можна з 2020 року започаткувати фестиваль естрадних оркестрів усіх міст, які беруть участь в проєкті від GIZ (усього їх 8), та їздити до них на обміни.

Юрій Левченко

Кречко заперечила: область щороку проводить Марш духових оркестрів, а значить, новий фестиваль має стати традиційним, але не повинен дублювати вже існуючий.

Олександр Шамота сказав, що джазові фести асоціюються з Львовом та Одесою, а значить, потрібно придумати щось інше. На цьому і домовилися: оркестр має взяти на себе проведення фестивалю, розібратися з бюрократичними тонкощами щодо отримання статусу академічного та запланувати гастролі на 2020 рік.

 

КП Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога»

Катерина Бабіч, яка п’ять місяців фактично керує парком на посаді заступниці директора, розповіла, що попередній план розвитку парку наразі обчислюється – вони стараються встигнути до форуму, де захищатимуть свою програму. Але вона точно знає, які джерела наповнення бюджету парку будуть на 2020-2024 рр.

Інфографіка ЗМІСТу

Також вона натякнула колегам, що в наступні п’ять років це КП можуть перейменувати. За її словами, до самої перемоги у Другій світовій війні парк немає відношення – там ні поховань, ні меморіальних комплексів, а Полтавський міський сад – назва автентична.

Катерина Бабіч

І хоча парк немає стін і стелі, він перебуває на перетині різних управлінь – культури та УКБ (з останнім, каже Бабіч, є складнощі в спілкуванні), а також тісно співпрацює з управлінням економічних питань. На її думку, озвучена сума на реконструкцію (200 мільйонів) – не є економічно адекватною витратою для міста, до того ж парк – не єдина проблема Полтави:

«Ми повинні брати на свої плечі тему реконструкції, хоча по статуту не маємо права цього робити. Ми лобіюємо серед депутатів і виконкому тему про те, що є проєкт на першу половину парку (12,4 га верхньої частини), і ми будемо дуже прохати ділити його на черги, і відповідно цим чергам, потрошечки робити – як на мене, це точно можливо».

Заступниця директора переконана: як би люди не хотіли бачити відразу доріжки для бігу, атракціони та оновлений ландшафтний дизайн, у першу чергу потрібно створити умови роботи для самих співробітників. За її словами, адміністрація парку існує тільки фактично, адже в приміщенні немає ні опалення, ні води, ні туалету – працівники користуються вбиральнями музеїв або підприємців, які працюють неподалік.

Таким самим нагальним є зведення першого наземного туалету, який би зрушив з місця питання доступності вбиралень (у плані реконструкції таких заплановано п’ять), енергетичних мереж, каналізації.

Інфографіка ЗМІСТу

Катерина Бабіч переконана: фонтан треба не тільки реконструювати, а й робити його безпечним і таким, що раціонально використовує водний ресурс.

«Там немає закільцьованої системи води, і якщо ми включимо фонтан, то спустошимо океан. Екологи нас точно не зрозуміють, бо вся вода відразу йде в каналізацію – там немає ніякої циклічної схеми».

Що стосується Співочого поля, то Бабіч переконана – як би громада не хотіла швидких зрушень, це тема окремого обговорення і плану реконструкції з можливим частковим накриттям сцени.

«На проєктно-кошторисну документацію нам потрібно (за інформацією УКБ) близько 100 тисяч. Наразі скажу: ми думаємо, що, можливо, його буде швидше рухати шляхом фондової співпраці. Ним зацікавився Український культурний фонд, але ми прийшли до них з пропозицією в середині робочого року, тому порадили підіймати цю тему на поточний рік».

Паркові водойми, на її думку, – «неймовірно високо потенційна річ», тому що їх два. Як показує досвід Європи, подібні відстійники можна очистити, але тільки за допомогою спеціальної техніки.

«І в нашій концепції, далекій, але можливій для реалізації, – щоб один зі ставків був спокійним, з маленькою човниковою станцією, а інший став активним – із вейк-парком і цікавими активностями для молоді».

З приємних новин: уже наступного року парк зможе економити 50 тис. грн, закладених на вивіз листя. Катерина Бабіч розповіла, що в рамках стратегії «Розумний парк» вони презентуватимуть компостні ями (як заведено в парках Європи) і привчатимуть працівників до розуміння того, що сміття і листя – це різне, але вибирати сміття з листя теж потрібно.

Катерина Бабіч звернула увагу на значення історичних дерев, які ростуть у парку (таких близько десятка). Цього року депутати ПМР підтримали її ініціативу, і біля дерев-довгожителів уже з’явилися відповідні таблички.

«І ми зараз старатимемося всіма силами приєднати наш парк до грантових програм, які пов’язані з зеленим ресурсом».

Вона впевнена: розміщення парку «Перемога» просто зобов’язує бути museum friendly, тому там планують запровадити туристичні маршрути з дороговказами до музеїв. Ба більше – такі екскурсії вже проводяться. Бабіч сподівається, що ця любов до музеїв буде взаємною, і музеї також запрошуватимуть відвідувачів на екскурсії до парку.

«Ми й culture-friendly, тому для заходів, які не вміщатимуться в стінах ваших закладів, ми з радістю надамо простір для реалізації на свіжому повітрі в літній період часу», – запевнила Бабіч директорів КП.

У парку «Перемога»

Крім створення історичної стели з інформацією про парк, там планують відновити історичну локаціюкам’яницю, яка збереглася ще з часів Карла XII. Цьогоріч її прибрали в рамах World Cleaning Day, а в майбутньому там планують розмістити креативний простір для молоді.

Щоб зберегти не тільки кам’яницю, а й озеленення, тут придумали три програми.

1.«Зелену школу», яка залучила вже 200 дітей за 4 місяці, а взимку, можливо, проходитиме у стінах будинку культури, адже в парку немає приміщень. Це цікаві інтерактивні заходи про екологію, ентомологію (наука про комах), як надавати допомогу тваринкам тощо.

«А ще нам хочеться інтегрувати парк з освітянською програмою – можливо, дітей із садочків будуть водити на збір гербарію до нашого парку, а парк, у свою чергу, матиме всю інфраструктуру, де кожне дерево підписане».

2.Спільні посадкові івенти (із залученням муніципальної влади створити алею дерев народів світу, з містянами й підприємцями – висадку «родинних дерев»). Якщо коротко, то в парку є план озеленення з конкретним переліком дерев. Їх не можна висаджувати анархічно, бо парк перетвориться на ліс. Тому Бабіч хоче після Нового року публічно виставити список тих порід дерев, яких потребує парк, і будь-яка компанія чи родина зможе придбати та висадити дерева, біля яких обов’язково встановлять відповідну табличку.

3.«Сонячний сад» – це сад з фруктовими деревами, створений дітьми з інвалідністю, який розкинеться внизу справа від Співочого поля. Там уже є садочок, який можна доповнити деревами або маленьким городом, де «сонячні діти» та діти з аутизмом зможуть доглядати за ним:

«У нас уже чекають низького старту громадські організації, і я думаю, це буде чудовий громадський простір».

Також тут раді бачити майбутніх ландшафтних дизайнерів, які можуть практикуватися на клумбах.

Інфографіка ЗМІСТу

Заступниця директора парку визначилася з флагманськими фестивалями. Уже триває підготовка до Фестивалю льодових скульптур і Всеукраїнського фестивалю повітряних зміїв.

Що стосується підприємців, то вона заспокоює – дерев’яні будиночки займають всього 1,1% території парку, а на таких масових заходах, як День підприємця – 18%.

«Штат ми і зараз маємо хороший, але було б чудово, якби ми мали спеціалістів, які могли б працювати з грантами і закупівлями. Чудово було б мати секретаря, бо ми – міжгалузевий парк, стараємося контактувати з усіма відділами ПМР. Наш івент-менеджер молодець, але якщо був би смм-менеджер – було б чудово. Наш інженер молодець, а технік, електрик – ми теж їх маємо у штаті, просто як вакантні посади. І посада менеджер господарчої частини також була б чудовою».

Крім того, по договору з парком можуть працювати ландшафтник і звукорежисер, але це – сезонні роботи.

Інфографіка ЗМІСТу

Тут вона озвучила наступне:

«Атракціони – це тема болюча, але економічно не вигідна для міста. В усіх містах вони – дотаційні. Тому дійсно чудово планом реконструкції було сказано: нам потрібно створити майданчик для гостьових атракціонів, коли ФОПи туди заїжджають і ставлять атракціони. Тоді це економічно вигідно. Але придбати собі маленький, чудовий парковий паровозик – один, який би їздив у нас по парку і возив дітей, – було б чудово».

Разом з тим колесу огляду вона називає душею парку та хоче винести як окремий проєкт реконструкції:

«Але якщо чесно, суми там сягають великі, тому ми ще подумаємо про економічну доцільність. Ми говоримо про обґрунтування та аналіз наявного стану атракціонів, тому що це старі каруселі. Як би ти їх не ремонтував, вони щоразу ламаються. Є поняття того, чого хотілося б, а є поняття адекватності використання коштів».

І наостанок: за травень-жовтень цього року в парку провели понад 120 заходів, і Бабіч впевнена, що приріст може бути +10%. На 2020 рік команда запланувала зробити їх 150 (спортивні, розважальні, туристичні, гастрономічні).

Також за 5 років планують збільшити показники площі, яку використовують в парку – з 20,7% до 72%.

 

Календар подій, смм-ник і піарник: як планують сповіщати полтавців про заходи

Як можна було помітити, двоє керівників – Лариса Семеняга та Катерина Бабіч – підняли тему промоції заходів. Тетяна Гуріна запевнила присутніх, що вони вже обговорювали посаду SMM-менеджера, і це може бути окрема людина в департаменті, яка працюватиме за договором.

Тетяна Гуріна

Що стосується заходів у рамах програми, то їх планували, спираючись на досвід і те саме «опитування».

Як сказала Тетяна Гуріна, в попередній програмі на 2015-2019 роки було передбачено проведення урочистих заходів – знаменних дат, які визначені державою.

«Тут є кілька моментів: хтось каже, що тут не потрібно – цей День Соборності, наприклад, покладання квітів. А з іншого боку – це ж і наше патріотичне виховання, і виховання національного спрямування, тому я вважаю, що це не менш значущі заходи, ніж грандіозний фестиваль і концерт на площах».

Грандіозні фестивалі та концерти на площах втрапляють у другий пункт – організація змістовного дозвілля. Лариса Кречко зазначила, що керівники мають уже зараз спланувати й подати перелік заходів, під які вони зможуть просити кошти. Адже, здавалося б, бібліотечний захід на свіжому повітрі – це окрема стаття витрат. І якщо її не передбачити зараз, то і заходу не буде.

Нарешті узгодили, що в програму пишуть основні напрямки заходів, а на кожен рік – детально розписують, який захід і хто проводить, щоб ця комунальна установа й отримала кошти від управління культури.

Окремо в програму вписали заходи в рамах «Бюджету участі» та промоцію, тому зараз заходи в програмі мають такий вигляд:

  • урочисті заходи (покладання квітів, відзначення державних свят);
  • змістовне дозвілля (зокрема концерти на свіжому повітрі);
  • фестивалі-конкурси;
  • міські премії;
  • промоція;
  • заходи проєктів-переможців «Бюджету участі».

Ще один важливий момент – створення календаря подій. Аргументуючи його необхідність, Ірина Брижань розповіла, як під час проведення «Майстерні міста» на площі проводили ще два заходи – виступ пожежників та концерт від департаменту освіти обласної ради.

Роман Черкун

Головний фахівець КО «ІРМ» Роман Черкун розповів про досвід Львова. Там збором, акумуляцією та розсилкою інформації про захід займається Центр туристичної інформації. Є календар на тиждень, місяць і рік. Анонси не тільки розсилаються через електронну пошту (українською, англійською, польською, французькою та італійською на вибір), а й дублюються на сайті міськради:

«Потрібно визначитися, хто буде цю інформацію збирати й розповсюджувати, і в якому вигляді, тому що у нас немає Центру туристичної інформації. У нас є відділ туризму, який зміг би взяти на себе ці функції, або ми можемо долучити фахівця. У нас уже розроблений такий шлях».

Потім Ірина Брижань роздала присутнім анкету на аркуші А4, аби обговорити такий варіант сповіщення для організаторів заходів. Обговорюючи анкету, Катерина Бабіч зазначила, що є багато заходів, які проводить управління, але багато проводять і без узгодження з міською владою:

«Люди не ділять події – управління культури, не культури, для них це – просто подія. Тому створення календаря – це окремий проєкт міста, навіть не департаменту. В муніципалітеті повинен бути той, хто збирає інформацію».

І якщо з комунальними установами все зрозуміло – вони змушені планувати заходи заздалегідь, то що робити з іншими організаторами – поки невідомо. Сьогодні вони вже не повинні брати дозвіл, аби провести благодійний ярмарок, і ніхто не може змусити їх заповнити анкету, аби повідомити управління про майбутню подію.

«Йому треба дати “плюшку”. Повинна бути доступність – якийсь короткий номер, гаряча лінія, телеграм-канал. Не йти у міськвиконком, де тебе пошлють в одне місце, потім в інше… Поки лист дійде до нас – інколи це відбувається, на жаль, аж після заходу», – розповіла Бабіч.

Заступниця директора парку переконана: це окремий проєкт, який повинен мати свій логотип і маркетингову стратегію розповсюдження – і серед споживачів, і серед тих, хто повідомляє про подію. І тільки коли він набуде простої, але привабливої форми, полтавці захочуть і додавати свою подію, і завантажувати застосунок (якщо це буде форма застосунку).

«Треба створити такий механізм комунікації, який дозволяє зібрати та зацікавити – щоб ГО, яка проводить свої заходи, була зацікавлена промоцією через наші ресурси. І бігти перед потягом, кричати, що втисніть мене, я проводжу захід», – переконана Тетяна Гуріна.

Повертаючись до досвіду Львова, де сформований цілий департамент промоції, присутні погодилися, що для Полтави це поки що – недосяжно. Але оскільки програма розрахована на п’ять років, то й мріяти треба сміливіше.

Едуард Головашич відмітив, що такі анкети – це добре, але тільки для полтавців певного віку. Адже старше покоління надає перевагу друкованим афішам.

Афіша в районі автовокзалу

Також з’ясувалося, що комунальні заклади не можуть забронювати оренду білборду через високу вартість – від 4,5 до 6 тис. грн. Як розповіла Лариса Семеняга, вона б уже рекламувала новорічні заходи в МБК, але така ціна – непідйомна.

«Ми ці кошти частково можемо закласти на промоцію, частково – витратити кошти, вами зароблені. Ви ж ці святкові ранки проводите за квитки? Частково це може буде залучення тих спонсорів, які зацікавлені та проводять комерційні заходи у вашому МБК», – запропонувала Тетяна Гуріна.

Катерина Бабіч запропонувала забронювати під промоцію міських заходів 10 білбордів. Тоді б організатори конкурували між собою, аби там розмістили анонс саме їх свята чи фестивалю:

«Це чудова конкуренція (в хорошому сенсі). Ми всі будемо старатися зробити таку подію, яка реально претендуватиме на це розповсюдження. І ми будемо знати – у вас дві події, у нас дві події – і тоді вже визначатимемо пріоритетність».

Ірина Брижань зазначила, що крім посади SMM-менеджера, комунальним закладам потрібен піарник, який би розробив «піар-концепцію для всіх заходів управління культури». Про це говорили ще під час зібрання з бібліотекарями:

«Ви уявляєте, у них проходять зустрічі з письменниками (і полтавськими, і не тільки), і ні я, ніхто цього не знає. І це має бути ціла концепція. Тоді ця концепція, яку ви для себе спільно розробите – ми зараз обговорюємо радіо, білборди, це все окремі елементи піар-концепції, – має лягти в один документ».

Головний фахівець КО «ІРМ» Артем Іванюк запропонував зробити демо-проєкт календаря подій, аби подивитися, як працюватимуть анкети для анонсів. Для цього присутні їх доповнили необхідними, на їхню думку, даними.

На обговоренні

Щодо створення бренду управління культури, який би можна було використовувати для афіш і публікацій в соцемережах, то тут до єдиної думки не прийшли. Катерина Бабіч з Едуардом Головишем переконували, що це варто зробити й наводили досвід того ж Львова, а Ірина Брижань з Артемом Іванюком заперечували – мовляв, промотувати потрібно Полтаву, а не якийсь один департамент чи управління.

 

***

Попередню міську програму розвитку культури м.Полтави на 2015-2019 роки затвердили 30 січня 2015 року з бюджетом майже 48 млн грн (на поточний 2015-й). Потім неодноразово до неї вносили зміни – то на премії, то на ремонти та капремонти. Загальна сума тоді сягнула 52 мільйонів.

У 2016 році бюджет на галузь склав 70 млн грн, у 2017 – спочатку 126 млн 124 тис. грн, а на наступній сесії зріс до 132 млн грн. Наступний рік приніс захмарні 170 млн грн на галузь, і якщо вірити останньому рішенню ПМР «Про внесення змін до рішення позачергової сорок сьомої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 30 січня 2015 року «Про затвердження міської програми розвитку культури м. Полтава на 2015–2019 роки», то 2019 рік збагатив галузь на 232 млн 500 тис. грн.

Багато це чи мало? Не під запис керівники закладів говорять, що так, як фінансується культура зараз, вона не фінансувалася ніколи. Але, звичайно, хочеться дочекатися цифр, економічного обґрунтування витрат та очікуваного результату.

Наразі говорити, що побажання керівників КП врахують до програми, не можна. Очевидно, що вони вказали всі найболючіші питання – це ж насправді ненормально, коли троє з чотирьох очільників установ говорять про відсутність таких базових речей, як вбиральні та комунікації.

Олександр Шамота на зустрічі розповів, що програму обговорять перед сесією на узагальнюючому форумі, куди запросять і керівників, і представників влади. Після цього програму мають затвердити на сесії ПМР, дата якої поки що невідома. 

За підтримки ГО "Інтерньюз Україна" та Посольства Швеції

Матеріал створений у рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support) та СК «Полтава». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.

Обкладинка і графіка Юлії Деркач

Фото Богдана Проскурова

Опублікована: 12 листопада 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація