Петро Копил

Може звучить як жарт, але я почав частіше гуляти Полтавою саме після того, як переїхав за кордон на навчання. Раніше мої прогулянки зводилися до «зустрінемося в центрі на каву». Мені та моїм товаришам і в голову не приходило гуляти десь, окрім маршруту «з альтанки до Монумента слави». Інші вулиці були транзитом від пункту А до пункту Б. Звісно, тоді я і не помічав як багато смарагдів заховано серед втомлених віком каштанів і дубів.

 «Можно долго еще размышлять на тему, что такое архитектура. Но я предлагаю продолжить этот разговор таким образом: выйдем в город. Посидим на лавочке в Петровском парке. Пройдем мимо музея до Панянки. Панянским бульваром до конца. Полюбуемся монастырем. По краю обрыва дойдем до художественного музея. Потом по улочке пойдем к памятнику отдыха Петра. Постоим у Спасской церкви. Дойдем до Белой беседки и вернемся на Октябрьскую. По ней не спеша прогуляемся до Круглой площади и пойдем к памятнику Славы».

Лев Вайнгорт «Провінційний архітектор»

Переїзд за кордон змусив мене поглянути на рідне місто інакше. Враження від старовинної європейської архітектури швидко змінилося питанням: «А чи є подібна в Полтаві?».

Щоразу, коли я повертався до рідного міста, постійно шукав відповідь на це запитання. Я почав гуляти вуличками, де раніше не бував, звертати увагу на будинки, які раніше не помічав. З часом, місто в якому я виріс почало відкриватися з іншого боку.

Під час однієї з таких прогулянок я вперше в житті (у 21 рік!), завітав до будинку на вул. Стрітенській, 10. Та прогулянка у деякому сенсі стала для мене доленосною. Тоді ж я і дізнався про Лева Семеновича Вайнгорта – видатного полтавського архітектора (якому будинок й належав).

Вайнгорт – вагома постать в історії сучасної Полтави. Завдяки активному відстоюванню ним історичної спадщини,  Полтава не втратила ключові архітектурні та історичні пам’ятки, які після Другої світової війни могли просто знести. Також Вайнгорт активно відстоював релігійні споруди, що їх планомірно знищувала радянська влада по всій країні. На рахунку головного архітектора є збережений у первинному вигляді ансамбль Круглої площі, Спаська церква, дзвіниця Успенського собору, відроджений з попелу музей Миколи Гоголя.

Про досягнення Лева Семеновича можна говорити багато. Але краще за всіх про свої перемоги та поразки міг би розповісти головний архітектор особисто. На щастя, протягом свого життя Вайнгорт активно занотовував власні думки з приводу тогочасних подій у Полтаві.

Стараннями небайдужих Бориса Тристанова і Оксани Бєлявської, нотатки Лева Семеновича врешті-решт видали. Як тільки перші примірники з'явилися на полицях, я одразу ж придбав один з них. Взяв його з собою до Польщі і з захопленням почав читати.

На мій подив, усередині «Провінційного архітектора» на мене чекали не складні архітектурні терміни, а цікаві оповіді про нереалізований проєкт полтавського трамвая чи свиню на балконі за адресою «Октябрьская, 23». З нотаток я вперше дізнався про різницю у кількості декоративних арок по різні сторони фасаду театру імені Гоголя. До цього я, навіть, не звертав на це увагу.

«Провінційний архітектор» допоміг мені усвідомити, що я виходець не з звичайного посереднього міста, а з міста, яке має за плечима багату історію та прекрасну самобутню архітектуру. З міста, в яке хочеться повертатися, яке хочеться змінювати на краще, а головне, про яке хочеться писати все більше і більше.

Нотатки Лева Вайнгорта пронизані безмежною любов'ю до полтавських скверів і парків, до кожної збереженої полтавцями пам'ятки. Ця любов через рядки на папері передається до читача. Вайнгорт надихнув мене на створення власних проєктів. Мабуть, не тільки мене одного.

Відповідаючи на запитання про те, чи є подібна європейській архітектура в Полтаві, я з впевненістю можу сказати так. Книга допомогла мені це усвідомити. Тож я з завзяттям  долучився до збору коштів на її перевидання і закликаю це зробити і Вас! Полтава мала багато діячів, якими варто пишатися.  Вайнгорт, безперечно, в авангарді.

Підтримати збір коштів на перевидання «Провінційного архітектора» та створення аудіокниги можна за посиланням.

Більше про Полтаву я розповідаю на власній сторінці в інстаграмі.