Історія спортивного комплексу «Спартак»: від радянських часів до сьогодні

Урочисте відкриття спорткомплексу (тоді – палац спорту «Спартак») відбулося 5 січня 1969 року. Цей рік – ювілейний: закладу виповнюється 50 років. Нещодавно будівля «Спартака» повернулася в комунальну власність. Поки що вона в аварійному стані, тож полтавці очікують необхідного ремонту.

Зразок радянського модернізму

Якщо не брати до уваги рекламні банери на фасаді, будівля з піввіковою історією повністю зберегла свій оригінальний вигляд. Стиль спорткомплексу – радянський модернізм, популярний у другій половині ХХ століття. Будівлі в цьому стилі часто прикрашалися мозаїками. Дві мозаїки є й на стінах басейну в спорткомплексі «Спартак». На першій, створеній у 1971 році, плавці рухаються в бік сонця. Друга мозаїка була створена у 1984 році. На першому поверсі розташовувався зал важкої атлетики, а зали боротьби, сухого плавання (приміщення для спортивних вправ плавців або тріатлоністів) та гімнастичний зал були розміщені на другому поверсі будівлі.

Полтавська команда тренерів «Спартака»

У спорткомплексі відбувалися тренування з таких видів спорту: класична боротьба, вільна боротьба, плавання, гімнастика, легка атлетика, велоспорт. Команда зі спортивної гімнастики вважалася найсильнішою в Полтаві. Коштів не жалкували: були змонтовані ями для гімнастики (спеціальна м’яка яма для приземлення спортсменів після акробатичних або гімнастичних вправ на батуті), професійні батути, бруси.

Першим тренером спорткомплексу зі спортивної гімнастики був Леонід Ейдельман – заслужений тренер СРСР. Його вихованка Тетяна Перська стала чемпіонкою V республіканської Спартакіади України, а потім опанувала професію тренера. У 80-тих роках Тетяна Перська почала тренувати Оксану Омельчук – майбутню абсолютною чемпіонкою світу на чемпіонаті Європи зі спортивної гімнастики 1985 року. Також вихованцями Леоніда Ейдельмана були Галина Тропак (майстер спорту, згодом тренерка з пауерліфтингу) та Петро Лихацький. У них за плечима – перемога в чемпіонаті центральної ради товариства «Спартак».

У радянські часи плавців готували чотири тренери – Микола Дзюба, Віктор Ніненко, Тетяна Борсюк та Ірина Котелевська.

Нагороди спортсменів

Полтавські спортсмени завоювали перші спортивні нагороди й титули вже наприкінці 40-их років. Так, у 1949 році полтавка Ніна Бочарова, майбутня переможниця літніх Олімпійських ігор у Гельсінкі (1952 рік), зайняла перше місце в ХІ змаганні з легкої атлетики в СРСР. У 1954 році, все ще до офіційного відкриття палацу спорту «Спартак» у Полтаві, наш земляк Петро Мандя стає срібним призером у триборстві. Згодом він став тренером і за свою тренерську кар’єру підготував 27 майстрів спорту з важкої атлетики, 14 майстрів спорту і двох майстрів спорту міжнародного класу з гирьового спорту та одного майстра з пауерліфтингу.

Коли збудували спорткомплекс, у Полтаві з’явилися нові зірки, які потім вийшли на світовий рівень. Так, 23-річний полтавець Олександр Демус зумів скласти серйозну конкуренцію визнаним бар’єристам і став срібним призером у 1971 році. Цю перемогу він здобув завдяки напруженій підготовці. Спортсмен виконував швидкісно-силові вправи по 250 разів на день.

26 серпня 1971 року полтавці вітали нову призерку – Тетяну Скуратовську. Вона посіла почесні перше та третє місця в комплексному плаванні.

У 70-тих роках спартаківці продовжували займати лідерські позиції у спортивному плаванні. Євгенія Блинова пропливла 200 метрів стилем «брас» за 3 хвилини 58 секунд і зайняла перше місце.

Сучасні тренери спорткомплексу

Розповідає Тетяна Демус, тренерка різних вікових категорій, кандидатка в майстри спорту, неодноразова переможниця чемпіонатів області з плавання:

Тренер «Спартака» Олександр Кречетов встиг виховати майстрів спорту України, переможців олімпіад, чемпіонів Європи та світу. Його підопічний Богдан Касьян чотири рази встановлював рекорд України з плавання, а в липні 2019 року став фіналістом ХХХ літньої Універсіади в італійському місті Неаполь. Численні призи чемпіонатів та кубки України на відкритій воді Павла Мотрія – також заслуга тренера Олександра Кречетова.

Молоде покоління «Спартака»

Попри важке становище спортивного комплексу, спартаківець Богдан Касьян продовжує готуватися до майбутніх змагань. Зараз його мета – чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні, який відбудеться в грудні цього року в Глазго (Шотландія).

Стан будівлі

28 вересня на нараді в Полтавській міськраді прийняли рішення не продовжувати термін оренди басейну спорткомплексу «Спартак». Увесь час будівля перебувала на балансі ДЮСШ №3. Термін дії договору, укладеного 31 березня 2009 року, спливає 31 грудня 2019 року. Поки вирішують питання ремонту споруди, спортсмени змушені тренуватися в ДЮСШ №3.

Як писав раніше ЗМІСТ, секретар міської ради Олександр Шамота розповів, що 15 листопада влада отримала доступ до приміщення й оцінила технічний стан басейну, після чого мала ухвалити рішення щодо реконструкції.

Згодом, 5 грудня, секретар міської ради зазначив, що басейну необхідна реконструкція. Він стверджував, що кошти на реконструкцію будуть знайдені протягом бюджетного 2020 року, але поки не відбувся ремонт, то саме басейн буде закритий для відвідування.

На даний момент, після узгодження бюджету (без розподілу залишків), коштів у міста на реконструкцію «Спартака» немає.

Висновки

Спортивний комплекс «Спартак» виконував і буде виконувати в майбутньому важливу для міста функцію – популяризацію спорту. Через цей заклад пройшло багато зірок радянського спорту, а сучасна молодь продовжує реалізовувати свої спортивні мрії завдяки досвідченим тренерам. Полтава не має втратити такий культурний об’єкт як спорткомплекс «Спартак», адже його культурна і історична цінність – безсумнівна.

Фото Богдана Проскурова