«Незалежність не впала нам на голову»: засновник МУРу Олександр Хоменко в Полтаві

Творче об’єднання МУР зʼявилося у 2022 році. За цей час вони створили п’ять музичних альбомів, поставили дві театральні вистави й випустили одну кіноадаптацію мюзиклу. До складу об’єднання входять Олександр Хоменко, Віктор Ткаченко, Микола Шмундир, Олександр Заїка та Марія О'Райлі.

Про залаштунки, плани на наступні вистави та чи очікувати кіноверсію вистави «РЕБЕЛІЯ [1991]» ЗМІСТу стало відомо із зустрічі із засновниками проєкту. 

За словами засновників проєкту, місією МУРу є робота «між театром, музикою та історичною пам’яттю». Засновники проєкту розповіли про ідею вистави «Ребелія». Вона має на меті розвінчати поширений міф про «подаровану» незалежність України:

Вони представили дві свої вистави:

Олександр Хоменко каже, що Полтава посідає особливе місце в їхніх проєктах. Він пригадав, як під час формування ідеї додаткового туру «Ти [Романтика]» та знімання фільму, вони із генеральним продюсером вирішували з якого міста почати:

Попри численні запрошення від шанувальників з-за кордону, проєкт МУР не планує гастролей вистави «Ребелія» за межами України:

Олександр Хоменко поділився історіями залаштунків та розповів про кастинг акторів до вистави «Ребелія».

Один з акторів, який прийшов на кастинг, мріяв грати в мюзиклі і заради ролі Леся Танюка закрився в кімнаті та читав його твори 24 години. Він поїхав у Биківню перед кастингом, щоб перейнятися роллю героя. Відчути те, що передав своїми творами письменник:

Попри таку самовіддачу, очікування породило стрес: він так перехвилювався, що виконав свою роль жахливо й вимовив усього шість фраз. Через це Хоменко його не затвердив. Мораль історії: «Велике очікування народжує стрес».

Натомість Валентин Фоменко – актор, який зрештою зіграв Леся Танюка – прийшов на кастинг, коли для нього взагалі не було ролі. Він був потрібен лише на роль «солдата УНР, який помирає на снігу». Хоменко каже, що Валік – класний актор, хоча йому здавалося, що акторська трупа вже укомплектована. Зрештою, його вирішили спробувати на роль Танюка. І це спрацювало.

Олександр Хоменко думає, що максимальний ефект від кіноверсії буде відчутний через 20 років. Тоді вона слугуватиме історичним свідченням та зафіксує атмосферу, обличчя та думки часу війни.

За його словами єдине, чому проєкт не виправдовує себе – це гроші. Кінотеатри забирають 50% прибутку від прокату, що, на його думку, нелогічно, враховуючи зусилля режисера і команди.

Режисер виношує ідею фільму, вкладає власні гроші, зіштовхується з виробничими проблемами (перезйомки, руйнування локацій), а потім ще й змушений скорочувати фільм для прокату. Коли нарешті фільм виходить, кінотеатр забирає половину прибутку. З половини, що залишилася, режисер має покрити продакшн, дистрибуцію та рекламу:

Він пояснив, що така ситуація виникає через дешеві ціни на квитки до кінотеатрів. Успішні кінопроєкти, за його словами, переважно покривають свої бюджети ще до релізу завдяки спонсорам та продакт-плейсменту. Це – єдиний метод виживання у цьому бізнесі:

Олександр Хоменко поділився, що вони з командою працюють над третьою виставою. У планах – оригінальний сценарій на тлі історичних подій:

На відміну від «Ти [Романтика]» та «РЕБЕЛІЯ [1991]», де головними дійовими особами були історичні постаті, третя постановка розповідатиме історію умовно вигаданих персонажів, яка впишеться в історичний контекст.

Фото Аліни Гончарової