Понад тисячу дерев планують висадити в Полтаві цьогоріч

Про це повідомила секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова.

У планах на 2025 рік – висадка понад тисячі дерев у ключових зонах міста. Особливий акцент на довговічні породи – липи, клени та платани, які ефективно очищують повітря і добре пристосовані до міських умов.

Також у Полтаві планують продовжити впровадження принципу «3-30-300», щоб кожен житель мав доступ до парку чи скверу у 300-метровому радіусі.

Цьогоріч у місті хочуть реалізувати нові рішення озеленення. Одне з них – розширення площі багаторічних квітників. У місті планують висадити стійкі до спеки і посухи рослини – лаванду, ехінацею, шавлію та декоративні трави. Це допоможе економити воду й забезпечить безперервне цвітіння протягом сезону.

Друге нововведення – вертикальне озеленення. Перші «зелені стіни» можуть з’явитися в центральній частині міста. Це зменшить перегрів фасадів будівель і покращить міський мікроклімат.

Також замість звичайних газонів у Полтаві хочуть створити міські луки. Вони сприяють збереженню вологи і підтримують біорізноманіття.

Луки (або різнотрав’я) – тип рослинності, який складається переважно з однорічних квітів та злаків. Їх можна організовувати в місті вздовж доріг та тротуарів, на занедбаних територіях, у подвір’ях багатоповерхівок тощо.

На луках не можна пограти у волейбол, попрактикувати йогу, чи влаштувати пікнік. Однак вони мають інші переваги:

Міські луки бувають декоративними, які можна влаштовувати на ділянках, що потребують привабливості, та більш утилітарними, які варто організовувати вздовж автошляхів.

У Вінниці луки вирішили посіяти у 2022 році. Згодом знайшли ділянку – роздільну смугу довжиною близько 800 м вздовж трамвайних колій. Раніше на цій ділянці посіяли газонну суміш, але у 2022 році газон занедбали. 

Тестування розпочали також між дорогою та трамвайними коліями на Барському шосе, на вул. Енергетична та у Вишенському парку.

У парку фахівці використали суміш польського виробництва, що містить десятки однорічних і багаторічних рослин, яким пасують умови ділянки. Більшість рослин там нині – однорічники: мак дикий, морква звичайна, волошка синя, космея звичайна, калачики лісові та багато інших. Але є і трохи багаторічників: деревій звичайний, лядвенець рогатий, льон багаторічний, смілка звичайна.

Окрім засівання декоративної луки також встановили таблички на інших ділянках, де в тестовому режимі обмежили косіння. 

Натомість луки у Львові створили на чотирьох ділянках: у Меморіалі пам’яті Героїв Небесної сотні, у Парку пам’яті, на території скверу в Сихівському районі та у просторі «Розсадник».

Для створення озеленення використовували різні суміші, та й засівали різні ділянки з різними умовами: так, одна з ділянок було частково витоптана – люди заходили в клумбу, оскільки хотіли сфотографуватись посеред квітів. Інша ділянка постраждала через собаку, а ще одна ділянка до цього була заселена агресивними інвазійними рослинами.

Деякі з проблем були спільними і для львівських, і для вінницьких луків: голуби, які виїдали насіння при засіванні, рудеральні рослини, що проросли найпершими, складні погодні умови. Попри негаразди, всі експериментаторки зійшлися на тому, що цю практику потрібно поширювати – підтверджують це й позитивні реакції містян на луки.

Київ розпочав експеримент щодо європейського підходу захисту біорізноманіття у 2023 році. Це дозволило створити хороші умови для розвитку екосистеми міста. Тому комунальні підприємства і цього року продовжать висаджувати луки та відмовлятимуться від косіння на визначених ділянках.