Робити добрі справи стало звичкою, і це хороша новина. Та чи все так легко відбувається на практиці? Ми зібрали найсуттєвіші перешкоди, з якими стикаються благодійники та волонтери, і пояснили, що варто знати кожному, хто хотів би залучити кошти для допомоги.

Благодійність – це звична річ: хто не переказував кошти на картку волонтерам АТО чи клав решту в скриньку для пожертв біля каси? Дехто навіть допомагав зібрати кошти чи речі для благодійності. Проте ми рідко замислюємося над тим, що відбувається далі: чи мають наші добрі наміри справді добрі наслідки, чи захищені ті, хто збирає кошти, зрештою, чи завжди наша благодійність несе користь, а не тільки бажання зробити добру справу?

Ключовим принципом є благодійності є добровільність: ніхто не може вас присилувати, але водночас ніхто не обмежує вас у праві вчинити добро. Навіщо потрібна благодійна допомога? І чи можна уявити ситуацію, коли вона не потрібна?

Така допомога ефективна тоді, коли:

Неможливо уявити світ, в якому непотрібне благодійництво. Хоча б тому, що воно включає не тільки грошову допомогу: волонтерська підтримка не менш важлива. Саме тому в розвинених країнах і благодійність добре розвинена. В Україні ж власні традиції благодійництва в радянські часи були перервані. Те, що спостерігаємо зараз, можна назвати «хворобою росту»: ми ще не навчилися будувати стосунки між благодійниками й тими, хто приймає допомогу, на засадах довіри, відкритості та взаємної підтримки.

Значну роль у побудові нормальних взаємин мало б відігравати законодавство. За словами експерта з питань корпоративної соціальної відповідальності, благодійництва та розвитку громадянської активності Руслана Краплича, українські закони про благодійність цілком відповідають європейським нормам. Однак практика благодійництва в нас суттєво відрізняється від загальноприйнятої в світі. Де ще стільки коштів збирається на рахунки фізичних осіб? Це і є ті перекази на картку, до яких нас закликають оголошення в соцмережах, у транспорті й на будь-яких видних місцях.

Чи безпечно жертвувати і збирати кошти в такий спосіб? Чому люди збирають кошти не тільки на рахунки благодійних фондів? Як уберегтися від шахраїв? Що, врешті-решт, слід дізнатися до того, як організовуєш благодійну допомогу? Ми поспілкувалися з експертами з благодійництва, представниками благодійних фондів та волонтерами. На основі їхнього досвіду та чинних законодавчих норм спробуємо відповісти.

У нашій державі благодійництво регулюється насамперед Законом України «Про благодійність та благодійні організації» та Податковим кодексом. До чого тут податки? До того, що існує принципова відмінність між благодійною допомогою і доходом. Оскільки благодійна допомога працює тоді, коли в держави немає відповідних механізмів або вони не працюють, то логічно, що держава не мусить обкладати цю допомогу податком. Натомість усі, хто має дохід, будь вони фізичними особами, ФОПами чи юридичною особою, мають сплатити податок на користь держави.

Як закон розрізняє, кому платити податок, а кому ні? Наше законодавство звільняє від сплати податку благодійні фонди та громадські організації, якщо вони можуть займатися благодійництвом згідно зі своїм статутом. Як це робиться? Така організація – це юридична особа. Вона відкриває в банку спеціальний безготівковий рахунок для благодійності і кошти, зібрані на ньому, не підлягають оподаткуванню.

Однак не варто думати, що фонд не знає, що таке фіскальна служба. Навпаки, до нього висуваються особливі вимоги задля чесності й прозорості. Рух коштів на рахунку благодійної організації не є банківською таємницею. Говорить директор Всеукраїнського фонду допомоги і розвитку «Helpgroup» Давид Джалагонія:

Що це означає для нас? По-перше, з коштів, зібраних благодійним фондом, не потрібно сплачувати податок: ні самому фонду, ні отримувачу допомоги, якщо ця допомога була цільовою, тобто мала чітке призначення. Розмір же неоподатковуваної нецільової допомоги зараз не може перевищувати 2 тис. 940 грн на рік (залежить від прожиткового мінімуму).

За іншими видами неоподатковуваних надходжень, згаданих у Податковому кодексі, стоїть ціла історія боротьби і змін. Наприклад, коли шість років тому українці масово надсилали благодійні СМС для підтримки своєї армії та добровольців, всі з неприємним подивом дізналися, що з 5 гривень, переказаних СМС-кою, на благодійність доходить лише близько 3 грн: решта йде на податки. Держава не просто провалила належне забезпечення свого війська, але й забирала велику частку коштів від благодійних СМС як податки. Недосконалість податкових норм стала занадто очевидною, і рішення про відміну оподаткування СМС-благодійності довелося ухвалювати постфактум.

Інший приклад – ситуація з волонтерами АТО, які за короткий час зібрали на своїх рахунках величезну суму грошей. Спочатку, за словами Руслана Краплича, державні служби дістали усну вказівку на найвищому рівні не чіпати цих волонтерів. Згодом у грудні 2014 року почав функціонувати Реєстр волонтерів АТО на базі Державної фіскальної служби. Люди, що збирали кошти на користь армії, добровольців та їхніх родин, вносили сюди свої персональні дані, у тому числі й номер рахунку для пожертв, задля звільнення від оподаткування коштів, залучених на їхні рахунки фізичних осіб. Ця норма була закріплена й у Податковому кодексі (пункт 165.1.54.).

Реєструватися чи ні – це справа добровільна. Людей насторожує необхідність повідомляти фіскальній службі реквізити свого рахунку, адже досі податкова володіла даними лише про рахунки ФОПів та юридичних осіб. Деякі волонтери АТО продовжують працювати, не зареєструвавшись у фіскальній службі. Інші спробували убезпечити себе від неприємностей з податковою. Говорить голова благодійного фонду«Полтавський батальйон небайдужих» Наталія Гранчак:

А як щодо благодійної допомоги на лікування, зібраної на картку мами хворої дитини? І тут ми стикаємося з тим, що надходження на рахунок фізичної особи з точки зору Податкового кодексу – це її дохід. Теоретично фіскальна служба може очікувати декларування цих коштів, а відтак – сплати з них податку на доходи фізичних осіб (18%).

Простіше кажучи, для фіскальної служби немає різниці між людиною, що продає товари через OLX, та людиною, що збирає кошти на лікування своєї дитини, за умови, що обоє отримують гроші на рахунок фізичних осіб, а не ФОП чи благодійної організації.

У березні 2018 року було здійснено спробу змінити законодавчу базу оподаткування так, щоб допомога від фізичних осіб теж не підлягала оподаткуванню: Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності. Основні нововведення, запропоновані в цьому документі:

· звільнення від оподаткування коштів на лікування чи медичну допомогу, що надаються фізичними особами (як пам’ятаємо, зараз звільняються від оподаткування тільки кошти, що надійшли від благодійної організації чи роботодавця);

·  граничний розмір нецільової благодійної допомоги від юридичних або фізичних осіб, що не включається до оподатковуваного доходу за звітний податковий рік, збільшується з 2 тис. 380 грн до 7 тис. 140 грн у 2018 році (з перспективою зростання).

Профільний комітет Верховної Ради після вивчення законопроєкту написав у висновку фразу, що гідна стати епіграфом як цієї статті, так і загалом позиції держави щодо благодійності:

Урешті-решт законопроєкт було відкликано, і норми оподаткування лишилися без змін. Чи означає це, що фіскальна служба може зажадати від волонтера чи мами хворої дитини декларацію про доходи і сплату податків з благодійної допомоги, зібраної на рахунок фізичної особи? Ні, тому що вона не має доступу до інформації про рух коштів на цих рахунках.

За словами речниці пресслужби «Приватбанку» Анжели Дзінзюри, дані про рух коштів на рахунках клієнтів – це банківська таємниця, збереження якої гарантоване законодавством. Розкрити її можна лише за запитом уповноваженого кола осіб (сюди входить і державна фіскальна служба, але вона може подавати запит тільки щодо наявності банківського рахунку, а не руху коштів на ньому) або за рішенням суду. Говорить речниця пресслужби «Приватбанку» у Кіровоградській та Полтавській областях Анжела Дзінзюра:

З одного боку, це захищає, наприклад, батьків хворої дитини від необхідності сплатити податок із коштів, переказаних благодійниками на рахунок фізичної особи. З іншого боку, ускладнюється викриття шахраїв, адже прокуратура, Державне бюро розслідувань чи НАБУ можуть запитати в банку дані про рух коштів на рахунку тільки на підставі слідства чи рішення суду.

Нез’ясованим залишається питання публічної звітності за пожертви. Це є нормальною практикою для благодійного фонду, однак чи безпечно фізичній особі викладати в соцмережах скріншоти й чеки, які засвідчують надходження на її рахунок? Руслан Краплич застерігає, що кіберполіція, яка моніторить соцмережі, може використати ці дані як докази, і невідомо, що взагалі може з ними зробити. Усе це зайвий раз показує, наскільки ми можемо бути беззахисними в публічному просторі.

Відмовляючись адмініструвати благодійництво від фізичних осіб, держава, по суті, зводить в одну рубрику як благодійництво, так і його потворний антипод, коли шахраї поширюють в мережі інформацію про фейкові збори на лікування осіб, що давно вилікувалися або померли. Благодійні організації та волонтери регулярно наголошують: слід учитися відрізняти тих, кому справді критично потрібні гроші, від злочинців. Причому не тільки жертводавцям, але й поліції, для якої боротьба з шахрайством при зборі благодійних пожертв – не пріоритет.

Ще один вид шахраїв – зловмисники, які намагаються зняти кошти з рахунку, на який збирається допомога. І тут основна відповідальність лежить знову-таки на власникові рахунку. За словами виконавчої директорки благодійного фонду «Таблеточки» Світлани Пугач, фонд пояснює батькам, як правильно користуватися своїм приватним рахунком, аби зберегти зібрані кошти:

За словами Анжели Дзінзюри, «Приватбанк», послугами якого часто користуються при зборі благодійних пожертв, може присвоїти картці особливий статус – для благодійності:

Що з цього приводу кажуть представники благодійних фондів? Здавалось би, вони мали б застерігати людей від збору благодійних пожертв на рахунки фізичних осіб і закликати діяти виключно через зареєстровані організації. Натомість у розробці вже згаданого законопроєкту про створення умов для розвитку благодійництва брали участь і представники благодійних організацій. До того ж, директорка БФ «Таблеточки» Світлана Пугач зазначає, що зазвичай батьки підопічних фонду ведуть збір і самостійно:

Бувають навіть ситуації, коли благодійна організація збирає кошти на рахунок фізичної особи. Причина проста – з рахунку фізичної особи легко знімати готівку й розраховуватися за товари й послуги. Іноді допомога потрібна терміново і надати її можна лише за живі гроші. Говорить Наталія Гранчак:

З подібними труднощами зіткнулася і Юлія Ткаченко, яка має приватний притулок «Мокрі носи» й однойменну зареєстровану благодійну організацію. Утримання тварин потребує регулярних витрат, тож волонтерка веде збір на власний рахунок:

Необхідність вести документообіг іноді зупиняє волонтерів від реєстрації благодійного фонду, особливо коли і залученням коштів, і звітністю має займатися одна людина. Говорить гостьова редакторка телеканалу «Центральний» та волонтерка Олена Добряк:

У ситуації, коли величезна сума коштів на дороге лікування збирається саме за допомогою карткових рахунків фізичних осіб, заборонити такий збір – неможливо й неекологічно, вважає Поліна Нюхіна, директорка Українського форуму благодійників. Отже, йдеться про врегулювання взаємин у ситуації з благодійництвом, яка на сьогодні склалася в нашій країні. Її причинами є неспроможність держави забезпечити всі потреби своїх громадян у лікуванні тяжких хвороб і відсутність масової культури медичного страхування.

На практиці в благодійництві бувають труднощі й непорозуміння. Інакше чим пояснити нещодавній гучний кейс, коли речі, зібрані волонтерами для інтернату, опинилися на смітнику? Або не менш гучний і теж свіжий випадок із ремонтом у дитячій лікарні, зробленим мамами за благодійні пожертви, коли мамам почали ставити питання, на які мали б відповідати не вони?

Немає виправдання тим, хто спершу прийняв речі, а далі викинув їх. Так само очевидний брак комунікації в лікарні, адже заклад, який оприбутковує матеріальні цінності, мав би пояснити умови їх передачі на баланс. Щоб розуміти причини проблем у цих випадках, варто мати розуміння, як приймає пожертву комунальний заклад.

Перше питання: чи може заклад прийняти благодійну допомогу на потреби, для яких у цьому році очікується бюджетне фінансування? Приміром, волонтери вирішили зібрати на нові світильники, а керівництво розраховує поміняти освітлення за кошти з міського бюджету. Чи не вийде «подвійного фінансування» однієї і тієї ж потреби?

На наше питання бухгалтер КУ «Інклюзивно-ресурсний центр Полтавської районної ради», де керівництво давно й успішно залучає благодійну допомогу і навіть співпрацювало з краудфандинговою платформою ЗМІСТ, відповів, що й у такому разі можна прийняти цінності:

Проте щоб знати, для якої саме суми коштів з бюджету потрібно змінити цільове призначення, слід мати уявлення про вартість благодійної допомоги. І тут найбільш надійно і безпечно надавати допомогу від імені благодійного фонду чи громадської організації: це юридичні особи, які працюють за безготівковим розрахунком з підрядниками й постачальниками на основі договорів. Кожна купівля матеріалів чи обладнання, кожна оплата підтверджені документами, і проблем зі складанням актів прийому-передачі не виникає.

Значно складніше, коли збір здійснювали фізичні особи: суму витрат необхідно підтвердити документами (чеками, накладними, договорами та актами). На жаль, часто волонтери дізнаються про це постфактум, коли роботи завершені, виконавці отримали оплату готівкою на руки, а заклад, для якого все це робилося, не завдав собі труду заздалегідь пояснити благодійникам, які документи необхідні для оприбуткування допомоги.

Як зазначено в законі, благодійна допомога може бути не лише майновою, але й особистою (наприклад, ваша праця на ремонті). Щоб заклад міг оприбуткувати ремонт, необхідно укласти договір про благодійну діяльність, де чітко буде прописаний внесок волонтера: як майновий (матеріальні цінності), так і немайновий (особиста участь). Це не зайва формальність, а умова оприбуткування майна та підтвердження факту вашої участі в благодійництві.

Обговорити з представниками закладу слід не лише документальні нюанси. Варто з’ясувати потреби підопічних, а вони дуже різняться залежно від типу закладу і навіть місця його розташування. Так, дитячі інтернати у великих містах, як правило, краще матеріально забезпечені, аніж подібні заклади на периферії. Крім того, організувати благодійну допомогу з того, що залишилося після ревізії шафи, – не найкраща ідея.

По-перше, правила закладу можуть забороняти прийом благодійної допомоги у вигляді вживаних речей. По-друге, співробітники інтернату муситимуть випрати й попрасувати цей одяг, а це додаткова праця. Речі потрібно буде поставити на баланс, а незабаром – списати, адже зносяться вони швидше, ніж новий одяг. Про те, що серед речей можуть виявитися зовсім непридатні для використання, навіть говорити не варто. Саме тому співробітники інтернату обирають менш людяний, зате більш практичний метод – просто викинути речі.

І навіть якщо волонтери заздалегідь з’їздять в інтернат, знімуть мірку з кожної дитини й куплять нову річ для кожного, не факт, що їхні зусилля оцінять. Через постійні візити шефів до свят не з пустими руками діти розучуються цінувати подарунки. Тому найкращою допомогою для вихованців інтернатів є регулярне спілкування і соціалізація по закінченню інтернату. Це складно, дорого і боляче, але воно того варте.

Які висновки можна зробити з екскурсу в благодійництво?

Щодня ви бачите оголошення про збір на лікування у соцмережах, у транспорті й на інших видних місцях. Чи можна жертвувати кошти на такі рахунки? Так, ми самі публікуємо новини про подібні збори. Чи можуть бути серед прохань про допомогу оголошення від шахраїв? Безперечно, можуть. Який вихід? Перевіряти дані за допомогою інтернету та дзвінків за контактним номером. Якщо сумніваєтесь у своїх навичках перевірки інформації, зверніться до журналістів. Іноді з’ясовується, що збір незаконний, як у цьому випадку.

Законодавство про благодійність орієнтується на зразки європейських країн, де завдяки надійному медичному страхуванню та довірі до благодійних фондів люди не мають потреби здійснювати багатотисячні збори на своїх рахунки. У нас же екосистема благодійництва склалася так, що значну і практично необліченну частку її становлять пожертви на рахунки фізичних осіб. Закон сприймає всі доходи на рахунок фізичних осіб як прибуток, отже, навіть з коштів, зібраних на лікування, теоретично доведеться заплатити прибуток. На практиці випадки сплати податків з таких коштів нам не відомі. Рух коштів на рахунку фізичної особи – це банківська таємниця, яку банк може розкрити за рішенням суду. З одного боку, це захищає тих, кому кошти справді потрібні на лікування, з іншого ж – ускладнює виявлення шахраїв.

Не тільки жертвувати, але й залучати кошти на допомогу доцільно через благодійні організації. Однак і тут треба зважати на доброчесність фонду, основним критерієм якої є фінансова звітність. Згідно з законом інформація про доходи й витрати таких організацій не є комерційною таємницею, однак за даними Національного рейтингу фондів, в Україні всього 39% організацій публікують фінансові звіти.

Якщо ви як приватна особа бажаєте надати благодійну допомогу комунальному закладу, радимо насамперед з’ясувати потреби закладу й укласти договір про благодійну діяльність. Ви отримаєте підтвердження того, що зібрані кошти витрачені на благодійність, а закладу буде простіше оприбуткувати майно.

Обкладинка та інфографіка Олександри Лобченко

Ми щиро вдячні за допомогу при створенні цього матеріалу експертові з питань корпоративної соціальної відповідальності, благодійництва та розвитку громадянської активності Русланові Крапличу, менеджерці проєктів БФ «Карітас Полтава» Аллі Раковецькій, директорці з комунікацій БФ «Таблеточки» Ярині Ключковській, речниці пресслужби «Приватбанку» в Полтавській та Кіровоградській областях Анжелі Дзінзюрі, Головному управлінню ДПС України в Полтавській області.