Featured Image

Чому МРТ в нормі, а голова тріщить? Як війна ламає наше тіло і що з цим робити

31 липня, 16:06
31 липня, 16:06

Хронічний стрес навчився філігранно маскуватися і періодично стріляє в шлунок, раптово вимикає сон, німить пальці та змушує жменями пити знеболювальні від щоденного головного болю.  Людина обходить десятки кабінетів, робить дорогі обстеження, а лікарі лише розводять руками, адже часто причина значно глибше. На тлі хронічного стресу і постійних тривог стандартні крапельниці для профілактики більше не працюють

Як почути сигнали власного організму, коли дискомфорт стає небезпечним і чому лікувати потрібно не симптоми, а людину, ЗМІСТ поговорив з директоркою медичного центру «Нова Віта» та неврологинею з 13-річним стажем Аліною Гапонюк. У партнерському матеріалі розповідаємо про тонкощі сучасної неврології, пастки самолікування та внутрішні медичні стандарти в ексклюзивному інтерв'ю.

Професійний шлях

Коли заходить мова про медичний стаж, лікарі часто рахують його інакше, ніж представники інших професій. Для лікарки цей шлях є фундаментальною частиною житття.

24 жовтня медичний центр «Нова Віта» відзначатиме три роки від дня заснування. Попри значний потік пацієнтів, директорка клініки зізнається, що ніколи не веде сухої статистики чи точного підрахунку осіб, які звернулися по допомогу. Натомість тут роблять ставку на побудову довготривалих людських взаємин.

«Я ніколи не рахую кількість пацієнтів. Особисто в мене їх дуже багато, і ми пройшли шлях не тільки від захворювання до повного видуження. З більшістю ми залишилися справжніми друзями. Я знаю їхні сім'ї, дружин, чоловіків, дітей. Лікар в першу чергу має бути людяним, чуйним. Допомогти людині у нашому випадку –  це не просто призначити лікування і поставити діагноз, а психологічно її підтримати. У наш час це надзвичайно важливо», – каже медикиня.

Неврологія за своєю специфікою є хронічною галуззю медицини. На відміну від хірургічних втручань, де гостру проблему можна усунути радикально, як-от видалити апендицит і передати пацієнта терапевту, неврологічні стани мають тенденцію до періодичних загострень. Саме тому первинний візит до фахівця стає початком тривалого та комплексного супроводу.

Екосистема «Нова Віта»: чому один лікар не може працювати в ізоляції

Сучасна медицина відходить від парадигми лікування окремих органів. Організм працює як єдина взаємопов'язана система. Саме тому на базі клініки «Нова Віта» розбудований багатопрофільний медичний центр, де лікарі працюють у тісному тандемі. Сьогодні клініка забезпечує широкий спектр діагностики та лікування, що включає діагностичне обладнання. У медцентрі є сучасний УЗД-апарат, електроенцефалограф, електрокардіограф, а також спеціалізоване обладнання для електронейроміографії.

Також у «Нова Віта» виконують повний набір загальноклінічних аналізів, УЗД судин голови та шиї, органів черевної порожнини, серця, гінекологічне УЗД та дослідження щитоподібної залози тощо. Окремо можливе становлення внутрішньовенних крапельниць, проведення ін'єкцій за медичними показаннями.

Штат клініки об'єднує ендокринологів, кардіологів, ревматологів, хірургів, судинних хірургів, дієтологів, гастроентерологів, гінекологів, невропатологів, а також психологів і психіатрів. Більшість вузьких спеціалістів приймають за попереднім записом, що дозволяє гнучко формувати графік та не змушувати пацієнта чекати в чергах.

«Ніякий лікар не може працювати самостійно. Організм – це не окремо неврологія, кардіологія чи ендокринологія. Це єдине ціле. Дуже круто, коли лікарі працюють в тандемі, коли можна просто набрати колегу, поспілкуватися, запитати думку. Було б ідеально, якби ми в єдиній базі бачили абсолютно все, що пишуть сімейні лікарі, щоб була цілісна карта, бо пацієнти часто забувають чи гублять аналізи».

Головна заповідь медика у цьому центрі – не нашкодь. Керівниця «Нова Віта» говорить про те, що в медицині не існує стовідсоткових випадків, і вміння визначити межі власної компетенції для них є ознакою професійної зрілості, а не слабкості.

«Не помиляється той, хто нічого не робить. Якщо ми чогось не знаємо, ми завжди залучаємо суміжних компетентних спеціалістів. Я уже в тому статусі, віці та професійному рівні, що можу відмовити пацієнту, якщо бачу, що це не мій профіль. Справа не в грошах, бо для нас головне – це направити людину туди, де їй дійсно стане краще».

Виклики воєнного часу, або Де закінчується неврологія і починається психотерапія

Хронічний стрес, викликаний війною, спровокував масове загострення як соматичних, так і психоневрологічних розладів. Організм кожної людини реагує індивідуально: через розлади сну, щоденний головний біль, пригнічений настрій, порушення апетиту чи раптові напади тахікардії.

Сьогодні лікарі дедалі частіше стикаються із так званими кардіоневрозами та гастроневрозами. Пацієнти місяцями безуспішно лікують здуття живота чи непрохідність у гастроентерологів, хоча першопричина криється в перевантаженій нервовій системі.

Ще однією масштабною проблемою сьогодення є патології щитоподібної залози, що посилюються довготривалими наслідками Чорнобильської катастрофи та стресовим фактором. Люди помилково вважають, що ендокринні порушення мають бути візуально очевидними, проте найчастіше вони маскуються під звичайну тривожність, сухість шкіри, випадіння волосся, збої менструального циклу та безсоння. У зв'язку з цим виникає питання, як можна під час первинного огляду розділити реальну фізичну патологію та наслідки стресу:

«Для цього необхідний виключно індивідуальний підхід. Все починається з детального збору анамнезу, вивчення скарг пацієнта, ретельного неврологічного огляду та допоміжних методів обстежень. Якщо я як невропатолог повністю виключаю органічне ураження головного мозку чи периферичної нервової системи, то логічно, що причиною є хронічна стресова ситуація. Тоді ми направляємо пацієнта до відповідних суміжних спеціалістів», – каже Аліна Гапонюк.

Особливе місце в практиці Аліни Гапонюк посідає електронейроміографія. Це високоточне обстеження, яке дозволяє оцінити швидкість проведення нервових імпульсів по периферичних нервах та чітко локалізувати місце їхнього ураження. Метод є незамінним при скаргах на оніміння кінцівок, ураженнях м'язової системи, а також при периферичних травмах та переломах, коли у пацієнта починають німіти пальці.

Якщо ж ЕНМГ та інші інструментальні методи показують норму, корінь проблеми ховається в психоемоційній площині. Найбільш показовим прикладом є головний біль напруги , який сьогодні впевнено посідає перше місце серед скарг пацієнтів.

«Головний біль напруги – це прямий наслідок стресу. Пацієнти масово роблять МРТ, п'ють купу знеболювальних препаратів, безкінечно капаються. А насправді їм потрібно йти до психолога, психотерапевта чи психіатра. І це абсолютно нормально! Не потрібно заліковувати симптом. Лікарю треба набратися сміливості, щоб пояснити це людині, а пацієнту – виявити бажання працювати над собою. Робота над собою – найважча».

Водночас лікарка відзначає чітку ментальну різницю між поколіннями у ставленні до ментального здоров'я. Молодше покоління українців уже є більш свідомим і готове йти до психотерапевтів і не шукають порятунку в профілактичних крапельницях. Натомість зі старшими людьми працювати в цьому напрямку значно складніше. Вони часто демонструють скепсис та вимагають виключно медикаментозного, класичного лікування.

Коли дискомфорт переходить межу. Порада невролога

Більшість людей звикли терпіти легке оніміння, періодичний головний біль чи дискомфорт у тілі, списуючи все на втому. Проте існує чіткий маркер, коли самолікування стає небезпечним.

«Зараз ми всі перебуваємо в стані хронічного стресу. Рано чи пізно він дає фізичні прояви. Якщо ці симптоми виникають лише періодично і не заважають звичному ритму життя і це умовна норма, адаптація організму. Але якщо вони з'являються щодня, заважають вашій роботі, повсякденному життю чи відпочинку – це прямий привід терміново звернутися до лікаря. Не можна ігнорувати сигнали свого тіла. Його потрібно вміти слухати обов'язково».

В основі роботи медичного центру, окрім затверджених протоколів лікування МОЗ України, лежить базовий внутрішній стандарт – повернення до цінності людського тепла.

«Основний принцип клініки поялгає в людяності. Про неї не можна забувати. Я завжди повторюю і лікарям, і пацієнтам, що треба бути трошки добрішими, бо зараз суспільство дуже озлоблене. Ми не можемо змінити зовнішні фактори, війну чи інші глобальні речі, але вселити в людину надію, паросток добра, віру в одужання – це обов'язок лікаря. Якщо пацієнт щиро вірить у своє відновлення та працює в тандемі з фахівцем, у нього все обов'язково буде добре».

Медцентр працює на вул. Соборності, 24 (вхід з вулиці Гоголя). Контакти: +38098 4941919, +380994941818. Запис тут.