Ранок 30 вересня запамʼятався жителям Полтавщини своїм сіро-жовтим небом, крізь яке проглядало біле коло сонця. Можливо, це кілька сотень років тому звичайній людині це явище здалося б провісником кінця світу. Проте ми живемо у 2024 році й маємо доступ до перевіреної науковцями інформації, хоч часом і зловживаємо привілеєм не користуватися нею.
Сучасний світ влаштований так, що мінімальні потреби для виживання людини забезпечує держава з її медичними, соціальними, безпековими сервісами. Користування ними не заважає громадянину водночас заперечувати потребу в цих інституціях, вірити у всесвітню змову та планомірне знищення українців ще кимось, окрім росіян.
Коли Полтавщини дістався пил з прикаспійських степів, це завдало незручностей людям і водночас розпалило уяву декого з них (не без допомоги російських ботоферм, можна припустити):
- А що, коли хтось спеціально створив пилову бурю, яка заступить українцям світ?
- Або ж це взагалі не пил у небі, а щось радіоактивне?
- Такого за все своє життя ніхто не бачив, а всі довкола брешуть про пил?
Якість повітря на Полтавщині дійсно погіршилася останніми днями. Зросли концентрації пилу й зʼявилися продукти горіння, проте для цього існує цілком наукове пояснення.
Аби прояснити природу імли над Полтавщиною, ЗМІСТ звернувся до Полтавського обласного гідрометцентру. Його фахівець, завідувач сектору автоматичного прийому передачі інформації Володимир Островерхий розповів про наслідки пилової бурі в районі Каспію: чому до Полтавщини прийшов пил і що вплинуло на погіршення якості повітря.
Почнемо з побоювань щодо радіації. Жовтуватий колір пилу, який особливо інтенсивно осідав на Полтавщині 30 вересня – 1 жовтня, не вказує на його радіоактивність. Щонайменше дві установи Полтавщини, які відстежують радіаційний фон в області, підтверджують це у своїх ранкових зведеннях. Йдеться про гідрометцентр та обласний центр контролю й профілактики хвороб.
Від ранку 30 вересня, як і в дні до та після цього, радіаційний фон на Полтавщині перебуває в межах природних показників.
Пилова буря в районі Каспію: як усе починалося
Метеорологічні супутники зафіксували масштабну пилову бурю в прикаспійських степах ще 29 вересня. Повітря там відзначалося високим запиленням. Антициклональний характер погоди – ясний і сухий – сприяв підняттю найдрібнішого пилу на висоту 3-5 км.
Вітер у той час мав напрям із південного сходу, тож підхопив увесь цей пил у верхніх шарах атмосфери й поніс на територію України. Зранку 30 вересня пилові потоки проходили над східними, частиною центральних та південними областями України.
Полтавщина потрапила в той потік, тож метеостанції на території області зафіксували погіршення видимості та прозорості атмосфери. Це явище має назву імла й спричинене воно наявністю в повітрі дрібних часточок пилу.
Ситуація погіршувалася тим, що підхоплені потоки повітря в приземному шарі змішувалися з пилом і продуктами горіння, які з’явилися через масштабні лісові та торф’яні пожежі. Це додатково знизило прозорість атмосфери. Тож разом із пилом жителі Полтавщини могли відчувати в повітрі запах гару.
Зважаючи на те, що ситуація з дощами влітку й на початку осені не покращилася, в області триває посуха. Вона є одним із факторів виникнення пожеж на відкритих територіях, як і людський вплив та наслідки ворожих обстрілів. Рятувальники говорять, що більшість пожеж спричинені людьми. Ворожі безпілотники спричиняли близько 20 пожеж на Полтавщині. Але це менше ніж 10% від загальної кількості загорянь в екосистемах.
Пилові бурі на Полтавщині
Рубіж вересня й жовтня Полтавщина потерпала від наслідків пилової бурі поза межами України. Проте раніше вони траплялися й на території області. Виникненню цього явища сприяють низька вологість повітря, 30% і нижче, та сильний вітер – 12 м/с і більше.
Пилові бурі виникають не щороку, а їхня частота значно змінюється. За даними Полтавського гідрометцентру, такі явища часто спостерігають у засушливі та суховійні роки, як-от 1828, 1837, 1892, 1898, 1899, а також 1966-1969, 1974, 1984, 1990 та 2023.
У ці роки Полтавщину накривали пилові бурі. Останній же проміжок статистики у понад 30 років пояснений тим, що стихія не зачепила територію області й вирувала в інших регіонах.
Винятково сильні та тривалі пилові бурі, що охоплювали значну територію України, спостерігали взимку 1969 року. Їх зумовили сильні вітри практично на всій Україні. Значні збитки тоді мало сільське господарство, пошкоджень зазнали будівлі, опори електроліній та зв'язку. Найбільше постраждали області на лівому березі України.
За кліматичними даними, на території Полтавщини найбільше число днів з пиловою бурею може сягати 15 на рік. Локально працівники сільського господарства постійно стикаються з цим явищем при зборі урожаю в полях.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки
