01 грудня, 18:12
01 грудня, 18:12

Щодоби у Полтаві виявляють сотні хворих на коронавірус. З початку пандемії через ускладнення коронавірусної хвороби  померли 876 пацієнтів. За кожною такою цифрою стоїть людське життя, але для багатьох ця статистика здається вже буденною справою.

Про те, яким страшним є вірус і скільки горя він здатен нанести людині не з новин знає директор Всеукраїнського благодійного фонду Helpgroup Давид Джалагонія. Цей фонд одним з перших у Полтаві розпочав боротьбу з коронавірусом, шукав гроші на захисні костюми для лікарів разом з Полтавською волонтерською групою та продовжує боротися з пандемією досі.

Helpgroup закуповує кисневі концентратори для людей, які не можуть дихати через коронавірус, але не мають місця в лікарні. Паралельно з цим фонд збирає кошти для хворих з різними діагнозами, допомагає дітям та доводить на власному прикладі – бути благодійником важливо.

У розмові зі ЗМІСТом Давид Джалагонія розповідає про те, як їхній фонд почав боротьбу з пандемією, руйнує стереотипи про недобросовісних збирачів грошей та рятує людей.

Історія фонду розпочалася з порятунку людини

8 років тому розпочалася історія компанія друзів об’єдналася, щоб врятувати життя близької подруги Марії. Вона готувалася до весілля з кращим другом Давида Джалагонія й за 2 тижні до події лікарі діагностували у дівчини онкохворобу.

Лікування в Ізраїлі коштувало дуже дорого. Усі друзі пари об’єдналися, щоб зібрати гроші. Потім шукали фонди, щоб розпочати збір коштів для Марії, але багато хто відмовлявся братися за це. Єдиним виходом для них стало створення організації, що допомагатиме людям, які опинилися у схожій ситуації:

«За 4-5 місяців ми зібрали колосальну суму. Мова йде про 140 тисяч доларів. Просто космічні гроші. Машу нам вдалося врятувати, а після цього ми залишили фонд як консультативний інструмент. Одразу ми допомагали батькам дітей зі складними діагнозами зрозуміти, що робити після діагнозу, як потрапити в Ізраїль, як збирати кошти, які можна робити заходи. Потім один із спонсорів запропонував орендувати нам приміщення, щоб ми працювали. Це був поштовх для чогось більшого».

Невдовзі Helpgroup почав опікуватися дитячими будинками, допомагати в організації зборів для хворих зі складними діагнозами,  відкрив центр для дітей з інвалідністю «Кортекс». Окрім цього фонд співпрацює з лікарнями, допомагає з ремонтами у деяких відділеннях, закуповує новітнє медичне обладнання, якого немає в лікарні, але потребує пацієнт.

Передача обладнання тодішньому Полтавському обласному лабораторному центру у травні 2020 року. Тоді за кошти благодійників Helpgroup придбав апарат, що дозволив проводити більше досліджень на коронавірус

Головна відмінність фонду від інших – вони не мають конкретної хвороби з якою бореться:

«Ми прийшли до цього, бо самі зіштовхнулися зі схожою бідою. Ми допомагаємо зараз більше жителям Полтавщини, але моніторимо звернення і з інших областей, бо всім не можемо допомогти, але сказати про чітке направлення я не можу».

Здебільшого серед підопічних фонду люди з онкологічними захворюваннями. Також є пацієнти, які потребують пересадки суглобів, складних операцій, діти з тяжкими діагнозами. На жаль, організація не може допомогти усім без винятку, але намагаються бути корисними для якомога більшої кількості тих, хто звернувся.

Давид Джалагонія говорить, що Helpgroup вимушені брати до уваги вікові рамки, бо люди не жертвують коштів для лікування літніх людей. Зазвичай долучаються до збору коштів на лікування малят, людей молодого і середнього віку:

«Дехто вважає, що збирати гроші на життя конкретної людини це неправильно. Нібито краще купувати обладнання і допомагати багатьом, але у нас мета допомагати людині, якщо є шанс її врятувати. Ми не прирівнюємо себе до Бога і коли є звернення і шанси, то ми беремося. Це вже частина життя, бо я 80% часу віддаю цій справі. Я хочу, щоб ми рятували більше життів. Ми робимо нормальну добру справу, звітуємо перед суспільством».

«Мені писали, що ковіду не існує, а потім вибачалися за це, бо втратили близьку людину»

Березень 2020 року, початок пандемії коронавірусу. До цього ніхто не був готовий, але діяти потрібно було швидко.

Коли стало зрозуміло, що лікарні Полтави обеззброєні перед вірусом, що починає поширюватися в місті, активісти та волонтери об’єдналися у волонтерську групу та почали допомагати лікарям. До групи увійшли Helpgroup, ЗМІСТ, Полтавська асоціація бізнесу, потім приєдналися небайдужі полтавці. Тільки на краудфандинговій платформі зібрали 150 тис. грн на захисні костюми медикам, майже 18 тис. грн на кисневі концентратори тощо.

Тоді Полтавська волонтерська група зіштовхнулася з ситуацією надзвичайного ажіотажу на ринку, коли різко зріс попит на засоби захисту й медичне обладнання, зокрема апарати штучної вентиляції легень. Шанс купити дефіцитний апарат мав той, хто першим знайшов постачальників та міг швидко сплатити кошти. Аналітичний центр ЗМІСТ та волонтери займалися пошуком постачальників. Допомогла обізнаність благодійного фонду і його багаторічний досвід медичних закупівель.

Ми писали як майже одразу вдалося придбати 3 апарати штучної вентиляції легень, причому два з них безпосередньо в заводу-виробника. Деякі представники бізнесу завдяки діловим зв’язкам вийшли прямо на постачальників апаратів ШВЛ у Китаї. Наприклад, компанії «Явір–2000» та «Аврора» разом замовили 10 апаратів та 10000 експрес-тестів для визначення COVID–19.

«Найбільше зробили у 2020 році, бо купувати засоби індивідуального захисту для лікарів, медичне обладнання, розробляли та шили костюми, в лікарні їздили. Коли був шквал, віддавали душові кабінки, плити, побутове обладнання. Ми були з лікарнями на зв’язку і знали про їхні потреби. У влади це виходило повільніше, бо мова йшла про бюджетні кошти, тендери».

Волонтери передали першу партію захисних костюмів для полтавських медиків. Квітень, 2020 рік

Саме Helpgroup створив програму для надання концентраторів пацієнтам, які мають ускладнення коронавірусної хвороби та низьку сатурацію. Завдяки спонсорам і небайдужим вдалося придбати понад 20 апаратів, які дали можливість хворим дихати, коли для них не знайшли місця в лікарні. Кожен з цих апаратів може місяцями перебувати в однієї людини, доки вона знову не почне дихати самостійно.

З кожною хвилею пандемії, з’являється попит на концентратори:

«Було таке, що на початку збору на концентратори я о 12 ночі брав апарати  і розвозив людям. Багато людей скептично ставилися до цього. Мене питали навіщо я цю хвилю розхитую, що все нормально. Мені писали, що ковіду не існує, а потім вибачалися за це, бо втратили близьку людину Так і писали: "Вибач, мені тяжкою ціною далася невіра в ковід і пандемію, я втратив близьку людину і я вибачаюся за свої слова" Насправді, це дуже страшна ціна».

Давиду Джалагонія писали, що коронавірус – це хайп, а він натомість пропонував подивитися що відбувається в лікарнях. Він на власні очі бачив як не вистачало кисню, а їхній фонд допомагав це виправити, як помирали від ускладнень хвороб, які спричиняв коронавірус.

Кисневі концентратори, які надає фонди, використовують не тільки у  Полтаві. Їх брали до Котельви, Машівки, Карлівки. Траплялися випадки, коли люди з різних районів приїжджали, брали апарати і вже за кілька годин надсилали фото людини, яка отримала можливість дихати:

«Одного разу дівчина дзвонила. Зі сльозами і казала, що в неї мама задихається, в стаціонар її не беруть. Ми не осуджуємо, знаємо тільки, що це не по-людськи. Трохи пізніше лікарі почали давати наші контакти людям, яких виписували. Бувало, що дзвонили й повідомляли: 38 річний чоловік з сатурацією 76 задихається. Цій хворобі байдуже скільки людині років і хто вона. Колись з Миргорода телефонували й казали. Що в них за 7 тис. грн надавали концентратори. Я їм сказав, щоб у нас брали безкоштовно».

Взяти концентратор можна й зараз. Умови можна знайти тут.

Допомагають боротися з пандемією жителі Полтави та бізнес. Ще за перших зборів 90% потреб закрили 90% юридичні особи. Також важливу роль відіграли волонтери. За перший місяць у базі волонтерів налічувалося вже понад 250 контактів. Вони розклеювали оголошення про доставку продуктів у своєму мікрорайоні або самі доставляли покупки.

«Ми всім вдячні, хто нам допомагав і відгукнувся. Звісно ж дещо згодом довелося змінити формат. Бізнес вичерпав ресурси, бо люди планували використати такі кошти на благодійність за кілька років, а використали за рік. Це мало вплив на інші проєкти. Дітям в дитбудинках увага і допомога потрібні постійно, а люди продовжують хворіти. Складно продовжувати проєкти, бо менше пожертв. Зараз люди не розуміють що буде завтра, тому кожна копійка на рахунку».

Команда фонду й прозорість

Усе починалося з об’єднання 6 людей, які рятували життя спільної подруги. Усі вони залишилися серед засновників фонду. Усі мають різні професії: медики у «швидкій», експерти з продажів, хореографка. Давид Джалагонія до появи фонду працював у сільському господарстві. Хоча засновники зараз живуть у різних містах, продовжують допомагати фонду. У складі Helpgroup зараз є 9 працівників, працівники центру реабілітації «Кортекс» та 15 волонтерів, яких періодично залучають.

Фонд завжди звітує про кошти, які отримують від благодійників. Наприклад, якщо жертвувати фізичній особі на лікування, то не завжди можна дізнатися як саме витратили ці кошти:

«Буває, що розповідають приватні особи як ці гроші витратили на поїздку, але благодійники давали на лікування. Закликаю працювати з організаціями, які звітують про отримані кошти. Ми завжди перевіряємо чи немає задвоєння фінансування вартості препаратів, які можуть бути безкоштовними. Ми комунікуємо з лікарями, компаніями, які все продають, ми моніторимо ринок, ми купуємо там, де цей препарат дешевше».

Полтавським лікарям передали апарати для обігріву пацієнтів під час довготривалих операцій

Також фонд не надає благодійних коштів, але купує препарати чи операцію, сплачує за лікування і звітує після цього.

Людське життя важливіше за будь-які гроші

Найскладніше команді переживати смерть підопічних.

«Для мене найстрашніше, коли не стається так, як планували. Про втрату взагалі не кажу. Був такий рік, коли ми за місяць втратили трьох підопічних. Це дуже складно, але ми чітко розуміємо, що треба продовжувати роботу й допомагати».

Пам’ять померлих про них бережуть в окремому розділі на сайті. Давид Джалагонія каже, що кожна втрата для них болюча, але успішних історій більше. Наприклад, на початку роботи за допомогою звернулася родина, в якій дівчинка мала онкологічну хворобу. В Ізраїлі лікарі давали 5% на одужання, а лікування коштувало 200 тис. доларів. Тоді виконали найскладнішу операцію про яку досі згадують на симпозіумах лікарі. Віка пережила 18-годинну операцію й зараз радіє дитинству.

Також фонд працює з дитячими будинками. Уже 7 років волонтери та працівники Helpgroup відвідують дитбудинок у Зінькові, Нових Санжарах. Для дітей влаштовують свята з аніматорами й передають техніку для потреб закладу.

«Часто не розуміють, що ті, хто хоче знайти кошти дітям не мають жити гірше, аніж звичайні люди»

Допомагати іншим. Мабуть, це покликання кожної свідомої людини або ж різновид служіння суспільству. Звісно, благодійність – це справа кожного, але важлива для усього суспільства.

Давид Джалагонія говорить, що про відповідальні благодійні фонди мають знати більше людей. Непогано було б створити на сайті Полтавської міської ради  розділ про перелік організацій, яким можна довіряти:

«Людина зайде на ресурс і побачить куди їй піти, а коли є 25 організацій, то людина може потрапити до шахраїв, бо українці більше люблять чорнуху. Дуже просто перевірити організацію, в інтернеті можна знайти сайт, звіти, податкові і описові звіти. Просто треба робити це і все. Часто кажуть, що ті хто працює в благодійності мають бути без машини і в понівеченому взутті. Часто не розуміють, що ті, хто хоче знайти кошти дітям не мають жити гірше, аніж звичайні люди».

Зараз фонд працює з багатьма брендами, спілкується з бізнесом і продовжує допомагати людям у розпал пандемії. Якщо ви хочете допомогти у цьому, переходьте за посиланням.

Обкладинка Катерини Пєшикової