Енергетичне піке Полтавщини: яку енергосистему область отримала у спадок на четверту річницю великої війни

Стабільний дефіцит електроенергії для Полтавщини у лютому 2026 року становить близько 400 МВт. Поки сусідні області звітують про сотні мегаватів власної генерації, наш регіон лише зараз починає визнавати, що не був готовий до цієї складної зими, про це було відомо завчасно. Проблема криється не лише в російських ракетах: жоден із трьох керівників ОВА з початку 2022 не зміг, або не захотів реально вплинути на ситуацію.

До 2022 року Полтавщина була енергетично самодостатньою і мала потужні вузли ТЕЦ та ГЕС. Після серії масованих обстрілів енергосистема області перетворилася на транзитну зону. Сьогодні регіон, як тил, живе за залишковим принципом, де пріоритет у живленні має прифронтовий Харків. 

Якщо розібратися, значна втрата для Полтави – це не лише зруйновані трансформатори, а і втрачений час. Поки росіяни з короткими паузами вбивали генерацію електроенергії,  місцеві чиновники говорили про когенерацію та енергоострови, не особливо підкріплюючи слова діями. Як наслідок, перша когенераційна установка в Полтаві запрацювала тільки у 2026 році.

Наприкінці лютого ситуація з енергозабезпеченням покращилася завдяки поступовій роботі з розвантаження мережі. 

ЗМІСТ розповідає, чи дійсно когенерація може вирішити проблеми побутових споживачів, яка реальна ситуація в енергетиці на Полтавщині, наявні ресурси та перспективи.

Для України ера великої централізованої енергетики закінчилася у 2022 році з першими атаками по великих обʼєктах. У квітні 2022 року російські ракети «Іскандер» зруйнували Кременчуцьку ТЕЦ, що генерувала електроенергію і тепло. Обстріли енергетичних обʼєктів на Полтавщині відтоді не припинялися і призвели до того, що область практично більше не генерує електроенергію.

Від початку 2022 року Полтавщина лишається енергодефіцитною. Під час одного з обстрілів, російські війська знеструмили ¾ Полтавщини ударами балістики, адже альтернативи великим джерелам електроенергії у достатній кількості досі не було.

Як виявилося після призначення нового начальника Полтавської обласної військової адміністрації Віталія Дяківнича, Полтавщина і досі не мала навіть частини власної генерації і залежить від енергосистеми інших регіонів. Пошкодження інфраструктури внаслідок ворожих атак напряму впливають і на регіон. Рішення щодо графіків ухвалює НЕК «Укренерго», обленерго їх виконує, тож самостійно змінювати графіки область не може.

Через відсутність генерації тут доволі складна ситуація з електрикою, каже співрозмовник ЗМІСТу в галузі енергетики. Загалом, на території Полтавської області серйозних об'єктів генерації лишень два і обидва постраждали від обстрілів:

У лютому ситуація з енергопостачанням погіршується через масштабні атаки по обʼєктах генерації. В області застосовували всі види обмежень електропостачання – погодинні, аварійні та спеціальні.

В окремі дні одночасно діяли до п’яти черг відключень через енергетичну залежність. Порівняно з Києвом ситуація в Полтаві є трохи кращою, а також значно кращою, аніж минулого тижня. Мешканці мають це відчувати, оскільки раніше кількість черг знеструмлень сягала п'яти. За умови сприятливої погоди ситуація лише покращуватиметься, адже дефіцит знизився, а генерація зросла завдяки сонячним електростанціям та подовженню світлового дня.

Якщо електроенергію область отримує переважно транзитом, то у питанні газозабезпечення Полтавщина є донором для всієї країни. Саме тому з 2022 року ворог системно намагається знищити не лише підстанції, а й промислову інфраструктуру видобутку та підготовки газу. Основними цілями в області були нафтопереробні потужності у вигляді Кременчуцького НПЗ та склади палива. Також за останні 4 роки відомо про влучання по газокомпресорних станціях та потужностях «Укргазвидобування»  та «Нафтогазу».

У 2025 році Росія здійснила найбільшу атаку на об'єкти видобутку. За даними Bloomberg, через удари по Полтавській та Харківській областях було тимчасово виведено з ладу або пошкоджено до 60% внутрішнього видобутку газу. Тільки в одному Миргородському районі через пошкодження мереж без газу залишилися понад 6,5 тисячі абонентів. Для Полтавщини це означає постійний ризик локальних блекаутів не лише по світлу, а й по теплу. Кожен удар – це ризик для опалювального сезону міст, які вже втратили великі ТЕЦ, як свого часу Кременчук.

Енергетична криза на Полтавщині тривала не один рік і пережила кількох очільників області. Кожен із них обіцяв знайти рішення й готуватися до нових обстрілів, але шлях до реальної енергонезалежності виявився складнішим, аніж передбачали пресрелізи.

У 2022 році, після знищення Кременчуцької ТЕЦ, тодішній очільник ПОВА Дмитро Лунін заявив, що ТЕЦ відбудують до початку опалювального сезону. У реальності ж масштаб руйнувань виявився таким, що швидкий ремонт виявився неможливим. Замість відбудови фокус змістився на передачу ТЕЦ в обласну власність та пошук коштів на модульні котельні, розбірки за виплату боргів тощо. Загалом, єдина велика ТЕЦ в області так і не запрацювала на повну потужність, а область почала звикати до статусу енергодефіцитної.

Прийшовши на зміну Луніну, Філіп Пронін також часто згадував про концепцію енергетичних островів. У червні 2024 року він обіцяв, що енергетичні острови та когенерація запрацюють у 2025 році. Насправді проєкт на Леваді у місті Полтава став довгобудом. Через нестачу фінансування на монтаж і бюрократичні пастки з «Укренерго», більшість установок від USAID залишилися не підключеними.

Т.в.о. голови ПОВА у 2025 році Володимир Когут керував областю в період атак на видобуток газу та підстанцій, тож обіцяв організувати захист критичної інфраструктури і справедливі графіки відключень. На практиці ж радикальних змін у власній генерації регіону за цей час не відбулося, область залишилася транзитною, а газова інфраструктура не раз постраждала від ударів ворога.

Тільки після оновлення керівництва області у січні 2026 року офіційно повідомили про запуск першої комунальної установки потужністю 1 МВт. Інші 6 установок, переданих партнерами, станом на лютий 2026 року все ще перебувають на етапі пусконалагодження або очікування іноземних фахівців.

Ще кілька років тому Полтава отримала сучасне обладнання, але бюрократія та технічні складнощі не дозволили його запустити, щоб владнати ситуацію під час блекаутів 2024-2025 років. На це існують як суб’єктивні та об’єктивні причини: наприклад, умовою передачі установок від донорів є вимога, що запуск може здійснювати лише представник виробника, яких є обмежена кількість і у яких графік запуску розписаний на декілька місяців вперед.

У Полтаві енергонезалежність стала обіцянкою з боку секретарки Полтавської міської ради Катерини Ямщикової. Її ставка на когенерацію та донорів був амбітним. У 2023 році акцент змістився на залучення міжнародної допомоги від USAID та GIZ для створення «енергетичних островів» у Полтаві, почати мали з Левади. Установки тоді передали «Полтаватеплоенерго», не обіцяючи коштів на їхнє встановлення. 

Фактично місто планувало отримати мережу когенераційних установок, які мали забезпечити автономним світлом і теплом орієнтовно 110 тисяч полтавців, але мінімальними зусиллями. Як наслідок, процес суттєво затягнувся. Обладнання, яке отримало «Полтаватеплоенерго від міської ради виявилося складним в монтажі. Реалізація цього проекту із вводу в експлуатацію коштує як сама машина. Якщо мільйон євро коштує установка, то стільки ж треба, щоб її встановити:

Як наслідок, Полтавська ОВА забрала під свій контроль критичні обʼєкти «Полтававодоканалу», «Полтаватеплоенерго» й «Лубнитеплоенерго». Тепер адміністрація контролюватиме плани виробництва та транспортування теплової енергії та надання послуг з гарячого водопостачання.

Після цього запустили першу когенераційну установку коштом «Полтаватеплоенерго». На черзі ще дві машини, які можуть запустити у межах інвестиційної програми уже до кінця березня. Проте підприємство не здатне власними силами постійно вкладати кошти у генерацію, адже має виплачувати заробітні плати, ремонтувати мережі, насосне обладнання, автоматику і вирішувати ще багато проблем, Інвестиції програми відправити на когенерацію не вийде, адже комунальники мають також не забувати про економію газу, який теж росіяни зараз вибивають.

На тлі російських обстрілів Україна розвиває розподілену генерацію завдяки нарощенню потужності газотурбінних, газопоршневих, у тому числі когенераційних установок. Проте, на Полтавщині темпи розвитку цього потенціалу відстають.   За даними Міністерства енергетики України, Полтавщина генерує 12,3 МВт від розподіленої генерації, коли інші області перевищують показник у сотню.

Їхній сенс полягає у зміцненні енергонезалежності та забезпечення потреб громад, критичної інфраструктури та промисловості. Проблем побутових споживачів, які зіштовхуються з відключеннями світла це глобально не вирішить.

Когенераційна установка – це комплекс обладнання, що виробляє електричну та теплову енергію з одного джерела палива, пояснює експертDiXi Group Євген Магльований. Полтавська когенераційна машина працює від електроенергії пояснюють джерела ЗМІСТу. Вона потребує спеціальних умов:

Такі проєкти під побут не працюють. Умовно якщо в області запустили генераційну машину, включились котельні і суміжний об'єкт, що споживає з рівною дельтою, де немає стрибків як у побутового споживання.

Когенераційні газові установки можуть дозволити стабільно подавати тепло  теплопостачання, якщо їх розмістити у котельні. Цю ідею вже реалізували у Черкасах, Хмельницькому, Вінниці, Житомирі. Такі проєкти продовжуються дозволяють забезпечувати лише власні потреби в електроенергії котелень, де встановлена когенерація, пояснює Євген Магльований. Приміром, у Черкасах проклали понад 20 км кабельних мереж від когенераційних установок до інших котелень. Таке рішення складніше з інженерного погляду, адже в одну мережу об’єднані кілька електрогенераторів та споживачів. Цю систему досить важко відрегулювати та керувати нею в режимі острова, водночас таке рішення – крае, аніж нічого.

При цьому варто розуміти, що когенераційні установки не можна зробити основою енергосистеми і виробляти енергію для подолання дефіциту в мережі. Енергосистему здатні балансувати тільки великі обʼєкти генерації, але точно не генераційні машини.  Джерела ЗМІСТу кажуть, що ГЕС і ТЕЦ – об'єкти, які балансують систему України аби зберігалися рівні частота і потужність.

Обстріли енергооб'єктів, зокрема в Харкові, призводять до серйозного розбалансування системи, що може спричинити стрибки напруги до 280В у Полтаві. Через різке вивільнення надлишкової потужності часто горить побутова техніка, оскільки для стабілізації напруги до безпечних 230–240В енергетикам потрібен час. Таким чином, встановлення будь-якого нового обладнання має бути логічно обґрунтованим і працювати узгоджено з усією системою.

У комунальній галузі варіантом для стабільної роботи енергетики бачать реалізовану концепцію розподіленої генерації, які не загрожують російські ракета чи дрон. Фактично це генератор на кожній з котелень чи обʼєкті водопостачання, що не поєднаний з жодним іншим обʼєктом. Експерти кажуть, що завдяки цьому вірогідність точкового виведення з ладу кожної котельні/насосні станції на практиці неможливе. Якщо побудувати  у Полтаві когенераційну машину й заживити від неї кілька обʼєктів, є ризик обстрілу і руйнування, як це сталося з великими генеруючими об'єктами.

Наразі частина полтавських працює на генераторах, а ще 10 залежить від графіків відключення світла. Спершу енергетики міркували над тимм, яке рішення для них обрати, аби воно було економічно вигідним і дозволяло опалювати будинки попри обстріли. На деяких обʼєктах застосували інвертори, газові генератори в автоматичному режимі тощо.

За оцінками Міненерго, наразі Полтавщина має один з найнижчих рівнів власної розподіленої генерації. Якщо дивитися на мапу, можна відзначити успіхи інших областей. При цьому експерти радять враховувати розміри регіону, надходження до бюджету довоєнний контекст тощо. Приміром на Черкащині когенерацією займаються з 2011 року завдяки інтересу бізнесу, який працював у цьому напрямку, а прикордонні території отримували більше гуманітарної допомоги з ЄС та США разом з коштами на пусконалагоджувальні роботи.

«Полтававодоканал» також почав рухатися до енергонезалежності і планує втілити давній проєкт і заживити свої очисні споруди та водозабори від сонячних станцій. Деякі колишні очільники ОВА обіцяли допомогу, проте зрештою жодних компенсацій різниці в тарифах вони не надали. Натомість міська та обласна ради, попри свою політичну специфічність, зробили навіть більше. Зокрема, у громаді виконали вимогу законодавства та передали ПДФО, що, хоч і є обов’язком, все ж реалізували.

У попередні роки компенсація водоканалу з обласного бюджету була виконана на 30%. Решту у вигляді 80 млн грн комунальники компенсували власними силами за рахунок прибутку від неосновної діяльності. Заборгованість у розмірі 77 млн грн за 2025 рік виникла через невиконані обіцянки щодо компенсації тарифів. Наразі проблему вдалося розв’язати завдяки втручанню Віталія Дяківнича, тож з обласного бюджету виділили необхідні кошти, що дозволило повністю погасити борги за минулий рік. 

Наразі тривають проєктні роботи і до кінця року «Полтававодоканал» планує втілити проєкт. Поки шукають можливість для отримання кредиту, погоджують його з обласною владою. 

Ще один бік проблеми відключень світла – критика з боку населення. Полтавці виходять на мітинги, а працівники «Полтаваобленерго» отримують погрози. На тлі цього обстріли енергетичної інфраструктури продовжуються: «Укренерго» повідомляє про ураження росіянами енергообʼєктів, що стали причинами знеструмлення споживачів.

Аби вирівняти ситуацію з графіками відключень світла, обленерго працює над відключенням супутніх споживачів від ліній, що заживляють критичну інфраструктуру. У цьому мають допомагати і громади.

Чому відключити супутнє навантаження – проблема? Річ у тім, що критичні обʼєкти та електричні мережі до них будували з урахуванням запасу потужності і безпеки, тож  вони перебувають у кільцевій системі. І за роки до цих ліній приєднали ще більше об'єктів, адже ніхто не розраховував на те, що їх потрібно буде відʼєднати.

Але і це не є панацею. Цей процес доволі дороговартісний, а вивільнені потужності не зможуть глобально вплинути на часі відключень. Енергоексперт каже, що максимально це додасть півгодини увімкнень. Проте, це потребуватиме значних витрат на мережі, що й без того не витримують навантаження. Економічний ефект таких заходів достатньо сумнівний.

Фактично окрім зняття соціальної напруги відʼєднання супутніх споживачів критичної інфраструктури проблем з графіками відключень не вирішить. Попри це, «Полтаваобленерго» продовжує над цим поступово працювати за власним планом.

Зараз не час шукати справедливості у масштабах відключень світла. Несправедливими лишаються систематичні обстріли, чиї наслідки залишаться навіть із закінченням війни. Проблема відключень світла залежить від відсутності генерації на рівні держави, але й Полтавщина виявилась до них неготовою.

Тільки зараз, у складну зиму, область навчається жити, а не виживати в умовах постійного значного дефіциту. Оскільки державна генерація серйозно пошкоджена, єдиним шляхом виживання є максимальна інтеграція локальних енергонезалежних рішень.

Когенерація ж допомагає частково вивільнювати та економити потужності, які забирає з енергетичної системи, але для цього у неї потрібно вкласти чимало коштів. Розподілена генерація дозволяє створювати «енергоострови» та вивільняти потужність у загальній мережі. При цьому сама установка коштує близько 1 млн євро, а її реалізація та захист подвоюють або потроюють витрати.

Окрім цього, фізичний та антидроновий захист об’єктів генерації є критично важливим, але надзвичайно дорогим, що створює додаткове фінансове навантаження. Якщо Полтава запустить генераційну машину і перестане брати на неї  1МВт з енергосистеми, це вивільнить потужність для області. Цей варіант по суті - єдиний працюючий, але доволі дорогий.

Таким чином енергонезалежність області залежатиме від вміння керівників області працювати системно, без популізму і гучних заяв самостійно посилюючи енергонезалежність критичної інфраструктури та створюючи умови для бізнесу інвестувати в розподілену генерацію та гнучкість енергомережі . Головна складність полягає у пошуку балансу між необхідністю швидкого впровадження та дефіцитом коштів на закупівлю й захист обладнання. 

Швидкого рішення не буде, але за умови якісної системної злагодженої роботи – її результати можна буде побачити вже в сезоні 2026-2027.

Обкладинка – фото ДСНС Полтавщини з ліквідації наслідків обстрілу енергетики