КАБ на Полтаву, українське зерно та місцева влада. Інтерв’ю з Дмитром Кулебою

Світовий порядок сучасності встановлюють мовою дипломатії. Її знає Дмитро Кулеба – Міністр закордонних справ України протягом 2020-2024 років. Він – уродженець Сумщини, який провів дитинство на Полтавщині й товаришує з Ентоні Блінкеном, Борісом Джонсоном та багатьма першими особами світу.

Днями дипломат в Полтаві презентував книгу «Дипломатична кухня у воєнний час». У ній він підсумував свій досвід роботи під час війни через метафору дипломатичних прийомів та їжі.

ЗМІСТу вдалося зустрітися з Дмитром Кулебою напередодні презентації. В інтерв'ю ми запитували про те, як Європа ставиться до першої КАБ, що ледь не долетіла до Полтави й силу аграріїв зерна на міжнародній арені. Також не оминули суто полтавські проблеми, смачну локальну кухню та спогади дитинства з Полтавщини.

Український фронт рухається: що думає Європа?

20 жовтня російські воєнкори повідомили, що вперше російська армія атакувала Полтавщину КАБом. Авіабомба впала за 20-30 кілометрів під Полтавою і стала свідченням: війна змінюється, а фронт наближається. Дмитро Кулеба каже, наближення українського фронту до тилу європейців не цікавить. 

Винятком стають трагедії, коли стається щось страшне:

«Коли фронт повзе до них, вони цього просто не помічають. Їм що 1 тис. км, що 999 км до фронту – це неосяжні для них цифри. Це дуже далеко. Ось коли до них російські дрони залетіли, то вони відчули, що щось відбувається», – каже дипломат.

Дмитро Кулеба
«Полтавщина і Техас – це ще й сильні енергетичні регіони»

Люди за кордоном звертають увагу на проблеми України, коли жахливі речі стаються вперше. Для України – КАБ, що впав на Полтавщині, є важливим сигналом про зміну ситуації на фронті, проте для Європи не означає майже нічого. За словами дипломата, якщо війна не зупиняється, Україна має розвивати технології, аби відповідати ворогові.

«Полтавщина – це український Техас»: роль полтавського зерна на міжнародній арені

Полтавщину вважають одним з найсильніших аграрних регіонів України. Проте Україна не володіє зерном, як інструментом зовнішньої політики. Це суттєво відрізняє її від Росії, де ресурси нафти і газу, перебувають під тотальним контролем держави. Полтавщину ж можна порівняти з Техасом, де основним ресурсом є сільське господарство:

«Полтавщина і Техас – це ще й сильні енергетичні регіони. І що головне – в Техасі і на Полтавщині дуже самобутня культура. Оці три елементи – енергія, сила та ідентичність – це генератор багатства». 

Техас є одним з найбільш багатих регіонів Сполучених Штатів Америки, його відвідує велика кількість туристів. На думку Дмитра Кулеби, Полтавщина зі своїм внеском в українську культуру має потенціал стати одним з найбагатших і найвідвідуваніших регіонів України. 

Микола Гоголь – українець, росіянин чи малорос?

«Гоголь дуже відомий, безумовно, але як геніальний російський письменник», – говорить Дмитро Кулеба. 

Микола Гоголь – це український письменник, проте за кордоном його знають як культурного діяча з Росії. Дмитро Кулеба говорить, що Гоголь – це приклад українця, який в імперії зависає між двома світами. 

«І росіяни знають, що Гоголь українець, але він для них той самий прекрасний малорос, бо вони мріють, щоб ми всі були як Гоголі. Щоб ми писали такі кумедні казочки про вечори на хуторі близь Диканьки – це ж Гаррі Поттер 19 століття». 

Однак, коли росіяни розглядають Миколу Гоголя у філософському контексті – то це «великая русская культура». 

Європейці ж досі вважають Гоголя російським письменником, проте, за словами Дмитра Кулеби, починаючи з 2022 року цей образ похитнувся. Великий внесок для цього зробили українські активісти. 

Про Симона Петлюру та що про Полтавщину знають за кордоном дивіться у відео за посиланням.

Дитинство на Полтавщині

Велику частину свого дитинства Дмитро Кулеба провів у селі на Полтавщині. Чоловік не приховує, що цей період займає особливе місце в його спогадах.

«Це дитинство, це бабуся, карасі в ставку, ганяння на велосипеді, це поїдання гороху прямо в полі, це коли тебе всі люблять і їжа найсмачніша, коли трава зелена – все це для мене пов’язане з Полтавщиною», – пригадує Дмитро Кулеба. 

Дмитро й нині зі своєю родиною часто приїздить на Полтавщину. Ексміністр говорить, що в майбутньому планує повністю переїхати в село. 

Про світових дипломатів та полтавські страви

Справжні дружні відносини в дипломата склалися з колишнім державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Дипломат говорить, що Блінкен душевно ставиться до України, саме тому і запросив би його до Полтави. 

«І ще, напевно, Боріса Джонсона – колишнього Прем’єр-міністра Великої Британії було б добре притягнути на Полтавщину. От він, я думаю, не стримував би себе ні в галушках, ні в варениках, особливо парових», – говорить Дмитро Кулеба. 

Однак, крім галушок і парових вареників, Дмитро Кулеба виокремлює інші, менш традиційні страви Полтавщини. Він розповів, що з дитинства їв смажену з молоком кров:

«У моїй картинці світу це нормальна їжа, всі це їдять. Тут раптом я розумію, що не те, що в інших містах України люди не знають, що таке буває і, чесно кажучи, ідея їсти кров у них не викликає захвату, але я дізнався, що й не скрізь в Полтавській області люди таке їдять. Я не зустрів ще нікого, хто б їв смажену кров». 

Дмитро пригадує, що раніше на Полтавщині часто готували білий борщ. Також, однією з недооцінених страв полтавської кухні він вважає качану кашу. 

«Коли я відкрив для себе качану кашу, повірте мені, я їв в багатьох країнах, в багатьох найкращих ресторанах, де частували найкращі шеф-кухарі, качана каша – це абсолютно унікальний продукт світового рівня», – каже Дмитро Кулеба. 

З яким європейським містом можна порівняти Полтаву?

Враження від Полтави у Дмитра Кулеби склалися двоякі. На його думку, місто гарне, але не має правильних керівників. 

«Мені здається, що керівники Полтави протягом десятиліть так і не сформували бачення, що можна створити з цієї краси. Неймовірна краса, просто не організована і не представлена належним чином. Тому сподіваюсь, що Бог пошле Полтаві мера і міськраду». 

Дмитро Кулеба говорить, що порівняти Полтаву можна з регіональним європейським містом. По архітектурі помітно, що був імпульс в розвитку, але у міністра склалося враження, що місто застигло. 

Краєзнавчий музей
Краєзнавчий музей

«Музей Кричевського в ідеальному стані. На цю будівлю варто молитися і берегти її. Але відчувається, що місту дали імпульс, але воно зупинилося в розвитку. Все симпатично, але з якоюсь європейською столицею чи великим регіональним містом я порівняти Полтаву не можу». 

Фото – Аліна Гончаренко

Відео – Євген Чорний, Віталій Мохунь