08 листопада, 09:11
08 листопада, 09:11

Хоча Полтава не місто-мільйонник, проте в години пік потопає у заторах. Ця проблема з’явилася кілька років тому й поступово загострюється.

У місті є кілька проблем, які погіршують ситуацію на дорогах. Це й низька конкурентоспроможність громадського транспорту, й застаріла мережа, й зростання рівня автомобілізації, відсутність паркувального простору тощо. 

В умовах пандемії багато людей віддають перевагу індивідуальному транспорту навіть коли долають короткі дистанції. Прогнозують, що рівень автомобілізації у Полтаві зростатиме щороку.

У 2019 році він становив 152 авто на тисячу жителів, а до 2031 року передбачають зростання до 330 авто/тисячу жителів, що призведе до збільшення навантаження на вулично-дорожню мережу міста. 

ЗМІСТ розповідає про шляхи розв’язання проблеми з заторами у Полтаві.

Користування громадським транспортом

Громадським транспортом пересуваються 55,2% містян. Проте ексочільник відділу з питань транспортних перевезень та зв'язку Полтавської міської ради Артем Іванюк говорить, що у місті є проблеми з конкурентоспроможністю громадського транспорту: 

«Перевізники не дотримуються умов договору. Підприємець перемагає в конкурсі та прописує в умовах договору, що запустить великий автобус, а по факту виїздить в кращому випадку “Рути”, в гіршому випадку “газельки”. Не ставлять великі автобуси, бо покупка та обслуговування дорого коштує, перевізнику легше купити “Рути”, які дешевші».

За словами Артема Іванюка потрібно робити так, щоб люди мали бажання користуватися громадським транспортом. У той час, коли автівка може перевезти 4-5 пасажирів, автобус – від 20 до 50 пасажирів.

«Громадський транспорт, за великим рахунком, теж товар. Потрібно показати, що користуватися громадським транспортом набагато дешевше та безпечніше, ніж використання власного авто. Наче все просто, але майже неможливо в реаліях.  Якщо на маршрутах будуть хороші автобуси, то я задумаюся: може дійсно пересісти на автобус, де влітку прохолодно, а взимку тепло, безпечно, якісно». 

Оновлення транспортної мережі міста

У Полтаві застаріла транспортна мережа, яка не є зручною та потребує змін.  У жовтні в Полтаві представили моделювання нової мережі маршрутів громадського транспорту.

Компанія A+S Consult GmbH проаналізувала розроблену в місті маршрутну мережу та запропонувала шляхи її вдосконалення. Компанія пропонує зменшити кількість автобусних маршрутів з 57 до 32. Кількість тролейбусних маршрутів пропонують залишити без змін – 10. Сумарну довжину маршрутів пропонують скоротити до 830 км.

Артем Іванюк говорить, що не має сумнівів щодо того, що проблему транспортної мережі обговорюватимуть на засіданнях виконавчого комітету і довкола неї буде багато галасу:

«Процедура введення цієї системи передбачає регуляторний акт. Його погодження триватиме протягом 2-3 місяців, включно з громадськими обговореннями. На цьому етапі транспортний відділ отримає фідбек від громадськості, а мережа має вийти наближеною до ідеалу».

Артем Іванюк говорить, що впроваджуючи нову мережу варто врахувати проблему з дублюванням маршрутів. Наразі в умовах чинної мережі ця проблема існує, зокрема по вул. Маршала Бірюзова:

«З  60 маршрутів, 37 йде саме цією вулицею, бо це кільце. Усі хочуть туди їхати, бо великий пасажиропотік. Ті ж “газельки” одномоментно знаходяться на одній зупинці і їдуть в один бік. Нова мережа має зменшити дублювання».

За його словами ця транспортна модель працюватиме за умови впровадження автоматичної системи оплати проїзду. Якщо не буде умовного електронного квитка, то нова система не має сенсу, бо передбачає більшу кількість пересадок. 

Цьогоріч виконавчий комітет Полтавської міської ради підписав договір з компанією, яка впроваджуватиме електронний квиток у місті ТОВ «Фарго Сістемс». 

Компанія має вимогу брати участь у розробці розкладів руху маршрутних транспортних засобів. Також компанія зобов’язана:

  • вести облік коштів отриманих від пасажирів шляхом купівлі електронних квитків та/або їх поповнення (незалежно від форми розрахунку);
  • проводити перерахунок коштів на рахунки перевізників;
  • забезпечити кожному перевізнику клієнтського доступу до бази даних АСООП щодо транспортних трансакцій (без можливості внесення змін та коригувань) тощо.

ТОВ «Фарго Сістемс» має виготовити електронні квитки усіх необхідних видів. Серед них є багаторазові та разові не персоніфіковані, багаторазові персоніфіковані, службові, пільгові та інші. Компанія має облаштувати пункти видачі, продажу та поповнення електронних квитків (ПВППЕК). Реалізація електронних квитків та тарифних пакетів має проводитися через пункти постійно.

Окрема смуга громадського транспорту 

Окрема смуга для громадського транспорту дозволить швидше рухатися автобусами/тролейбусами.

Наразі є напрацювання Артема Іванюка щодо покращення мобільності по вул. Маршала Бірюзова. Проєкт передбачає впровадження окремої смуги. 

Згідно з ДБН В.2.3-5:2018, виділені смуги руху повинні облаштовуватися на магістральних вулицях і дорогах, де є 3 та більше смуг в одному напрямку тощо. Ці смуги повинні виділятися розміткою і, за необхідності, конструктивно.

Впровадження окремої смуги дозволить:

  • скоротити час подорожі пасажира;
  • скоротити час оберту транспортного засобу і, в результаті, дозволить підвищити ефективність експлуатації (менша кількість транспортних засобів та водіїв для забезпечення аналогічного рівня обслуговування).

Своєю чергою, водії та власники автобусів мають зрозуміти, що заробіток громадського транспорту прямопропорційно залежить від його швидкості руху. Якщо транспорт їде швидко і без затримок, це зменшує оборотне коло маршруту, що призводить до зменшення інтервалу руху між транспортними засобами. Це дозволить тим же ж рухомим складом перевезти більше пасажирів за коротший час:

«До слова, цією смугою можуть рухатися і велосипедисти».

Керівник Служби оперативного реагування ПМР Роман Широких пише, що для підвищення привабливості громадського транспорту можна на магістральних вулицях Маршала Бірюзова, Великотирнівській та Європейській зробити смугу для громадського транспорту. Завдяки цьому автобуси, тролейбуси  та маршрутки рухатимуться значно швидше за персональні автівки:

«Більше людей користуватимуться  громадським транспортом, бо це просто швидше. Це додаткові прибутки для комунальних та приватних перевізників, але за умови, що знімуть обмеження одночасного перебування пасажирів в громадському транспорті. Крім того, коли всю систему розгорнути, то можна спрогнозувати, що якнайшвидше рухається громадський транспорт по місту, тим більше кіл він робить і може більше людей перевозити в підсумку. Ці рішення можуть позбавити заторів».

Впровадження режиму «Зелена хвиля»

Ще одним методом, який дозволить автомобілістам не зупинятися на кожному перехресті в заторах, є режим «Зеленої хвилі». Він полягає у синхронному включенні зеленого світла світлофора на перехрестях. Тобто автомобілі, що рухаються в потоці з певною швидкістю, наблизившись до чергового перехрестя на основній магістралі, потрапляють на зелене світло. 

«Зелена хвиля» дозволить витрачати менше часу на пересування містом, при можливості безперервного руху транспортного потоку на визначеній ділянці за умови дотримання рекомендованої швидкості (40-50 км/год).

В Україні вже існують напрацювання щодо цього напрямку. Наприклад, камери на дорогах, керовані світлофори з підключенням до інтернету, гарне 4G-покриття у великих містах. 

Для управління трафіком необхідно підключити світлофори та інші об’єкти інфраструктури до інтернету, створити хмарне середовище для збору та обробки інформації. Окрім цього, необхідні й інші засоби збору даних – камери відеонагляду, засоби для виміру швидкості транспорту. 

Згідно з пропозиціями Артема Іванюка з покращення мобільності по вул. Маршала Бірюзова, впровадивши «Зелену хвилю» та смугу громадського транспорту, цю ділянку можна буде подолати за 5,3 хвилини (4,4 км / 50 км/год).

Організація паркувального простору

Часто люди залишають свої автівки на узбіччях доріг. Це ускладнює рух транспорту фактично ізолюючи одну смугу руху транспорту.

Наразі у Полтаві працюють над створенням концепцією щодо організації  паркувального простору. Щоб зрозуміти як працює цей напрямок, представники з Полтави їздили переймати досвід Дніпра.

Головний фахівець з інтегрованого, урбаністичного розвитку міста комунальної організації «Інститут розвитку міста» (ІРМ)  Олександр Печененко каже, що  у Дніпрі вже 2,5 роки успішно працюють у цій сфері. За цей час вдалося запровадити систему платного паркування та розвантажити центральну частину міста – це позитивно вплинуло на організацію системи паркування.

За його словами, до  системи паркувального простору міста належать як платні, так і безкоштовні парковки. Також є контроль за дотриманням правил паркування, який забезпечує муніципальна інспекція:

«У Дніпрі працює інспекція з питань паркування. Якщо інспекція  бачить порушення щодо паркування, то викликають евакуатор, щоб це усунути. Ми ознайомилися  з роботою інспекції, системою виписування штрафів/повідомлень – все дуже злагоджено працює. А всі кошти повертаються в бюджет міста».

У місті є паркомати, у яких можна розрахуватися як  карткою, так і готівкою. Вся  система оснащена інноваційними технологіями, зокрема є додаток, де можна подивитися на мапі розташування безкоштовних паркувальних місць, а також  – платних. 

Наразі у Дніпрі допрацьовують систему, зокрема паркування в центральній частині міста мешканців житлових районів. 

У першу чергу досвід Дніпра може бути корисним для Полтави в плані функціонування установи чи комунального підприємства, яке опікується паркувальним простором міста. Імовірно, у Полтаві певний орган буде влаштований на базі Інспекції з благоустрою чи з залученням КП «Полтава-сервіс». 

Нині для створення концепції прописали технічне завдання. За словами Олександра Печененка концепція має бути гнучкою, щоб була можливість апробовувати на різних ділянках міста.

***

Розв’язати питання з заторами можна лише комплексно. Різні напрацювання уже діють в інших містах України, але у Полтаві тільки починають працювати над цим. Врахування потреб містян та формування комфортного простору на вулицях Полтави може покращити ситуацію й не загострювати проблему заторів.

Обкладинка та графіка Юлії Сухопарової