Місто розбитих вікон. Як Полтава справляється з наслідками обстрілів

Російські ракети усе частіше дістаються Полтави й довколишніх сіл, тож місцевим частіше необхідна допомога. Удар по гуртожитку Супрунівки ракетою забрав життя у місцевої Юлії Одновол, а 7 червня обстріл забрав життя місцевої медсестри Наталії Горячун. 17 червня росіяни вкотре атакували Полтаву і влучили у цивільну інфраструктуру. 

Кожен новий російський удар перетворює Полтаву на місто розбитих вікон. Щоразу після ударів по Полтаві люди з будинків, які стали мішенями для воєнних злочинців, намагаються їх врятувати. Приміром, після 17 червня багатьом людям довелося ночувати у квартирах із прикритими плівкою чи тканиною вікнами, аби їх не обікрали. 

Обстріли стали викликом, до якого Полтава спершу виявилася не готова. Після перших ударів місцева влада спершу не могла швидко виділити гроші на відбудову місцевим, тож у квітні створила фонд ліквідації наслідків збройної агресії на 150 млн грн. Такого рішення досягнули опісля обстрілу громади 8 квітня, коли російська армія влучила у гуртожиток і майже повністю його зруйнувала. Це дозволило виділити 650 тис. грн на відбудову двох будинків після «прильоту» 7 червня.

Окрім цього, гроші шукають в міжнародних партнерів, але ця система теж не покриває усі потреби у відновлення. Нещодавно міська рада звітувала про отримані 145 вікон для постраждалих від обстрілу, але понад місяць не може допомогти жителям гуртожитку, який обстріляли 17 червня. Ще понад рік на вікна чекає місцевий садок, що постраждав унаслідок ворожого удару. Кожен з цих випадків показує: у Полтаві досі немає чіткого алгоритму відбудови через обстріли, що сповна покриває витрати на відновлення.

Що робити полтавцям, які можуть зіштовхнутися з втратою майна через російські обстріли, ЗМІСТу розповів перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко.

Зараз у громаді існують декілька алгоритмів, які використовують для надання допомоги одразу після ударів. Вони є підґрунтям для оформлення виплат, щоб бодай частково покрити потреби постраждалих. Як приклад, у першу добу після обстрілу на місці «прильоту» в Полтаві та громаді діє оперативний штаб.

Після влучання російського дрона чи ракети на місце події приїжджають рятувальники, добровольчі формування громади та комунальні служби. Правоохоронці прибувають на місце для документування воєнного злочину. Усі присутні служби працюють над тим, щоб допомогти впоратися із наслідками: розбирають завали, оглядають територію, спилюють пошкоджені дерева, прибирають  скло та сміття тощо.

Спершу на місці розгортають оперативний штаб, до якого люди можуть звернутися за допомогою. У ньому постраждалих приймають постраждалих представники благодійних фондів та працівники департаменту соціального захисту. Штаб працює протягом першої доби після «прильоту».

Одразу на місці жителі громади можуть зафіксувати руйнування та збитки та оформити документи для отримання допомоги. Якщо пошкодження є в будинку, необхідно зробити фото та відео, аби їх було видно. Благодійні фонди зазвичай  опрацьовують заявку протягом 10–20 днів. Вони надають не лише кошти, а й можуть забезпечити матеріалами для відновлення пошкодженого майна, наприклад надати вікна.

У випадку загибелі людини чи повного зруйнування будинку постраждалі можуть отримати гроші з бюджету громади чи району. Соціальні працівники Київської, Шевченківської чи Подільської районних рад спілкуються з людьми та продовжують фіксувати звернення, якщо ті зазнали обстрілів. Їхня допомога полягає у тому, щоб оформити заявки на отримання підтримки від фондів та громади. Щоправда, наразі райради готуються до ліквідації, тож ці обовʼязки можуть передати іншому відділу, що курируватиме напрямок.

Про збір даних серед постраждалих від удару, ЗМІСТу розповідала соціальна працівниця відділення соцдопомоги Шевченківської районної ради Марина Кужель. Разом із колегами вони опитують постраждалих від війни, відвідують квартири й фіксують матеріальні втрати. Для доступу до інформації про відшкодування неподалік місці удару розвісили інформаційні довідки. Також про деталі розповідають соцпрацівниці, які працюють на місці:

Валерій Пархоменко каже, що отримати допомогу можна й через Центр надання адміністративних послуг звернутись. У Полтаві він працює за адресою вул. Соборності, 36. У кабінеті №3 приймають заявки на відшкодування збитків. ЦНАП працює у будні з 8:00 до 16:00, але в критичних ситуаціях розширює години своєї роботи.

Полтавці, які постраждали від обстрілу, можуть написати заяву та оформити отримання допомоги від держави у межах програми «єВідновлення». Документи, які потрібні для оформлення допомоги:

Періодичні обстріли Полтави показали, що громаді необхідно завжди мати чіткий алгоритм підтримки постраждалих від ударів і діяти швидко. Поки це не вдається, як бачить громада на прикладі відновлення пошкоджених гуртожитків та закладів освіти, що місяцями чекають на склопакети. З плюсів сучасної системи внутрішнього відшкодування у громаді є швидкість процесу. З мінусів, суми виплат навряд зможуть колись покрити потреби постраждалих.

Як приклад, родині загиблої Наталії Горячун виділили 350 тис. грн на відновлення будинку, який повністю знищила російська ракета. Допомога від громади, на жаль, є незначною, адже цих коштів не може вистачити ані на фізичну, ані на моральну компенсацію для родини. Проблем від обстрілів більше, аніж рішень.

Валерій Пархоменко каже, що адаптуватися до викликів громаді складно, адже неможливо передбачити, що станеться наступної доби. Своїм завданням влада вбачає оперативне реагування на пошкодження майна у Полтаві й допомогу з бюджету та зовнішніх джерел на відбудову.

Вочевидь, попередні кейси ліквідації наслідків обстрілів не дають полтавцям впевненості у вчасному отриманні відшкодувань й викликають скептичне ставлення. Окрім цього, існують корупційні ризики, що сповільнюють процес відбудови.

Вибір проєктувальника, підрядника чи закупівля вікон на заміну розбитим часто виконують використовуючи бюджетні кошти. Для цього необхідно проводити публічні процедури закупівлі або ж укладати угоду з підрядником без тендеру (у деяких випадках під час воєнного стану громади можуть цим користуватися).

Але подібна проблема типова не тільки для Полтави, а й решти громад Полтавщини. У Миргороді, Кременчуці та інших населених пунктах є специфічні проблеми, що також повʼязані з відновленням і рішення місцева влада має не завжди.

Як приклад, ліквідація наслідків удару біля миргородського ПТУ, де в жовтні 2023 року вибухова хвиля знищила 183 вікна. Замість оперативного рішення, директорові навчального закладу довелося їхати до обласної ради аби заручитися підтримкою. Вікна там зʼявилися уже напередодні 2024 року, що перервало навчальний процес на кілька місяців. Отже, досвід ліквідації наслідків обстрілів Полтава здобуває постійно, але досі не може відпрацювати досконалий механізм відбудови після обстрілів.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Обкладинка та графіка Катерини Василенко