535 пошкоджених цивільних обʼєктів унаслідок російських обстрілів – реальність з якою вимушена миритися тилова Полтавщина. Цими даними оперує Полтавська обласна прокуратура, що фіксує російські злочини у межах області. З 2022 року регіон зазнав обстрілів міст та сіл ракетами та ударними дронами. Кожен з них мав наслідки: загиблі люди, втрачені промислові підприємства, понівечене житло тощо.
Після російських обстрілів настає важливий етап відбудови, до якого область не завжди готова. Як приклад, ліквідація наслідків удару біля миргородського ПТУ, де в жовтні 2023 року вибухова хвиля знищила 183 вікна. Замість оперативного рішення, директорові навчального закладу довелося їхати до обласної ради аби заручитися підтримкою.
Вікна там зʼявилися уже напередодні 2024 року, що перервало навчальний процес на кілька місяців. При цьому ресурс для відновлення область мала, завадила неповоротка бюрократична система та корупційні ризики.
У новому аналітичному розборі ЗМІСТу ми проаналізуємо масштаби уражень цивільної інфраструктури унаслідок російських обстрілів, чому відбудова буває повільною і як це можна покращити.
Обстріли і відбудова Полтавщини: масштаби проблеми і рішень
В «Єдиному звіті про кримінальні правопорушення» зафіксували понад 100 російських воєнних злочинів на Полтавщині. Обстріли цивільних обʼєктів українські правоохоронці розцінюють як посягання на порушення норм гуманітарного права щодо цивільних. Ці злочини охоплюють значну кількість статей Кримінального кодексу України, тож наслідки російських обстрілів фіксують окремо.
Як повідомив ЗМІСТу в.о. начальника відділу організації прийому громадян Полтавської обласної прокуратури Андрій Гомля, з 2022 року до суду скерували 20 обвинувальних актів за кримінальних правопорушеннями проти основ національної безпеки України. Досудових розслідувань на Полтавщині значно більше:
- 2022 рік – 59;
- 2023 рік – 50;
- лютий 2024 року – 15.
Керівник Департаменту економічного зростання Ярослав Касянов повідомив, що на території області пошкоджені або зруйновані 535 обʼєктів. Масштаби ураження цивільних обʼєктів можна оцінити за допомогою графіки ЗМІСТу:
За даними Полтавської ОВА, найбільше обстрілів на Полтавщині зазнали Кременчуцький та Миргородський район. Також почастішали удари по цивільним обʼєктам Полтавської громади. Тільки навесні 2024 року відомо про влучання по двох цивільним обʼєктах під Полтавою.
Один ракетний удар стався по соціальному житлу в одному сіл громади. Тоді ракета Х-59 зруйнувала верхні поверхи гуртожитку й забрала життя жінки. Вдруге росіяни влучили по елеватору, де знищили приблизно 20 тонн зерна. Кожен з цих обʼєктів є цивільним, але це не зупинило росіян.
Розв'язання проблем відбудови в області нині не можна назвати таким же масштабним, як і проблему. У Полтавському регіоні працюють різні проєкти, що покликані покращити ситуацію з житлом або ж ліквідувати наслідки обстрілів.
Приміром, збудувати до 400 доступних та соціальних квартир для переселенців або замінити вікна, що їх пошкодила вибухова хвиля. Як правило, вони є відповіддю на трагічні влучання ворожих боєприпасів. Відновлення територій обмежене пошуком ресурсів на відбудову постфактум, замість закладеного фінансування або придбаних будівельних матеріалів, вікон тощо.
Оперативність, якої немає
На перший погляд, тема відновлення на Полтавщині не видається пріоритетною, адже сусідні регіони зазнали більших втрат унаслідок ворожих атак. Це зробило її доволі повільною. Поодинокі удари завдають клопоту жителям постраждалих населених пунктів, але не стали такими, що зупиняють життя в регіоні. Звісно, за виключенням досвіду 2022 року, коли область втратила потенціал генерації електроенергії через зруйноване виробниче підприємство.
Відсутність готовності до атак можна прослідкувати на прикладі Полтавської громади. До 2024 року у місцевому бюджеті не закладали видатків на оперативне виділення коштів для жителів, які можуть постраждати під час будь-якої повітряної тривоги. Це не дає полтавцям впевненості чи зможе родина отримати відшкодування, якщо в їхній будинок влучить ракета або дрон у будинок.
Після реального досвіду обстрілів цивільних у громаді 2024 року, влада теж побачила у цьому проблему, адже наштовхнулася на критику за повільну реакцію. Після цього створили фонд ліквідації наслідків обстрілів у Полтавській громаді.
До нього внесли 150 млн грн, але гроші з бюджету усе ж не заклали. Це означає, що оперативне виділення коштів з бюджету на відбудову після можливих ударів по громаді знову залежить від депутатських сесій. Це означає, що надання допомоги або фінансування ремонтів може затягнутися.
| Стаття витрат | Гроші |
|---|---|
| Проєктування капремонту житлового фонду та обстеження технічного стану | 25 млн грн |
| Проєктування нежитлового фонду та обстеження технічного стану | 25 млн грн |
| Проєктування ремонту об'єктів благоустрою | 25 млн грн |
| Поточний ремонт житлового фонду | 25 млн грн |
| Поточний ремонт нежитлових приміщень | 25 млн грн |
| Поточний ремонт об'єктів благоустрою | 25 млн грн |
Проблема повільної відбудови простежується й у менших населених пунктах. Торік ворожа армія ударила ракетою по Миргороду. Тоді ракета влучила у ставок, але завдала клопоту місцевому навчальному закладу. Директор Професійно-технічного училища №44 Миргорода Анатолій Іванченко розповів, що обстріл позбавив офлайн-навчання очного навчання 406 студентів робітничих професій:
«Учнів відправили на дистанційне навчання, а працівники взялися закривати вікна плівкою й використали на вікна 4 рулони. Так , ми закрили їх у два прошарки, але в їдальні металопластикові також усі 25 з 25 пошкоджені. Звісно, власними силами ми не змогли б засклити училище, тому й потрібна увага обласної влади».
Хоча обстріл стався у жовтні, проблему з вікнами у навчальному закладі вирішували до кінця року. Через відсутність фонду для оперативної ліквідації наслідків ударів (хоча Миргород і раніше зазнавав обстрілів), навчання в училищі вкотре переводили в онлайн-формат, що негативно впливає на якість освіти, йдеться в дослідженні «Освіторії».
На відсутність оперативної відбудови на Полтавщині впливають і корупційні ризики. Робоча група «Прозорість і підзвітність», що працює в області, неодноразово заявляла про завищену вартість ремонтних робіт під час тендерів у громадах. Також фіксували нехтування сертифікатами якості, відкидання можливості закупити техніку дешевше тощо.
Як приклад, будівництво шкільного укриття у Коломацькій громаді, яке затопило менш як за рік по завершенню робіт. На думку правоохоронців, це є наслідком корупційної схеми, що базувалася на заробітку на відновленні. Як відомо з матеріалів справи, експерт та інженер Сергій Мурза й проєктувальник Роман Мягкохліб могли знехтувати вимогами до створення укриттів. Аби зекономити вони, ймовірно, не виконали геодезичних вишукувань, що потім обернулося затопленням укриття. Через це захисною спорудою користуватися не можна, а бюджетні кошти, що не неї витратили так і не повернули.
Існування корупційних ризиків суттєво сповільнює процес відбудови. Вибір проєктувальника, підрядника чи закупівля вікон на заміну розбитим часто виконують використовуючи бюджетні кошти. Для цього необхідно проводити публічні процедури закупівлі або ж укладати угоду з підрядником без тендеру (у деяких випадках під час воєнного стану громади можуть цим користуватися).
Якщо ж йдеться про капітальні ремонти, після виділення коштів можуть виникнути проблеми з оплатою через обмеження у казначействі. Розвʼязати цю проблему могла б підготовка громад до різноманітних сценаріїв через щоденні ризик обстрілів.
Нині Полтавщина перебуває на етапі, коли замало діяти після «прильоту», адже місцеві жителі цікавляться соціальною проблематикою та захищеністю на тлі військових загроз. Про це свідчить кожне друге звернення громадян до контактного центру Полтавщини, що стосувалося питання соціального захисту населення.
Хто платить: як відбувається відновлення на Полтавщині
Участь держави у процесі відновлення Полтавщини повʼязана здебільшого з соціальною проблематикою. Приміром, цьогоріч родина з Полтавщини вперше отримала сертифікат єВідновлення. Сімʼя мешкає у Великосорочинській громаді й отримає документ, що дозволить їй купити нове житло на первинному чи вторинному ринку або інвестувати гроші у нове будівництво. Йдеться про відшкодування у розмірі 1,3 млн грн.
Полтавщина долучилася до реалізації державної програми єВідновлення, у межах якої є можливість отримати компенсації за пошкоджені та знищені будинки й квартири. Як повідомив Ярослав Касянов, наприкінці березня 2024 року отримання сертифікатів погодили для трьох жителів Полтавщини. Детально про перебіг оформлення документів для відшкодування розповідаємо в інформаційній графіці:
Аби отримати допомогу унаслідок російських обстрілів, постраждалим необхідно звернутися до рятувальних служб, правоохоронців та медиків. Після завершення фіксації російських злочинів та надання допомоги постає питання про відбудову. Віднедавна для цього працює і державна програма, але варто бути готовими до тривалої процедури погодження запиту.
Як скористатися єВідновленням пояснюємо в інфографіці. Хоча ця програма тільки почала працювати на Полтавщині у практиці, уже має певні результати, що дозволяє відбудовуватися швидше та ефективніше.
Обов’язково потрібно сфотографувати пошкодження майна або відзняти відео, щоб зафіксувати усі наслідки. Після цього необхідно написати заяву на компенсацію. Зазвичай на місцях обстрілу працюють соціальні працівники, які допоможуть оформити документи для отримання відшкодувань. Як це відбувається на практиці? Розглянемо на прикладі Полтавської громади.
Соціальна працівниця відділення соцдопомоги Шевченківської районної ради в Полтаві Марина Кужель пояснює, що для розрахунку наслідків ракетної атаки соцпрацівники проводять опитування місцевих жителів. Для цього групи фахівців працюють на локації, відвідують будинки і спілкуються з постраждалими.
«Ми ще розвішуємо інформаційні довідки і особисто пояснюємо як діяти, бо люди часто перебувають у шоковому стані. Також ми пишемо акти на матеріальну допомогу та описуємо пошкодження у квартирах та будинках, підказуємо людям, які документи потрібні, куди можна звернутися».
Правильна фіксація наслідків ударів може допомогти залучити грантові кошти на відбудову. Приміром, на облаштування укриття та створення на його базі освітнього хабу залучали кошти міжнародних партнерів. За допомогою швейцарсько-українського проєкту DECIDE залучали гранти на меблі, оргтехніку, обладнання тощо. Майже 4 млн грн спрямували Решетилівській та Терешківській громадам, а до 2,2 млн грн – Великобудищанській, Миргородській та Полтавській громадам.
Окрім цього, постраждалим від ворожого удару в Полтавській громаді встановлять вікна в рамках програми американської установи Global Empowerment Mission та Howard G Buffett Fondation. Керівниця громади Катерина Ямщикова розповіла, що для цього проводили перемовини з донорами:
«Ми погодили оперативне взяття в роботу встановлення вікон у постраждалих від обстрілу багатоквартирних будинках, приватних, а також у місцевому НВК».
Отже, процес відбудови на Полтавщині сповільнений корупційними ризиками та недооцінкою ситуації.
Через стрімкий потік комунальних проблем й відсутність бойових дій на території області, відновлення видається не першочерговою проблемою. Як показує досвід, це впливає на будівництво укриттів, вчасне відновлення навчального процесу, доступу до житла та на інші галузі.
Увага громад до процесів відновлення, створення фондів для ліквідації наслідків, співпраця з донорами та ефективне використання бюджетів можуть зарадити недолікам відбудови на Полтавщині й перетворить її на ту, якою вона мала би бути.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Обкладинка та графіки Катерини Василенко