12 листопада, 16:11
12 листопада, 16:11

12 листопада минає 2 роки після призначення і представлення Олега Синєгубова новим головою Полтавської облдержадміністрації. Він каже, що цей час пролетів як одна мить, але насправді відбулося й змінилося чимало.

Про проблеми Полтавщини, нові масштабні проєкти та непорозуміння з міським головою Полтави Олег Синєгубов розповів під час зустрічі з редакторами місцевих видань. ЗМІСТ побував на зустрічі та розповідає головне з цієї довгої розмови. До речі, про минулорічний «звіт» прочитати можна тут.

Полтавський аеропорт: дешевше побудувати нові злітно-посадкову смугу

Щоб «Аеропорт-Полтава» зміг приймати пасажирів, у Полтаві запланували реконструкцію аеродромного комплексу й замовили проєктну документацію. Це масштабний об’єкт, бо проєкт реконструкції містить десь 15 томів. Нині він проходить експертизу, але проєктанти уже зробили висновок: реконструкція недоцільна.

«Доцільно цю смугу знести й будувати нову. Коштує це приблизно так само, а реконструкція складніша і гарантій менше. Це скоріше за все буде нове будівництво. На зараз ми виходимо приблизно на 1,5 млрд грн. Але це не лише смуга».

До запланованих 1,5 млрд грн враховують закупівлю навігаційного сучасного та освітлювального обладнання, витрати на протипожежні пристрої, автомобіль для протиожеледної суміші.

(Фото – ЗМІСТу)

На початку листопада Олег Синєгубов доповідав в офісі Президента України про стан справ з полтавським аеропортом і тепер залишається чекати на фінансування.

Щодо терміналу. Він теж потребуватиме фінансування:

«Ми проситимемо депутатів обласної ради виділяти кошти на термінал, бо там немає опалення третій рік. Немає жодної системи вентиляції. Чому так сталося? Не коментуватиму, був такий проєкт і кримінальні справи».

Сьогодні ж аеропорт не може приймати літаки з пасажирами (є лише сертифікат на прийом маленьких літаків без пасажирів). Через це у вересні Сергій Льовочкін у компанії інших депутатів прилетіли до «Аеропорту-Полтава» й полетіли назад. Після будівництва нової смуги сюди зможуть літати й з пасажирами, а летовище відповідатиме світовим нормам. Так планує керівництво області.

Мамай і зв’язки з містом

«Переписуємося, листуємося. Я скажу так. Окремо міськрада, окремо Мамай», – коментує взаємовідносини облдержадміністрації та Полтавської міської ради Олег Синєгубов.

(Фото – Полтавська ОДА)

Одразу міський голова Полтави Олександр Мамай та Олег Синєгубов домовилися працювати без політики. Але не вийшло, а точніше – вийшло частково. Приміром, міська влада не реагує на рекомендації посилити карантин, тому боротьба з коронавірусом зараз найгостріше питання:

«По Полтаві найбільше хворих, але ми бачимо дії, які мали бути. Їх наразі немає. Але працюємо, десь змушуємо, вказуємо, підказуємо».

Натомість співпрацю з міською радою голова ПОДА називає конструктивною, бо депутати голосують за ініціативи чи питання по аеропорту. Але поряд з цим існує проблема нестачі комунікації, бо зараз місто й область не мають жодного спільного проєкту навіть у «Великому будівництві»:

«А це шанс, який втрачає Полтава. Нову сучасну якісну школу, реконструкцію спортивного об’єкту. Немає голів громад чи секретарів, які не можуть до мене потрапити. Є ініціативи, щодо картодрому, ансамблю Круглої площі. Якби місто пропонувало співфінансування. 10% місто, 10% область і проситимемо державу. Це показало б, що місто готове брати відповідальність за той стан справ, у якому воно опинилося наразі».

Проблеми у співпраці з містом також символізує переїзд міського Центру надання адміністративних послуг до нової будівлі біля облдержадміністрації. Він мав статися 1 вересня, але поки що не судилося.

У квітні міська й обласна влада домовилися, що за кошти бюджету Полтавської громади придбають нові меблі для ЦНАПу, щоб туди переїхати. Єдиний стиль меблів визначає брендбук Міністерства цифрової трансформації для усіх українських ЦНАПів, але місто думало заощадити та їхати зі старими меблями:

«Зі своїми меблями вони не переїдуть, їх Мінцифри не пустить. Це питання давно було. Треба по-людськи робити все. Ми про це домовлялися ще у квітні. Спочатку були фантазії міста віддати їм всю будівлю. Я не зможу обласним депутатам пояснити, як ми його безкоштовно віддаємо місту, але для Полтави є дуже прості умови оренди».

(Фото – Полтавська ОДА)

Нині ж міський ЦНАП планує переїзд і для цього навіть шукали нових адміністраторів. Чітких дедлайнів Полтавські міська рада не називала.

Будинок Полтавського Дворянського зібрання

До кінця року обласна влада планує підписати акт прийому пам’ятки на баланс. Якщо це станеться, то вдасться закласти в бюджеті Полтавщини на 2022 рік гроші на розроблення проєктної документації. Олег Синєгубов думав, що це станеться навіть раніше:

«Міська влада мотивує процес передачі роботами з консервації. Вони мають рацію, але це треба швидше робити. Якщо до кінця року передадуть, то ми кошти на проєкт закладемо, а будівлю з нуля доведеться реставрувати. Ми так розраховуємо, що документи навесні уже будуть».

Будинок Дворянського зібрання до протиаварійних робіт, літо 2021 року

За оптимістичним прогнозом, після виготовлення документації, знайдуть гроші на реставрацію пам’ятки державним коштом, а роботи зможуть почати у червня 2022 року.

«Ми розглядали питання розташування там симфонічного оркестру, бо такого приміщення немає. Філармонія замала й не дозволяє розкрити потенціал оркестру і ми це відчули. Ми ще у пошуку. Коли буде це приміщення у нас, рішення ухвалимо. Не буде такого, що ми зробимо, а потім думатимемо, як будівлю використовувати».

Полтавський Петровський кадетський корпус

Ця будівля знаходиться на балансі Державної судової адміністрації, але область хоче, щоб її передали їй для створення військового ліцею.

«Коли ми відкривали філармонію, я казав Кирилові Тимошенку (заступник керівника Офісу Президента України, – прим. авт), що ми готові забрати цю будівлю на баланс і разом з державою почати його відновлення. Тимошенко підтримав. Будемо доповідати президенту під час його візиту на Полтавщину і, можливо, це вирішиться скоріше».

Кадетський корпус (Фото – ЗМІСТ)

Поряд з цим ДСА не хоче віддавати будівлю й планує створити там будинок правосуддя. Нещодавно на ремонт даху споруди виділили 5 млн грн, а кошти на реставрацію продовжують шукати. Олег Синєгубов каже, що буде радіти, якщо  вдасться знайти мільярд гривень на реставрацію пам’ятки. Коли це станеться, область шукатиме іншу будівлю для військового ліцею. А поки що хочуть переконувати ДСА передати їм Кадетський корпус.

Будинок генерал-губернатора

З цієї будівлі Державне бюро розслідувань планує переїхати до будівлі «Міськбудпроекту» на вул. Гоголя до кінця року. Фонд державного майна нині передає ДБР нову будівлю, а Будинок-генерал передадуть області. Олег Синєгубов говорить, що про це домовилися:

«Домовилися, що ми забираємо області. Потім будемо проводити громадські слухання про те, що нам там робити. Можливо ІТ-простір, дитячі секції».

Згідно з концепцією, яку раніше презентували в ОДА, там хотіли розмістити балетну школу, але зараз це дуже умовно. Нині будівля не в критичному стані, але потребуватиме реставрації й відповіді громадськості: яким буде майбутнє цієї пам’ятки.

Садиби на Полтавщині

Палаци Закревських та Муравйових-Апостолів на Полтавщині не потрапили до «Великої реставрації» у 2021 році через стан доріг, що ведуть до них.

Олег Синєгубов розповів, що про них не «забули» й нині працюють над концепцією щодо їхнього майбутнього.

Вартість реставрації кожної з них за попередніми розрахунками становить щонайменше по 500 млн грн кожна. Це значні інвестиції в пам’ятки. Тому потрібно розуміти, як їх використовуватимуть надалі й за які кошти утримуватимуть.

Новий заступник

У листопаді призначили нового заступника голови ПОДА. Ним став Максим Калінін, який раніше очолював Департамент економіки. На новій посаді він теж займатиметься економікою, обороною та інвестиціями:

«Була вакантна ця посада. Ми довго підбирали людину, бо це дуже відповідально було – призначити людину й наблизити до кола керівництва ОДА. Калінін відповідає цим якостям. На ньому економіка, департамент профільний, інвестиційні питання, оборонна робота, співпраця з правоохоронцями, управління інфраструктури».

Максим Калінін (Фото – Полтавська ОДА)

«Червона» зона й коронавірус

Полтавщина перебуває за крок до «червоної» зони карантину через COVID-19. У більшість днів тижня виявляють понад тисячу нових хворих, кількість госпіталізованих пацієнтів зростає, а в області реєструють добові рекорди смертей. Голова ПОДА називає ситуацію більш ніж серйозною:

«Ми мали б за такого темпу поширення хвороби отримати посилення. Громади мають пришвидшити вакцинацію і покращити динаміку. Деякі громади на це йдуть, дехто з завзяттям, а дехто нічого не ухвалює, як Полтава. Я за те, щоб всі перевезення були з ковід-сертифікатами і ПЛР-тестами. Я вважаю, що вакцинація нині – це єдиний спосіб покращити ситуацію. Я знаю стан справ у лікарнях. Учора лікарі опублікували фотографії з моргів. Це реальні фото людей. Я знаю, що таке перебувати на ШВЛ. Коли народилася дитина, а мати померла за 2 години».

Регіональна комісія нині не може самостійно посилити карантин, тому надія на місцеві комісії з надзвичайних ситуацій. Але посилення карантину Полтавщині не уникнути.

Будівля ОДА і реконструкція площі

Відновлення ансамблю Круглої площі нині пріоритетніше за реконструкцію площі біля ПОДА. Через це найближчим часом не планують оновлювати цей простір та саму будівлю.

Проєкт «Територія Майдану» за сучасними розцінками коштуватиме 80 млн грн, а цих коштів немає. Натомість планують створити Меморіал захисників України у сквері Героїв України, де влітку відкрили флагшток.

Територія Майдану, ескіз

Краєзнавчий музей

Нині триває реставрація Полтавського краєзнавчого музею. Там планують зберегти історичні надбання та красу будівлі й осучаснити систему, щоб експонати стали цікавими для відвідувачів:

«Розібрали майже все, від вікон до засувів, комунікації, стелажі. Наше завдання – поєднати найсучаснішу техніку з історією. Це наш найамбітніший проєкт, далі Ансамбль Круглої площі, потім побачимо садиби. Культура – це не завжди про прибуток. Наш музей найвідвідуваніший з усіх в країні, далі питання менеджменту. Наше питання створити умови».

Держава виділила 100 млн грн на реставрацію центрального холу і великої зали на 2 поверсі. З обласного бюджету виділили 20 млн грн на інші приміщення й планують шукати додаткові кошти.