Папери на 11 мільйонів: хто заробив на будівництві житла для ВПО в Полтаві

Чи дочекаються ВПО обіцяного житла? Досліджуємо проблему будівництва житла для постраждалих від війни у Полтаві на прикладі будівництва житлового комплексу на вул. Лазурній.

Травень 2022 року. На позачерговій сесії Полтавської міської ради депутати голосують за виділення землі під будівництво житла для переселенців. 31 травня 2022 року стало точкою відліку цього процесу. Попри це, на Лазурному не збудований жодний поверх. 

Це житло необхідне, адже з 24 лютого через область проїхали понад мільйон людей, а залишилися 180 тисяч. Частина з них мешкають у місцях компактного проживання уже понад рік, дехто виїхав до орендованого житла (це доступно не всім через вартість оренди, що сягає 10 тис. грн у середньому).

Основними проєктами для розв’язання житлової проблеми для ВПО на Полтавщині наразі стали будівництво восьми багатоповерхівок у мікрорайоні Лазурному та модульне містечко. З першим у Полтаві складніше, адже цей проєкт лишається на рівні паперової роботи та підготовки каналізації.

Що ж відбувалося ці два роки й хто заробив на паперовій роботі забудови? Розберімо на прикладі запланованої, але не реалізованої забудови на вул. Лазурній у Полтаві.

На сесії у травні 2022 року Полтавській ОВА передали в оренду 11,5 га землі за адресами: вул. Олеся Гончара, вул. Остапа Вишні та вул. Лазурні. Найбільшу ділянку займає саме Лазурна – 7 га.  Як результат, Департамент будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської ОДА виступив замовником. Обʼєкт назвали «Новим будівництвом багатоквартирних житлових будинків по вул. Лазурна».

Роботи з будівництва житлового комплексу можна розділити на три частини:

Кожній з цих частин передує процес виготовлення проєктно-кошторисної документації та визначення на тендері самого виконавця робіт. Ці процеси можна описати за хронологією так:

Після виділення землі Полтавська міська рада чекала до 28 жовтня 2022 року моменту, щоб оголосити перші три тендери на вишукувальні роботи. Впоралися одразу на понад півтора мільйона гривень:

Після перших угод, у листопаді 2022 року, ТОВ «Укрбілдінвест» почали виготовляти ескізний проєкт будівництва житлової забудови, вартість робіт оцінили у майже 1 млн 250 тис. грн, експертизу до ескізного проєкту провело ДП «Укрдержбудекспертиза» за 315 тис. грн. 14 вересня 2023 року ТОВ «Укрбілдінвест» почало виготовляти й робочий проєкт за 5,1 млн грн. Цей проєкт передбачає будівництво восьми 6-поверхових будинків на 900 квартир.

Додатково за 210 тис. грн підрядники взялися за розроблення робочого проєкту землеустрою щодо зняття та перенесення родючого шару ґрунту земельної ділянки.

Водночас почалися роботи і з виготовлення проєкту будівництва зовнішніх мереж водопостачання, водовідведення та зливової каналізації району житлової забудови по Лазурній. Для цього ПП «Полтава Будкомплекс» виконало проєкт і отримало за нього від Департаменту містобудування 1 млн 450 тис. грн. Експертизу цього проєкту виконало ДП «Укрдержбудекспертиза» за майже 80 тис. грн.

Щодо проєкту на зведення зовнішніх електричних мереж та інженерних споруд, то його виконав ФОП Точилов, містив дві частини:

Експертизу проєкту будівництва електромереж виконала ТОВ «Експертиза ЗО» за 140 тис. грн.

Якщо узагальнити, то на проєкти та експертизи витратили майже 9 млн 400 тис. грн. Додайте сюди 1,7 мільйона на вишукувальні роботи і отримаємо цифру витрат на проєктно-кошторисну документацію по будівництву житлового комплексу на Лазурній у понад 11 млн грн.

У вересні 2023 року обласний Департамент містобудування та архітектури провів тендер, де визначив виконавця. будівництва зовнішніх мереж водопостачання, водовідведення та зливової каналізації району житлової забудови.

На тендер подали заявки три компанії. Після відхилення двох дешевших пропозицій від ТОВ «Промінь Буд-Сервіс» та ТОВ «Спецінжиніринг-Постач», перемогу на торгах отримала компанія, яка виготовляла проєкт – ПП «Полтава Будкомплекс». Вона запропонувала виконати роботи за 57 млн 700 тис. грн. 11 вересня департамент та фірма уклали договір.

Цей тендер викликав підозру в Антимонопольного комітету, бо чиновники відхилили дешевші пропозиції. 11 грудня 2023 року в АМКУ Миколаївщини завершив моніторинг цього тендеру та у своєму висновку вказали, що знайшли порушення законодавства у сфері закупівель.

Обласний Департамент будівництва одразу подав позов до Полтавського окружного адміністративного суду. У суді просили скасувати висновок антимонопольників про результати моніторингу процедури закупівлі. За рішенням суду висновок результатів АМКУ визнали протиправним та скасували.

Наразі справа перебуває на стадії апеляції. На перший погляд, вона має формальний характер, адже жодна з двох фірм, яка отримала відмову в тендері, не подала скаргу. Вони визнали свою поразку і не змогли обійти бюрократичні перепони.

Чому ці бюрократичні перепони не стали перепоною для «Полтава будкомплекс»

«Полтава Будкомплекс» має давні та постійні стосунки з «Полтававодоканалом». За час існування фірми – це найбільший їх замовник. Директоркою та власницею фірми є Валентина Клімовська.

Цікавий факт: за даними YouControl, крім бенефіціара, підприємство пов’язане з двома особами-отримувачами доходу – це майстер КП «Полтававодоканал» Віталій Забишний та Владислав Любченко, який був спеціалістом відділу містобудування у Решетилівській районній адміністрації у 2017-2019 роках. 

Майстер водоканалу Віталій Забишний працював керівником КАТП-1628 у 2018 році, а у 2019 році був заступником директора комунальних «Декоративних культур». Його батько Василь Забишний був радником генерального директора та пропрацював на підприємстві більше 40 років. 

Звичайна практика, коли підприємства, що співпрацюють здебільшого з бюджетними організаціями, наймають на роботу або користуються консультаціями колишніх співробітників владних структур. Це дозволяє обходити бюрократичні перепони в тендерній боротьбі. Це пояснює тісні зв'язки «Полтава Будкомплексу» з «Полтававодоканалом» та може бути поясненням, чому цій компанії вдається обходити конкурентів у тендерах.

Згідно з договором, «Полтава Будкомплекс» повинна виконати роботи до 31 травня 2024 року, але угоду продовжили до 31 грудня 2024 року. Джерело фінансування – кошти місцевого бюджету.

У кошторисі договору найбільші видатки розраховані на матеріальні ресурси – 27,5 млн грн. Ще 2,6 млн грн планують витратити на зарплати (визначається згідно з нормами середньомісячної зарплати  l8 тис. 248 грн по регіону).

На використання будівельних машин та механізмів заклали 7,5 млн грн, а загально виробничі витрати  становитимуть 1,2 млнн грн. Прибуток ПП «Полтава Будкомплексу» від цього проєкту становитиме 531 тис. грн, що менш як 1 % від загальної суми договору.

У календарному графіку вказаний широкий спектр робіт. З якого слід зазначити, що крім самих земляних робіт та прокладання труб різних діаметрів, встановлять автоматизовану насосну станції з тиском до 1,6 МПа та масою 425 кг. Схоже, що саме на насосну станцію закладені 10, 2 млн грн у другому розділі кошторисної документації.

За виконання робіт Департамент містобудування та архітектури Полтавської області перевів на рахунок  «Полтава Будкомплексу» 19,5 млн грн з понад 57. Це не рахуючи ще мільйону на проєктування. Також фірма отримає 182 тис. 870 грн за виконання авторського нагляду.

Як висновок, бачимо, що будівництво на Лазурній схоже на ремонт будинку на вул. Квітучій 8, де рік тому вибухнув газовий балон. Роботи дорогі й повільні, а перспективи – примарні.

За два роки Департамент будівництва витратив на документи понад 11 млн грн і заплатив майже 20 млн грн за проведення водопровідної мережі та каналізаційної системи. Електромережі досі не встановлені та існують тільки у проєктних документах. Про будівництво самих багатоповерхівок зараз навіть не йдеться.

Поряд з цим, для економіки України 2025 рік обіцяє бути складним, тож держава навряд зможе вкласти кілька мільярдів у будівництво соціального житла в Полтаві. Тим часом, місцева влада вклала кількадесят мільйонів у проєкт, що від початку не мав одностайного погодження. Чи дочекаються ВПО обіцяного житла наразі невідомо.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Обкладинка Катерини Василенко