В Україні карантин через поширення коронавірусної інфекції розпочався 12 березня. ЗМІСТ підсумовує основні пов’язані з карантином події, які сталися на Полтавщині за цей рік.
В Україні карантин триває рік. Спочатку його запровадили в усіх закладах освіти країни на 3 тижні. Рішення про його продовження ухвалювали щокілька місяців. Це робили на засіданнях Уряду. Наразі термін карантину продовжили до 30 квітня.
Карантин потрібен для того, щоб стримувати підвищення рівня захворюваності на COVID-19. Під час зростання кількості хворих карантинні обмеження посилювали.
Посилення карантину
За цей рік на Полтавщині діяли різні види карантинних обмежень. З 17 березня 2020 року, як і у всій країні, в області ввели локдаун: припинили роботу заклади громадського харчування, заборонили масові заходи, обмежили перевезення та відтермінували планові госпіталізації. Заклади освіти не працювали до вересня.
У травні ввели адаптивний карантин. Влітку з’явився поділ на кольорові зони, який передбачав послаблення обмежень для областей з низьким рівнем захворюваності. Області поділяли на «червону», «зелену», «жовту» та «помаранчеву» зони, які залежали від рівня епідемічної небезпеки. Полтавщина опинилась у «зеленій» зоні, однак уже восени перейшла до «жовтої», а потім і «помаранчевої» зони. У жовтні Полтава увійшла до «червоної» зони, тому школи й заклади вищої освіти перейшли на дистанційне навчання, закрили кінотеатри, театри та інші заклади культури, а також розважальні заклади в торговельно-розважальних центрах. заборонили проведення будь-яких заходів за участю більш як 10 людей.
З 14 по 30 листопада у суботу та неділю в Україні діяв карантин «вихідного дня», який обмежував роботу громадських закладів. Полтавські підприємці мітингували проти запровадження обмежень.
Наступне посилення карантинних обмежень припало на завершення новорічних свят – з 8 до 24 січня. Жорсткий карантин запровадили з метою розірвати ланцюг захворюваності, що сформувався під час новорічних святкувань.
З 24 лютого Уряд повернув адаптивний карантин з 4 рівнями небезпеки. Наразі Полтавщина перебуває у жовтій зоні.
Коливання рівня захворюваності
За рік карантину на Полтавщині коронавірусну хворобу виявили у 48 тисяч 74 людей. Найбільша кількість нових хворих припала на осінні та зимові місяці. Так, у перші місяці інфікування рахували десятками й сотнями, тоді як з вересня кількість нових хворих за місяць почала лічитися в тисячах. За вересень COVID-19 виявили в 1 тисячі 442 жителів Полтавщини, тоді як у жовтні додалося понад 7 тисяч нових хворих, а у листопаді – понад 14 тисяч.
На листопад припав пік захворюваності на коронавірус на Полтавщині. Рівень завантаженості лікарень тоді становив понад 70%. У грудні він знизився до майже 40%. Після січневого локдауну область увійшла до регіонів з найнижчими показниками завантаженості ліжкового фонду лікарень – до 20%. За даними Міністерства охорони здоров’я, станом на 11 березня заповнені майже 25% ліжок. Ліжковий фонд Полтавщини складає 2 тис. 350 ліжко-місць, серед яких понад 87% забезпечені киснем.
Смертність від коронавірусу
Поширення захворювання Полтавщиною супроводжувалося й зростанням смертності. Станом на 11 березня через спричинені коронавірусом ускладнення помер 1 тисяча 31 житель області. Найбільше смертей припало під час осінньо-зимової хвилі захворюваності.
Початок вакцинації
Наприкінці першого року карантину Україна отримала першу вакцину проти коронавірусу. Нею став препарат Oxford/AstraZeneca. Полтавщина отримала 19 тис. 300 доз цієї вакцини.
Вакцинувати медиків Полтавщини розпочали 25 лютого. За цей час в області першу дозу щеплення отримали 1 тисяча 780 людей (станом на 11 березня). В інших областях вакцинація стартувала на добу раніше. Усього в Україні щеплення отримали 38 тисяч 237 людей.
У перші тижні темпи вакцинації відставали від запланованих, однак протягом останніх кількох днів їх пришвидшили. Це пов’язано зі збільшенням кількості мобільних бригад медиків, які проводять вакцинацію. Цього тижня на Полтавщині їх стало 9, тоді як до 7 березня працювала одна.
Графіка та обкладинка Дарії Муращенко
Співавтор матеріалу – експерт аналітичного центру ЗМІСТ Ігор Петріченко