Архів Полтавської області

20 листопада, 14:11
20 листопада, 14:11

Нові покоління, нові історичні події змінювали риси нашого міста, протягом всього часу його існування. Як змінилася Полтава за останні 200 років, дізнаємося порівнюючи давні й сучасні світлини міста: проспекти, вулиці, будинки.

ЗМІСТ знайшов схожі ракурси міста і пропонує для порівняння старі фото з новими.

Пам'ятник Тарасу Шевченку відкрили 12 березня 1926 року. Пам'ятник споруджено за проєктом скульптора Івана Кавалерідзе із залізобетону. На його формах позначився вплив художніх принципів конструктивізму. П'єдестал подано, як асиметричне нагромадження площин, з яких ніби виростає постать поета. Розташований у Петровському парку навпроти Полтавського краєзнавчого музею.

Пам'ятник Тарасу Шевченку

Будинок дворянського і селянського банку. Споруджено у 1906-1909 роках інженером Сергієм Носовим за проєктом київського архітектора Олександра Кобелєва. Мурований, двоповерховий, Г-подібний у плані. Побудований у стилі модерн. В оздобленні фасадів застосовані мозаїчні панно, різнокольорові керамічні вставки, скульптура, художній метал. З 1937 року використовувався, як адміністративний будинок. Спалений у 1943 році, відбудований у 1948 році. Переданий СБУ Полтавської області. Розташована будівля на вулиці Соборності, 39.

Будівля Управління СБУ

Полтавський просвітницький будинок імені Миколи Гоголя споруджений у 1901 році, за проєктом петербурзького архітектора Олексія Трамбицького. Мурований, витриманий у стилі неоренесансу. Головне приміщення - прямокутний глядацький зал з балконами й ложами, оркестровою ямою і компактною сценічною коробкою.

У 1941-1943 роках будинок був зруйнований. У повоєнні роки відновлений у первісних архітектурних формах. Зараз в цьому приміщенні розміщений  кінотеатр «Візорія». Розташований на вулиці Гоголя, 22.

Нині у цій споруді кінотеатр

Вулиця Петровська (нині вулиця Небесної Сотні).

Торгівельна частина міста продовжувалася по вулиці Мало-Петровській (нині - Небесної Сотні), яка брала свій початок від вулиці Кобеляцькою (нині - Європейська) і завершувалася біля річки Ворскли.

Прокладена вулиця через Мазурівський Яр, по якому проходила дорога від Мазурівської брами Полтавської фортеці на Поділ. Відтинок вулиці називався Мало – Петровською (до пам'ятника Тарасу Шевченку), Ново-Миколаївською (на відтинку до сучасної вулиці Анатолія Кукоби), далі вулиця називалася Різдвяною (завдяки церкві Різдва Пресвятої Богородиці, яку знищили у 1931 році). Ряд забудов понад яром навпроти садиби краєзнавчого музею – називався Миколаївським бульваром. Вулиця завершувалася Кінно - Ярмарковою площею на березі річки Ворскли.

На перехресті вулиць Кобеляцької та Мало-Петровської знаходився один з полтавських банків «Російська спілка взаємного кредиту». Поруч знаходилося найбільше у Полтаві ательє мод, на тому місці де зараз розташовується магазин «Силует». До речі, ремісники кравецького цеху мешкали поряд у Карповському провулку (після 1917 року Піонерський, з 2016 року провулок Романа Шухевича), пише Ольга Чепіль в книзі «Вулицями старої Полтави».

Після 1917 року – вулиця Володимира Леніна.

З 2016 року – вулиця Небесної Сотні перейменована в пам'ять про загиблих протестувальників у грудні 2013 – лютому 2014 року.

На вулиці Небесної Сотні

Пам’ятник Івану Котляревському на розі вулиці Протопопівської (нині вулиці Котляревського) та вулиці Петровської (нині вулиці Небесної Сотні).

У 1903 році відкрито пам'ятник Івану Котляревському і закладено бульвар імені  Котляревського. З дореволюційної забудови зберігся будинок колишньої крамниці московської фірми «Чай Попових».

Пам'ятник Івану Котляревському

Будинок Земської бібліотеки споруджений у стилі модерн у 1901 році за проєктом архітектора Зінов'єва, для земської бібліотеки та громадського книжкового складу.Мурований, двоповерховий, Г-подібний у плані, що визначено розміщенням на розі сучасних вулиць Гоголя та Пушкіна. У 1943 році будинок був зруйнований. У 1954 році під час відбудови розібрано портик з боку вулиці Гоголя, змінено форму купола. Тепер у будинку міститься Архів Полтавської області. Розташований на вулиці Пушкіна, 18/24.

Архів Полтавської області

Будинок Російського банку для зовнішньої торгівлі. Споруджений у 1912 році, в стилі модерн, на вулиці Олександрійській за проєктом архітектора Михайла Стасюкова та інженера Сергія Носова. Наразі використовується Службою судової охорони в Полтавській області. Розташована будівля на вулиці Соборності, 17.

Будівля Служби судової охорони

Друга чоловіча гімназія. Відкрита 15 серпня 1907 року, як навчальний заклад для дітей дворян й утримувалася на кошти полтавського дворянства. Через рік почали приймати й дітей інших станів. Мала природничо - історичний, географічний і фізичний кабінети, 3 бібліотеки, гімнастичний зал для занять спортом.

Закрито гімназію на початку 1919 року. Наразі в приміщенні розташована кафедра історії Полтавського педагогічного університету імені Володимира Короленка. Розташована будівля на вулиці Остроградського, 2.

Полтавський національний педагогічний університет

Петровський Полтавський кадетський корпус – військово-навчальний закритий заклад. Створений з ініціативи полтавського військового губернатора М. Г. Рєпніна, підтриманої дворянами Полтавської, Катеринославської, Харківської і Чернігівської губерній.

Головний будинок Полтавського кадетського корпусу зведено у 1835-1840 роках в стилі пізнього класицизму. Краєзнавець Борис Тристанов пише, що одразу будинок не був потинькований і важливу роль у створенні суворого монументального образу відігравав контраст червоних цегляних стін і побілених деталей. Розташований на вул. Соборності, 42.

Кадетський корпус

Полтавський інститут шляхетних дівчат. Відкритий 12 грудня 1818 року за ініціативою княгині Рєпніної. Спочатку це був триповерховий центральний корпус, з'єднаний з двоповерховими боковими флігелями. У 1841 році інституту передано приміщення Полтавської школи садівництва. Добудови 2-ї половини 19 і початку 20 століть, об'єднали всі об'єкти комплексу в триповерхову споруду.

До інституту приймали дівчат дворянського походження, пізніше духовенства і купців віком від 6 до 18 років. Повний курс навчання тривав 7 років. Плата за навчання становила 150 - 400 карбованців на рік.

Під час Другої світової війни споруда була зруйнована. Після відбудови використовується Полтавським технічним університетом імені Юрія Кондратюка. Розташована будівля на Першотравневому проспекті, 26.

Полтавська політехніка

Будинок зв'язку. Розташований у південному секторі Круглої площі між вулицями 1100-річчя Полтави й Соборності. Споруджено будівлю у 1953-1958 роках у стилі неокласицизму.

Першопочатково на цій ділянці у 1811 році за проєктом архітектора Андрія Захарова, були споруджено повітові присутствені місця в стилі класицизму. Комплекс складався з центрального прямокутного в плані двоповерхового мурованого корпусу та двох одноповерхових флігелів обабіч. Упродовж 19 століття споруди неодноразово перебудовувалися. У кінці 19 - на початку 20 століття тут розміщалася міська пожежна команда.

Споруду знищили у 1943 році. З метою досягнення стилістичної єдності ансамблю Круглої площі, Полтавський поштамт збудований на залишках колишніх будівель. Було вирішено будувати у стильових формах класицизму початку 19 століття. Розташована будівля на вулиці Соборності, 33.

«Колізей» кінотеатр у Полтаві. Діяв з початку 20 століття у двоповерховому будинку на розі вулиць Олександрівської (тепер – Соборності, 27) та Котляревського. Займав 2-й поверх. Під час Другої світової війни був зруйнований. Не відбудовувався. На цьому місці у повоєнні роки зведено новий чотириповерховий житловий будинок.

На розі вулиці

Басейн «Дельфін»

Ротонда, Біла альтанка – була збудована 1909 року, на залишках земляних валів колишнього Подільського бастіону Полтавської фортеці.

В період Другої світової війни ротонда зруйнована. У 1954 році на її місці споруджено схожу ротонду за проєктом архітектора Лева Вайнгорта. Являє собою напівкруглу в плані колонаду з 8 колон доричного ордера на стилобаті, які несуть розвинутий антаблемент, завершений атіком. Розташована на Соборному майдані.

За матеріалами краєзнавця Бориса Тристанова

Над фото працювали Катерина Пєшикова та Дарія Муращенко