Старий спиртзавод чи столітня будівля на Полтавщині можуть отримати друге життя, якщо його викупить, облаштує та відремонтує хтось з підприємців. Бізнесмен зможе більше заробляти, а держава отримає отримує більше грошей до бюджету. Усі у виграші.
Особливо актуальною приватизація стала у розпал повномасштабної війни. Частина територій та заводів України знаходяться під окупацією російської армії, але попри це працювати бізнесу потрібно. Знайти нове місце, щоб перевезти виробництво, допомагає продаж майна, що належить державі.
У 2023 році на Полтавщині планують віддати під приватизацію майже 50 об’єктів, які зможуть стати успішним бізнес-рішенням. Цим займається Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях. ЗМІСТ поспілкувався з керівницею установи Іриною Смірновою.
У цьому матеріалі ви дізнаєтеся про те, як відбувається приватизація, правила гри для бізнесу та успішні кейси Полтавщини.
Зміни на час війни
У полтавському офісі вирішується доля деяких державних об’єктів на Полтавщині та Сумщині. Протягом року працівники установи збирають актуальний список таких приміщень та виставляють їх на онлайн-аукціони, участь в яких зможуть взяти всі охочі:
«Важливо не лише, хто хоче придбати об’єкт, а й ціна, яку ставить підприємець або фізична особа. Якщо мова йде про державні приміщення, то й кошти, виручені з аукціону йдуть у бюджет. Ми зацікавлені отримати якомога більше з кожного аукціону, бо ці кошти отримає держава», – говорить начальниця регіонального відділення Фонду державного майна Ірина Смірнова.
З початком повномасштабного вторгнення ФДМУ майже пів року не проводив аукціони. Умови роботи теж дещо змінилися: аукціони проводять у скорочені терміни, але кількість зацікавлених придбати якийсь з об’єктів майже не змінилася. Це свідчить про те, що підприємці на Полтавщині продовжують активно працювати та планують розширювати свій бізнес.
Також змінилася процедура передання об'єкта переможцю аукціону. Якщо з ним одразу підписували договір і лише потім новий власник платив за майно, то зараз повну суму потрібно внести протягом 20 днів. Лише після цього у Фонді оформлюють угоду та повністю передають об’єкт новому господарю.
Приватизація – підприємцям
Як показує досвід, підприємці Полтавщини мають чіткий запит щодо придбання держаного майна. Великий та середній бізнес звичайні будівлі цікавлять менше, аніж покинуті виробництва чи заводи. Саме такі об’єкти держава й продає дорожче. Але у таких випадках покупець має бути готовим, що існують особливі умови щодо його передачі в руки підприємцю. До прикладу, після приватизації колишнього заводу йому потрібно зберегти та забезпечити нові робочі місця й погасити борги по заробітній платі перед державою, якщо вони є.
Після приватизації державного заводу на підприємство чекатимуть перевірки, які проводитимуть працівники фонду щороку. Ірина Смірнова каже, що про всі деталі проведення аукціону та процеси після нього Фонд державного майна інформує одразу.
Уже після підписання договору людина стає власником у минулому державного підприємства. Робота умовного цілого заводу лягає тільки на її плечі, адже держава не долучається до жодних процесів. У ФДМУ акцентують, після приватизації майно перестає бути державним. Усе, що лишається власнику ексдержавного заводу чи приміщення – підтримувати економіку області. Подекуди підприємці про це забувають, тому на торгах їм невтомно нагадують про це.
Прикладом успішної приватизації державного підприємства став Вишняківський спиртзавод. Історія його продажу була гучною, адже в результаті його вдалося продати більш ніж за 100 млн грн. Наразі це підприємство продовжує працювати та надає нові робочі місця. Наразі там працює понад 100 людей, хоча до приватизації було близько 50. Завдяки своєму виробництву цей завод підтримує та розвиває економіку області та країни.
Цього року до списку об’єктів на приватизацію увійшли 6 масштабних приміщень колишніх підприємств на Полтавщині:
- Полтавський державний навчально-курсовий комбінат агропромислового комплексу;
- Лохвицький спиртовий комбінат;
- Полтавський комбінат хлібопродуктів;
- Державний інститут по проєктуванню підприємств м’ясної та молочної промисловості «Полтавадіпромясомолпро»;
- Лубенське агроторгове підприємство;
- Полтавський проектний інститут містобудування «Міськбудпроект».
Інформацію про аукціони можна відстежувати за посиланням.
Що таке оренда держмайна і як рятують старі будівлі у селах
Державні приміщення в Україні можуть здавати в оренду. Зараз це актуально для підприємців, які вимушені переміщувати свій бізнес в іншу область, аби продовжити працювати. За словами Ірини Смірнової, чимало підприємств зараз шукають нові приміщення, бо попереднє місце зараз або під окупацією, або зазнала руйнувань внаслідок бойових дій.
«Для бізнесменів оренда це дуже зручно, адже не завжди підприємство не має можливості для придбання приміщення або просто не вимагає цього. Таким чином державні приміщення стають в пригоді для підприємців, а ті, своєю чергою, надають їм нове життя та розвивають економіку».
Законодавство щодо оренди змінили з початком воєнного стану. Тепер усе відбувається за спрощеною процедурою, а орендарі отримали пільги та знижки.
Серед нових правил оренди:
- бізнес, що орендує майно для релокації, сплачуватиме пільгову орендну ставку (1 грн за 1 кв. м) протягом перших 6 місяців. Різниця сплачуватиметься після завершення воєнного стану;
- аванс та забезпечувальний депозит знизили до розміру 1 місячної орендної плати;
- передбачили можливість повернення депозитів орендарям;
- не застосовуються обмеження та вимоги щодо суборенди для чинних договорів;
- дія договорів продовжується автоматично та припиняється за заявою орендаря;
- документи підписують в електронному вигляді.
Орендарям держмайна у Полтавській області, які мали договори станом на 24 лютого 2022 року, дозволили платити вдвічі менше, а орендарям єдиних майнових комплексів надали знижки в розмірі 25%. У ФДМУ кажуть, що готові допомагати підприємцям з пошуку приміщень для оренди й орієнтуватимуться на їхні запити. Актуальні пропозиції можна шукати за посиланням.
Серед об’єктів державного майна є чимало занедбаних та закинутих будівель, які вже декілька років пустують. Найчастіше такі приміщення розміщуються в селах, де люди не бачать перспективи для свого бізнесу. Ірина Смірнова каже, що вони об’єктивно оцінюють ці ризики й розуміють, що майже ніхто не готовий заходити на аукціон, щоб «вихопити» старий гараж у маленькому селі. У таких випадках працівники фонду працюють над тим, щоб такі будинки передавали у власність громади й місцеві вирішували що з цим робити далі:
«Проте дуже надихають історії, коли все ж приватизація не дуже перспективної ділянки в результаті стає дуже успішним проєктом. Дуже яскравим прикладом є історія створення заміського комплексу “Мис доброї надії”. Зараз цей бізнес є одним із найуспішніших у Полтаві та області. Хоча до цього ця територія була занедбаною та неперспективною, на перший погляд», – говорить Ірина Смірнова.
Чимало приміщень, які до цього пустували, тепер орендує й сама держава. Нині там організовують простори для переселенців, які самотужки ремонтує громада.
За даними ФДМУ, в Україні чимало закинутих та занедбаних приміщень, які в перспективі можуть стати місцем для розміщення та розвитку бізнесу. Полтавщина уже знає кілька таких прикладів і має, що запропонувати бізнесу. Важливо тільки розгледіти цей потенціал.
Обкладинка Юлії Сухопарової