Розвиток туризму напряму залежить від того, хто працює у цій галузі. Саме люди і їхній креатив допомагають Полтавщині бути туристично привабливою і конкурентноспроможною, у порівнянні з іншими регіонами.
Аби зрозуміти, як розвивати український внутрішній туризм, необхідно розставити акценти. Так вирішили в Офісі президента України і дали облдержадміністраціям завдання виокремити у своїх областях 3-5 туристичних магнітів, які можуть стати частиною національного туристичного маршруту.
ЗМІСТ поспілкувався з заступницею голови Полтавської ОДА Катериною Рижеченко про п’ятірку туристичних магнітів області і їхнє майбутнє.
Магніт#1. Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського
Локація: місто Полтава, вулиця Конституції, 2.
Його поява у переліку не дивує, адже саме цей музей вважається науково-культурним центром з великою історією. Катерина Рижеченко каже, що краєзнавчий володіє найбільшим зібранням експонатів і пам’яток історії та археології. При цьому, будівля сама по собі є пам’яткою національного значення:
«Мені здається, що на будь-якій світлині одразу легко впізнати цей музей. З якого боку не подивитися, він красивий і ззовні, і з середини. Так, він потребує також уваги, бо “нет предела совершенству”. Його наповнення – унікальне. Я вам скажу, що усі, хто приїздив до мене у Полтаву, побували в цьому музеї. Уявіть, ми були там 3 години і все ж не встигли все роздивитися. Просто неймовірне місце».
Сучасний туристичний магніт має бути цікавим туристу не тільки з боку історії, а й можливістю запропонувати щось нове та креативне. Рижеченко з цим також погоджується і говорить, що над модернізацією та осучасненням у певних галузях варто працювати. Та сам собою краєзнавчий музей точно знає, як зацікавити туриста.
Цей заклад має за плечима велику історію, адже заснований 1891 року. Будівля, у якій розміщено музей також є унікальною. Під час його будівництва використали й кам’яне різьблення, й оформлення керамікою та майолікою, й орнаментальний розпис тощо.
Магніт#2. Національний музей-заповідник імені Миколи Гоголя
Локація: село Гоголеве, Шишацького району
Це місце також обрали не випадково. Катерина Рижеченко каже, що під час вибору туристичних магнітів не можна було не врахувати популярність Миколи Гоголя. За її словами, одна з перших асоціацій про Полтавщину для багатьох українських туристів – це постать Гоголя та гоголівська містика.
Музей-заповідник уже є в переліку державних туристичних маршрутів. Тут туристи з різних міст зможуть побачити батьківський будинок відомого письменника та прогулятися прилеглим парком. Катерина Рижеченко говорить, що окрему цінність мають ставки поблизу пам’ятки, адже це є інтерактивною розвагою – тут можна ловити рибу та одразу її куштувати.
І звісно ж, не можна забувати про гоголівську містику, адже і працівники музею, і представники туристичної галузі на батьківщині Гоголя знають, як здивувати найвибагливішого туриста за допомогою різних персонажів, інсценізацій, тематичних екскурсій тощо.
До речі, ЗМІСТ наводив 5 причин тому, що Микола Гоголь таки наш.
Магніт#3. Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»
Локація: місто Полтава, вул. Шведська, 22
Цей заклад опинився у переліку туристичних магнітів завдяки своїй історичній цінності. Крім того, заповідник відомий й поза межами України, адже має зв’язок з Полтавською битвою.
За словами Катерини Рижеченко, цей музей гарно облаштований і має впорядковану прилеглу територію:
«Там є унікальне поле з міжнародною історією. Щоправда, зараз воно не в кращому стані. Є гарна територія поблизу музею, красива церква навпроти та пам’ятки. Беручи до уваги те, що у Полтаві є над чим працювати з дорогами і тротуарами, то на цьому полі моя дитина на самокаті змогла кататися без перешкоди. На цій території є де припаркуватися, нормальна інфраструктура тощо».
Цілком ймовірно, що визнання заповідника туристичним магнітом може посприяти вирішенню проблеми з полем битви. Сьогодні воно перебуває у неналежному стані, але є надія, що невдовзі ця проблема вирішиться. Хоча детального плану дій з реконструкції пам’ятки Полтава не має. Рижеченко каже, що у перспективі варто говорити про співпрацю міста й області щодо відновлення поля, адже цей об’єкт важливий і міськраді, і ОДА.
Магніт#4. Національний музей-заповідник українського гончарства
Локація: селище міського типу Опішня
Окрему увагу у виокремленні туристичних магнітів приділили гончарству.
Катерина Рижеченко розповіла, що визнання магнітом цього музею-заповідника свідчить про те, що Полтавщина ще й гончарський край і славиться цим. Саме гончарство викликає інтерес туристів своєю старовинністю, незвичністю і унікальністю:
«Це як приклад зв’язку поколінь. Гончарство в Опішні – це про те, як зберігається майстерність і традиція. У заповіднику зосереджено чимало майстрів і в кожної родини є своя спеціальність, історія та особливості».
Перевагою цього заповідника є те, що Опішня розташована недалеко від обласного центру Полтави і сьогодні туди прокладена нормальна дорога. Це важливо, адже щоб турист міг насолодитися відвідинами унікальних пам’яток і місць, він має щонайменше туди доїхати.
Сьогодні музей гончарства в Опішні є єдиним закладом, де працює мистецький навчальний заклад Колегіум мистецтв у Опішні та науково-дослідний Інститут керамології. Крім того, у цьому закладі туристи можуть власноруч виготовити виріб з глини, роздивитися глиняні та керамічні фігури просто неба тощо.
Магніт#5. Історико-культурний заповідник «Більськ»
Локація: село Більськ Котелевського району
Більське городище – це городище скіфського часу, яке стало справжнім відкриттям і ще однією локацією, яка робить Полтавщину туристичною. Сьогодні це місце цікаве не тільки своєю історичною цінністю, а й скіфським святом «Гелон-фест», що уже традиційно відбувається влітку. Катерина Риженко каже, що сьогодні можна говорити про те, як можна вдосконалити цю локацію, але Полтавщина має її цінувати.
Більське городище дійсно є унікальною локацією з великим туристичним потенціалом. Систематично тут знаходять знаряддя праці та поховання скіфської доби, і працюють на кращі археологи. Так, минулоріч у Більську знайшли золото, яке назвали феноменальною та унікальною знахідкою. Сьогодні його продовжують активно досліджувати та облаштовувати інфраструктуру довкола пам’ятки, аби цю локацію могли відвідати якомога більше туристів.
Обкладинка Романа Желізняка
Фото з кабінету Катерини Пєшикової