Цьогоріч у Полтаві запланували спиляти майже 1,5 тис. дерев. Проте через нестачу обладнання комунальники не можуть самостійно впоратися з насадженнями висотою понад 18 м. Коли постало питання про спилювання визнаних аварійними 30-метрових тополь, до робіт залучили підрядника з досвідом роботи в Києві.
В оголошеній «Декоративними культурами» закупівлі на понад мільйон гривень переміг ФОП Шевченко Кирило Сергійович. Однак внесені до тендеру зміни свідчать, що підрядник міг взятися за роботу наосліп, а подальша доля деревини – неочевидна.
Розповідаємо про можливі ризики, пов’язані зі спилюванням сотні дерев у Полтаві.
Ситуація з деревами в Полтаві
За даними Управління житлово-комунального господарства, у місті налічують понад 3 тис. 300 дерев, вік яких перевищує 70 років. Відповідальність за їхнє обстеження та спилювання аварійних покладена на «Декоративні культури».
Для видалення дефективних насаджень комунальники мають придбаний торік автогідрокран, однак його висота розрахована на дерева до 18 м.
Після Другої світової війни, коли Полтаву відбудовували, місто активно засаджували швидкорослими деревами, зокрема, тополями. Сьогодні висота багатьох із них перевищує 30 м. Саме такі дерева, які визнали аварійними, планують спиляти.
Визначення підрядника
У травні «Декоративні культури» оголосили тендер та обрали підрядника для спилювання дерев. На торги зайшли дві фірми: ФОП Шевченко Кирило Сергійович та ТОВ «Агромонтажстройсервіс». Зрештою перший учасник запропонував на 100 тис. менше за очікувану вартість і переміг із сумою 1 млн 49 тис. 900 грн.
Підприємець має досвід у видаленні аварійно-небезпечних дерев у Києві. На нього працюють троє верхолазів, а за потреби він може залучити додаткових фахівців. ФОП має у власному розпорядженні бензопили та подрібнювач гілок, а вантажні автомобілі та автогідропідіймач IVECO – орендує.
До 31 липня 2025 року підрядник має спиляти 99 тополь та одну бересту. Середній діаметр більшості дерев – близько 1 м.
Деревину розпиляють до підйомної ваги чи на колоди довжиною до 1 м, або на 2–3-метрові частини – на вимогу «Декоративних культур». З огляду на значну товщину дерев, довші колоди цілком придатні для виготовлення дощок. Стандартна довжина для подальшої обробки на пилорамі становить 2-3 м. Нині вартість таких пиломатеріалів становить близько 6 тис. грн за 1 м³.
Запропоновані підприємцем ціни коливаються від 5 тис. грн за видалення дерева діаметром 50 см до 20 тис. грн – за найтовщу тополю діаметром майже 2 м.
Про суперечливі моменти й ризики в тендері
Організатори тендеру внесли зміни до переліку документів, які має подати учасник торгів. Зокрема, пункт 5.14 змінили, скасувавши вимогу надавати акт візуального обстеження дерев, запланованих до спилювання.
Водночас у тендерній документації взагалі не зазначені адреси розташування аварійних дерев. Це ускладнює попередню оцінку обсягу та складності робіт для потенційних підрядників.
Якщо ТОВ «Агромонтажстройсервіс» – це полтавська компанія, яка регулярно видаляє дерева для полтавських комунальних закладів, то ФОП Шевченко здебільшого працює в Києві та області. Ймовірно, саме він взявся за роботу наосліп.
Додатковим ризиком є те, що під виглядом «аварійних» можуть спиляти здорові дерева, наприклад, заради облаштування чергової автостоянки. Подібне вже траплялося, зокрема, під час спилювання 20 лип біля заводу «Лтава». Тоді акт обстеження, в якому здорові дерева визнали аварійними, підписав особисто керівник «Декоративних культур» Ігор Ляшко. Тільки після публічного розголосу влада була змушена висадити нові дерева на місці знищених.
До прикладу, у Парку Скорботної Матері залишили червоні мітки на стовбурах дерев. Ймовірно, саме так комунальники позначають дерева, які планують спиляти. Але якщо засохлий клен, уражений шкідниками біля основи стовбура, справді виглядає аварійним, то високі тополі не мають цих видимих ознак.
Куди вивозитимуть спиляні дерева?
Підрядник зобов'язаний прибрати за собою територію від листя та гілок. Водночас усі дерев’яні колоди ФОП вивозитиме за двома адресами, які вказали в «Декоративних культурах»:
- вул. Української Центральної Ради, 2 – основна база комунального підприємства;
- вул. Нижньомлинська, 33 – територія колишнього КП «Зеленбуд», розташованого поряд зі Співочим полем імені Марусі Чурай, а нині – міський сад-город. Офіційно підприємство ліквідували у 2016 році, хоча процес його знищення розпочався ще у 2011-му. Майно ліквідованого підприємства, разом із територією, теплицями та котельнею для них передали на баланс «Декоративних культур».
У 2022 році після ремонту на останній локації створили міський сад-город з теплицями. Цієї весни для регулювання подачі туди тепла замовили обладнання, що вказує на плани опалювати парники взимку.
Обкладинка – Ізабелла Дорохова