04 березня, 16:03
04 березня, 16:03

На Полтавщині капітального ремонту потребують понад 70% місцевих доріг. Це шляхи, якими їздять шкільні автобуси, швидкі, громадський транспорт. ЗМІСТ дослідив, як стан місцевих доріг впливає на життя людей у територіальних громадах Полтавщини.

Місцеві дороги поділяють на обласні й районні. Обласні дороги перебувають на балансі Агентства місцевих доріг Полтавщини та фінансуються з Дорожнього фонду за кошти з держбюджету. Дороги, які перебувають у комунальній власності громад, утримують з місцевих бюджетів. 

ЗМІСТ поспілкувався з головами кількох громад Полтавщини, а також з керівником Агентства місцевих доріг області про стан автодоріг та перспективи.

(Не)Безпека на дорогах

Частина місцевих доріг Полтавщини, які потребують ремонту, перебувають в аварійному стані. Через це зростає рівень небезпеки на дорозі, а також зношування транспортних засобів.

Голова Градизької територіальної громади Мирослав Носа говорить, що у його громаді є дороги у катастрофічному стані. Приміром, обласна дорога Пироги – Градизьк сполучає з центром громади села Ганнівка та Пироги. Вона потребує термінового ремонту:

«Там катастрофа. Катастрофа уже десь три роки. Туди їздить тільки вантажний транспорт і, чесно кажучи, дороги там немає. Це найгірша  дорога в громаді й область не планує її в цьому році ремонтувати», – говорить Мирослав Носа.

Ями на цій дорозі настільки глибокі, що одного разу на шляху до села Ганнівка у шкільного автобуса відірвало підніжку. За словами Мирослава Носи, щоб хоч якось покращити ситуацію, ями засипали цеглою. Певний час через стан дороги підвезення дітей взагалі не було.

В Опішнянській територіальній громаді маршрут шкільного автобуса з Батьків до Опішні скоригований так, щоб об’їхати зруйновану ділянку дороги. Через це він їде довше, а на пальне витрачають більше коштів. Голова громади Микола Різник каже, що цю дорогу планують ремонтувати на умовах співфінансування з Агентством місцевих доріг. За його словами, вкласти гроші у відновлення дороги зараз означає заощадити їх у майбутньому.

Через поганий стан доріг ускладнюється пересування швидкої допомоги. Голова Градизької громади говорить, що через це довше везти хворих до медичних закладів:

«Якщо до Глобиного у нас швидка везе 40 хвилин, то до Кременчука – 20, внаслідок того, що дорога на Кременчук з Градизька краща за якістю».

Голова Пирятинської територіальної громади Андрій Сімонов каже, що обласну дорогу Березова Рудка – Мартиновичі уже кілька років не ремонтують. Це призвело до того, що вона стала аварійною. За словами Андрія Сімонова, частина дороги до Березової Рудки перебуває в поганому стані, але від неї до інших сіл – у ще гіршому:

«Дорога після Березової Рудки суттєво гірша. Взагалі їхати неможливо. А там і шкільний автобус їздить, і звичайні автобуси. Це величезна проблема. Нам щороку обіцяли включити її до переліку на ремонт, але фінансування спрямовували на інші об’єкти».

Через поганий стан дороги громаді важче організувати підвезення дітей до шкіл та садочків. Шкільні автобуси виходять з ладу, постійно потребують ремонту. Автобусне сполучення також порушене, бо перевізники не хочуть обслуговувати напрямок.

Дорога до Каплинців також потребує ремонту. Вибоїни на дорозі можуть створювати потенційно небезпечні ситуації, а цим шляхом курсує шкільний автобус, який підвозить дітей до Пирятина щоденно.

Про поганий стан доріг на території своєї громади говорить і голова Коломацької громади Євген Почечун. За його словами, найбільш проблемними є обласні дороги, які перебувають на балансі Агентства місцевих доріг Полтавщини:

«Основна проблема – саме ці дороги, адже по них їде перевантажений транспорт. І в садочок дітей веземо цими дорогами, і до школи. Це маршрути, які з’єднують громаду з обласним центром. Ці дороги – це реально біда, особливо навесні».

Вибоїни на дорогах vs громадський транспорт

У громадах Полтавщини перевізники відмовляються обслуговувати деякі напрямки. За словами директора «Полтаваавтотрансу» Сергія Бутка, якість доріг є одним із факторів, що вплинули на пасажирські перевезення.

Перевізники можуть відмовлятися обслуговувати маршрути, якщо проїзд до населеного пункту перебуває в поганому стані. Їм не вигідно обслуговувати такі маршрути через додаткові витрати на ремонт транспортних засобів. Також причиною є безпека перевезення, якої важко дотриматись на аварійних дорогах.

У Градизькій громаді таких напрямків кілька. Мирослав Носа каже, що через стан дороги з селами Ганнівка й Пироги порушене транспортне сполучення. Туди 4 роки не їздять рейсові автобуси, хоча раніше курсувало кілька маршрутів у напрямку до міст Глобине та Полтава.

Також з минулого року потребує ремонту дорога Глобине – Бугаївка, яка пролягає через два старостати громади. Дорога до села Гриньки та Горби знаходиться в аварійному стані, тому перевізники не хочуть обслуговувати ці населені пункти, або виставляють зависоку вартість квитка. Стан дороги також відбивається на часові, який витрачають на доставку пасажирів.

У Пирятинській громаді подібну долю має дорога до Березової Рудки. Однак, за словами Андрія Сімонова, вплив справила пандемія коронавірусу. Люди почали менше користуватися громадським транспортом, тож зменшився пасажиропотік.

Голова Коломацької громади каже, що у їхній громаді рейси автобусів наразі не скасовують, але окрім комерційного транспорту, курсує також автобус місцевого підприємства:

«Їздить і комунальний автобус нашого комунального підприємства. То буває водії дзвонять і просять – допомагайте, тому що ми не можемо. Є такі ділянки, що взагалі переходить автобус цю ділянку дороги, а не переїжджає. Тим паче, що цими ділянками їздять і шкільні автобуси».

Окрім впливу на повсякденне життя громад, стан доріг перешкоджає і їхньому економічному розвитку. Від якості доріг залежить бізнес у місцевих громадах. Ціни у магазинах зростають, якщо власники несуть більші витрати на доставлення товарів до населеного пункту.

«Тримати хороший магазин з нормальною ціною – це ж однозначно виходить дорожче. Є ситуації, коли навіть машини, якими привозять хліб, відмовлялися їздити в села через погану дорогу. Немає нормальної дороги довезти той хліб», – говорить голова Градизької громади Мирослав Носа.

Інша проблема – збитки, що несуть громади, які через дороги не можуть використати свій туристичний потенціал.

«Ми б до вас їздили частіше, якби не ваші дороги». Про зв’язок туризму і стану автошляхів

Для Пирятинської громади дорога Березова Рудка – Мартиновичі є стратегічно важливою, адже мова йде про можливості розвитку туристичного бізнесу.

На території Пирятинської громади у селі Березова Рудка знаходиться маєток Закревських – пам’ятка архітектури, історії та садово-паркового мистецтва. З огляду на свою історичну та культурну цінність, вона включена до тематичних туристичних маршрутів Полтавщини. Сама будівля потребує відновлення, її дах протікає, а фасад пошкоджено.

Торік маєток намагалися включити до програми на пряме державне фінансування, але це не вдалося зробити через поганий стан дороги, яка веде до пам’ятки.

Маєток Закревських у Березовій Рудці

Голова Пирятинської громади Андрій Сімонов каже, що цьогоріч з бюджету громади на цю дорогу планують виділити 3 млн грн. Ремонтувати дорогу будуть на умовах співфінансування з Агентством місцевих доріг Полтавщини.

Голова Опішнянської територіальної громади Микола Різник говорить, що громада втрачає прибутки, які могла б отримати завдяки туризму:

«До нас їдуть туристи з боку Києва – Миргорода. Це місцева дорога, якою опікується Агентство місцевих доріг. Нам уже багато хто казав: “Ми б до вас їздили частіше, якби не ваші дороги”. Ми просто втрачаємо кошти бюджету через ці дороги».

Співпраця громад і Агентства місцевих доріг Полтавщини

Ремонтами та утриманням місцевих доріг Полтавщини займається Агентство місцевих доріг. Роботу цього підприємства фінансують з державного бюджету. За кошти з Дорожнього фонду Агентство ремонтує обласні дороги. 

В останні роки відновлювати автошляхи почали на умовах співфінансування з громадами. Це означає, що відрізки обласних доріг, які пролягають громадами, ремонтують за кошти як державного, так і місцевих бюджетів.

Директор Агентства місцевих доріг Полтавщини Олексій Басан каже, що співпраця з громадами є пріоритетною для діяльності підприємства:

«Криза вдарила по всіх, і тому на сьогодні без співпраці з громадами неможливо зробити всі дороги. Звичайно, ми працюємо з громадами. Зараз плануємо поточні дрібні ремонти й обов’язково проводимо консультації з кожною громадою окремо».

Олексій Басан каже, що цьогоріч Полтавщина має недофінансування з Дорожнього фонду. За його словами, грошові ресурси, які виділяє держава, покривають 6-8% від необхідного обсягу. 

Однією з причин недофінансування стало зарахування коштів від акцизу на пальне до місцевих бюджетів. До минулого року 13,44% податку йшли до держбюджету, а потім наповнювали Дорожній фонд. Зараз ці кошти отримують громади, на території яких є заправні станції. Вони можуть використовувати ці гроші на власний розсуд.

Цьогоріч від акцизу до місцевих бюджетів надійде майже 360 млн грн. Олексій Басан говорить, що найбільше коштів припадають на міста з великою кількістю заправних станцій – Полтаву, Кременчук, Горішні Плавні, Пирятин. За його словами, у Полтаві залишаться майже 100 млн грн від акцизного збору. В Агентстві кажуть, що в ідеалі, вони мають піти на ремонти доріг.

Олексій Басан каже, що наразі Агентство місцевих доріг проводить консультації з громадами, аби частину цих коштів спрямували на ремонт доріг. За останньою інформацією, Агентство пропонує громадам співфінансувати ремонт доріг 50/50: 

«Ми розрахували протяжність місцевих доріг по кожній громаді й обговорюємо рівень співфінансування та участі громад у спільних ремонтах, першочергових об'єктах, які ми знаємо. Ми обговорюємо пріоритетність можливості дофінансування».

За словами Басана, під час зустрічей з громадами обирають дороги, які є пріоритетними для них. 

Голови громад Полтавщини по-різному оцінюють можливість і необхідність співфінансування.

Голова Пирятинської громади Андрій Сімонов говорить, що його громада братиме участь у співфінансуванні за умови, якщо не буде іншої можливості відремонтувати дороги:

«Зараз вони запитують у нас, яке співфінансування ми можемо дати на обласні дороги. Але за логікою ми мали б вистачати кошти на місцеві дороги, а обласні мають за кошти державного й обласного бюджету ремонтуватися».

Голова Градизької ТГ Мирослав Носа каже, що спроможності громади не достатньо для участі в співфінансуванні ремонту доріг:

«За співфінансуванням ми його не потягнемо точно, тому що ми дотаційна громада. Ми малоспроможні. У нас, наприклад, зараз на ямковий ремонт нічого не передбачено і ми плануємо ці кошти взяти з перевиконання бюджету».

Голова Коломацької ТГ каже, що громада долучатиметься до співфінансування:

«Ми готові іти на співфінансування, хоч і розуміючи, що це їхні дороги. Ми розуміємо, що у них коштів на всі дороги точно не вистачить. Щоб вирішити це у нас, ми готові іти на співфінансування», – каже Євген Почечун.

Опішнянська громада також виділяє кошти на відновлення місцевих доріг на умовах співфінансування з Агентством. Проте Микола Різник говорить, що для громад краще буде, якщо ці дороги передадуть на їхній баланс:

«Ідеально було б, якби нам віддали ці місцеві дороги. Я думаю, це позиція багатьох наших голів. Віддати нам на утримання ці дороги, і щоб субвенція на них йшла в громаду. Ми будемо ефективніше їх використовувати».

Альтернативні способи відновлення місцевих доріг

Відновлювати дороги можна не лише коштом бюджету й не тільки у межах співпраці Агентства і громад.

За словами Мирослава Носи, дорогу Градизьк – Погреби кілька років ремонтує фермерське господарство «Рост Агро» своїм коштом. Хоч дорога і перебуває на балансі Агентства місцевих доріг Полтавщини:

«Дорога потребує ямкового ремонту, але фермерське господарство з весни його почне швидше, ніж будь-який державний підрядник».

Також одним зі способів ініціювати ремонт доріг є звернення через патрульну поліцію до Агентства. Мирослав Носа говорить, що інспектори відділу безпеки дорожнього руху патрульної поліції Кременчука обстежують дороги на ямковість і звертаються до Агентства місцевих доріг щодо усунення недоліків:

«Свого часу центральну дорогу київську саме такими зверненнями підняли до того, що 2 роки тому в центрі Градизька зробили середньо-поточний ремонт. Тоді замінили 2,2 км доріг, де була суцільна ямковість».

За словами Андрія Сімонова, у Пирятинській громаді фермери також беруть участь у відновленні доріг, однак зараз виявляють менше ініціативи. Голова громади каже, що це можна пояснити зростання податків, які мають сплачувати власники фермерських господарств до державного бюджету.