Фото ЗМІСТу
Переломним моментом у рішенні Геннадія Полових служити у ЗСУ стало 24 лютого 2022 року. В той час його друзі та колеги, активно долучалися до волонтерства та записувалися до тероборони. Воїн вирішив, що як тільки отримає повістку, піде служити.
Геннадій Полових понад 20 років займався бізнесом. До мобілізації до лав Збройних Сил України він був власником і співвласником двох компаній: Lumos Ukraine – підприємства у сфері сонячної енергетики, та Allianz Grand, що спеціалізується на виготовленні вікон. У цих компаніях чоловік одночасно виконував функції директора.
Нині Геннадій Полових служить у 18-й окремій бригаді армійської авіації. Щоб стати військовим він пройшов базову загальну військову підготовку (БЗВП). ЗМІСТ поспілкувався з Генадієм Полових та з його досвіду розповідає про особливості проходження БЗВП.
«Один – не воїн». Як проходить БЗВП очима чоловіка, який пішов служити в 55 років
У червні 2024 року Геннадію Полових принесли повістку. На той момент йому виповнилося 55. Не вагався: вирішив іти. За плечима строкова служба в радянській армії й бойовий досвід в Афганістані. Попереду нова реальність, яку важко було уявити навіть людині з армійським минулим.
«Мені 56 років. Я знав, що буде складно, але в той момент думав про головне – захищати країну. Родина поставилася з розумінням. Я сказав донькам і дружині: “Вивозьте себе, а я залишаюся”. А вони – ні, ми також залишаємося тут. Бо це наша земля», – каже військовий.
Базову загальновійськову підготовку Геннадій Полових проходив улітку 2024 року. Очікував, що пробуде на навчанні трохи більше місяця – стандартні 35 днів. Але вже на місці з’ясувалося: він потрапив до першої експериментальної групи, у якій Міністерство оборони випробовувало новий підхід – тривалість курсу збільшили до 60 діб.
За словами Геннадія Полових, навчальний графік був насиченим, розписаний буквально по хвилинах. Щодня фізичні навантаження: зарядка, вправи з вагами, марш-кидки. Тактична підготовка: злагодження дій у групах, моделювання наступу, штурмів, евакуації поранених. Вогнева підготовка: стрільби з різних положень і дистанцій, навчання роботі зі зброєю в екстремальних умовах:
«32 вправи на полігоні. Майже тисяча набоїв за два місяці. Штурми, переправи, робота в четвірках. Не було жодного дня “для відпочинку”. Кожен день – це або полігон, або робота в групах, або стрільба. А часто, все разом. Зранку зарядка, потім автомат, потім тактика. Увечері знову повторення».
Тренування в групах один із головних акцентів нової програми. Робота в четвірках, координація рухів, взаємне прикриття, зміна позицій, штурм умовних ворожих точок, переправа через водні перешкоди, усе відпрацьовувалося десятками повторів.
«Важливо не просто вміти стріляти чи бігати. Важливо розуміти, як бути частиною групи. Як не панікувати, коли твій напарник падає, коли чуєш поруч вибух. Нас цьому вчили. І багато разів. Бо з першого разу не засвоїш», – каже Геннадій Полових.
Після кількох тижнів щільної підготовки, воїн каже, що з’явилося відчуття впевненості, навіть попри втому. За його словами, ці два місяці стали не просто періодом навчання, а й глибокого перелаштування – фізичного й психологічного.
«Без перерви й повернень»: шлях із БЗВП до бойової позиції
Після проходження базової загальновійськової підготовки багато новобранців уявляють собі хоча б кілька днів перехідного періоду – час на адаптацію, збір речей, повернення додому чи бодай коротке повернення до цивільності. Утім, такий сценарій малоймовірний, особливо для тих, хто приходить до війська з чітким розумінням, куди йде, і має попередню домовленість із конкретною частиною.
Геннадій Полових після завершення навчання на БЗВП одразу прибув до бойової бригади, з якою був пов’язаний ще до початку підготовки. Там його оформили буквально в перші години після прибуття й одразу поставили на бойову позицію. Перших тридцять днів служби він провів без жодної паузи – виконуючи бойові завдання за своєю військовою спеціальністю навідника. Пізніше його перевели на іншу точку, де він служить зараз.
«Після БЗВП немає такого, що ти відпочиваєш чи повертаєшся додому. Одразу починаєш виконувати свої обов’язки. Командири дають завдання, і ти їх виконуєш. Люди думають, що їх потім розподілять кудись без їхньої волі. Але якщо в тебе вже є домовленість із частиною, усе чітко. Ніхто тебе не направляє кудись у невідоме», – розповідає військовий.
З-поміж понад сотні людей, які разом із ним проходили БЗВП, усі були заздалегідь оформлені в підрозділи, до яких пізніше прибули. Це так зване «відношення» – документ, що підтверджує домовленість про подальше проходження служби в певній частині.
Фото Аліни Гончарової
Цей матеріал став можливим за підтримки програми підтримки “Голоси України”, що є складовою програми підтримки «Голоси України», яку координує Європейський центр свободи преси та медіа.
«Голоси України» реалізується у межах ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
