Оксана Лугова – ВПО з Краматорська. На початку повномасштабного вторгнення її родині довелося залишити рідне місто та рятувати життя. Разом із чоловіком і дітьми вона поспіхом збирала речі, залишаючи місто, яке довгі роки було для них рідним.
Їхній шлях привів до Полтави – міста, яке стало новим прихистком для тисяч переселенців зі сходу. Для Оксани переїзд не став шоком: народившись у родині військових, вона звикла до змін.
Нині жінка не планує повертатися додому. Як їй вдалося очолити раду ВПО в Полтаві, про переїзд та службу сина й чоловіка Оксана розповіла в інтерв’ю ЗМІСТу:
Родина захисників
Війна для родини Оксани не була чимось далеким і незрозумілим. Її старший син ще до повномасштабного вторгнення служив за контрактом і нині продовжує стояти на захисті України. Чоловік Оксани також пройшов службу, але зараз демобілізований.
«Син є офіцером Збройних сил України ще з 2018 року. Така несподіванка вийшла, у нього контракт мав закінчитися 8 березня 2022 року», – говорить Оксана.
Нове місто – нові задачі
Опинившись у Полтаві, Оксана зрозуміла, що не може залишатися осторонь. Вона почала активно допомагати переселенцям, які намагаються знайти нове місце в житті. Тут вона очолила раду ВПО.
«Приїхавши в Полтаву, саме долучання до громадського сектору, яке мене “витягнуло” з не дуже гарного психологічного стану, допомогло мені спробувати себе в ролі голови ради ВПО».
Щодня жінка вирішує десятки питань: від організації житла до пошуку роботи для переселенців. Оксана вважає, що головним питанням нині є пошук житла.
Полтава як новий дім
Краматорськ, попри всі спогади, більше не асоціюється в Оксани з домом. Діти адаптувалися в Полтаві, а жінка знайшла роботу, тож родина не поспішає повертатися.
«Фронт рухається все ближче, вірогідність окупації мого міста існує і вона висока, тому на даний час я не пов’язую себе з містом Краматорськ», – говорить жінка.
Полтава стала її новою домівкою, тому поки в жінки немає думок, що вона поїде в інше місто.
Оксана бажає кожному, хто опинився в схожій ситуації, знайти можливість відчувати себе в безпеці, вміти самостійно себе підтримати і сподіватися лише на свої сили.
Відео – Євген Чорний, Віталій Мохунь
Фото – Аліна Гончарова
Дизайн – Катерина Василенко
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».