З початком великої війни український бізнес зазнав складнощів через розбомблені підприємства, виїзд працівників за кордон у пошуках безпечного прихистку, блекаути та падіння продажів. Полтавські підприємці не відчули на собі всіх жахів повномасштабного вторгнення, проте втратили своїх клієнтів, партнерів, які залишилися на окупованих територіях та основний прибуток. Їм довелося заново будувати бізнес і шукати клієнтів за кордоном.
Щоб допомогти крафтовикам, «Дія.Бізнес» та Міжнародна організація з міграції організували освітній інтенсив «Експорт для виробників Полтавщини». Під час навчань підприємці спілкувалися, шукали нових партнерів та знайомилися з принципами експортування.
Чому експорт важливий
Нині український уряд визначив експорт пріоритетною галуззю для розвитку підприємництва. Керівниця центру «Дія.Бізнес» Альона Гончаренко говорить, що інтенсив створили, бо постійні відвідувачі центру сформували запит і хочуть навчитися експорту. Таким чином, на освітній інтенсив зареєструвалися 118 учасників, 50 з яких почали навчання:
«Ми відібрали найкращих з різних галузей під час конкурсу. Під час інтенсиву ми працюватимемо з підприємцями, які не мають експортного досвіду. Ми розповімо про законодавчу базу та надамо практичну про напрямки експорту, інструменти, можливості, тих хто допомагає та консультує. Це як умовна дорожня карта експортом для початківців».
До навчань долучилися ФОПи, власники та керівники малого та середнього бізнесу, менеджери з розвитку бізнесу та спеціалісти з експорту.
Головна мета інтенсиву – дати поштовх полтавським виробникам крафтової продукції для того, аби вони зрозуміли і дізналися про можливості для бізнесу, якими треба користуватися тут і зараз. Внутрішній ринок України переживає не найкращі свої часи і питання розвитку експорту є дуже важливим. У деяких випадках це навіть питання виживання.
Представник Міжнародної організації з міграції Алі Чабук вважає, що нині найголовніша проблема експортерів – логістика та дорожчання усього транспортного процесу. Відповідно, підняття вартості логістики піднімає й вартість товару загалом. Попри це українська продукція досі має попит серед іноземців. Особливо це стосується товарів «хенд-мейд»:
«Найбільше ми експортуємо у країни Європи і США. Якщо брати таку платформу як Etsy, то Україна входить в першу десятку країн-експортерів. Наскільки мені відомо, такі платформи створюють сприятливі умови для наших виробників, навіть певним чином допомагають. Наприклад, нещодавно для українських підприємців на платформі скасували комісію. На цей захід ми запросили потужних спікерів-практиків і очікуємо, що вони донесуть до аудиторії навички, знання та поради як краще зробити».
До 26 квітня 2021 року платформа Etsy успішно працювала для українців та допомагала продавати крафтову продукцію. Проте після цього з’явився суттєвий нюанс: платформа більше не дозволяє реєстрацію магазинів з України, бо у нас не підключена платіжна система Etsy Payments. Протягом 2 років Міністерство цифрової трансформації України повідомляє про перемовини, що веде з керівництвом платформи, але змін поки немає.
Полтавські крафтовики про бізнес під час війни
Початок великої війни назавжди змінив полтавські підприємства. Деякі з них втратили партнерів та всеукраїнські зв’язки, а в когось впали продажі, бо люди купували товари першої необхідності, а хтось самовіддано почав волонтерити, жертвуючи власним бізнесом.
Вікторія Дрюцька – маркетологиня компанії Vital Food. Підприємство має кілька торгових марок і займається виготовленням морозива, натуральних напівфабрикатів та доставкою гарячих обідів у Полтаві. Жінка зареєструвалася та прийшла на інтенсив, щоб навчитися експортувати та поділитися знаннями з колегами, а також познайомитися з іншими підприємцями та знайти потенційних партнерів:
«У нас є досвід експорту в одну країну, але була лише одна відгрузка. Хотілося б зрозуміти ази експортування та отримати більше знань. Наша основна продукція – морозиво преміального сегменту, воно досить дороговартісне. На початку повномасштабного вторгнення росії сталося так, що частина споживачів виїхала за кордон, а частина – відмовилася від морозива та купувала речі першої потреби. Звичайно, що це нормально в такі часи, але тоді бізнес суттєво постраждав».
До повномасштабного вторгнення компанія не орієнтувала свій товар на Полтаву. За словами маркетологині, це було не вигідно – Полтава була малозаселеною і краще було налагодити продаж товару в Києві, Харкові чи Одесі. Проте після 24 лютого ситуація кардинально змінилася: Полтаву наповнили переселенці, а продавати морозиво та напівфабрикати у рідному місті стало набагато вигідніше.
«Раніше ми займалися лише морозивом і напівфабрикатами, ідея доставляти гарячі обіди прийшла до нас під час війни. Ми почали з безкоштовного харчування для тероборони, військових, переселенців, а потім налагодили продаж і для звичайних полтавців. Можна сказати, що переселенці дали нам поштовх для відкриття нового сегменту в бізнесі», – каже Вікторія.
Серед інших учасників заходу в центрі «Дія.Бізнес» – підприємиця Олена Тур з Полтави. Її родина займається виготовленням шкіряних виробів – це сімейний бізнес. Основна продукція бренду – жіночі сумки, рюкзаки та колекція чоловічих сумок.
Нині у полтавських підприємців є потреба шукати інші сфери, де можна реалізувати свій товар, навчитися працювати за кордоном і знайти там прихильників своєї продукції. Саме для цього Олена зареєструвалася на освітній інтенсив «Експорт для виробників Полтавщини». Раніше підприємиця не мала досвіду в експортуванні, але цікавилася платформою Etsy. Реалізувати товар на цій платформі не вдалося лише через обмежені можливості продажу для українців.
«Після війни люди почали менше цікавитися нашою продукцію, адже це товари не першого вжитку. Наші шкіряні сумки радше для настрою і для краси. Ще одна проблема – наші працівники, зокрема швеї, мали певні складнощі пов’язані з війною і через це складнощі з’явилися і в нас».
Також проблематично було знайти нових постачальників матеріалів, бо ті компанії, з якими співпрацювала підприємиця до великої війни, призупинили виробництво, або опинилися на окупованих територіях. Ба більше, багато матеріалів постачали з-за кордону.
Консультація, пошук партнерів, чи сертифікація: як почати експортувати
Більшість крафтових виробників, які зареєструвалися на інтенсив, прийшли туди з однією метою – вони хочуть експортувати, але не знають, що робити і як це почати. Українські товари «хенд-мейд» досить популярні серед іноземців, проте основним експортним товаром країни є зерно, олія та метали. Підприємці не знають як підготуватися до експорту і зазнають помилок, через які потім не хочуть ще раз спробувати продавати за кордон.
Про готовність компанії до експорту, експортний план, аналіз цільового ринку, експорт до країн Європи, Азії та США, пошук партнерів і підписання економічного контракту під час навчань розповідали спікерки Тетяна Різван та Дарина Антонова.
Тетяна Різван – консультантка з експорту, керівниця відділу зовнішньоекономічних зв’язків Харківської торгово-промислової палати. Жінка працює у відділі «з минулого сторіччя» та працює з підприємцями різних форм власності. Саме через те, що крафтовики відмовляються від консультацій зі спеціалістами виникають проблеми, з якими потім важко боротися. Більшість підприємців починають підготовку до експорту з пошуку клієнта та партнерів – це найпоширеніша помилка, яка може мати важкі наслідки, адже спочатку треба перевірити чи підходить взагалі продукція для експорту.
Наприклад, одному українському підприємцю, який успішно експортував борошно у різні країни світу, не вдалося реалізувати свій товар в Індонезії. Усе через те, що виробник не зробив відповідної сертифікації та не підготував документи, які важливі для експортування саме в Індонезію. Саме тому не варто забувати, що кожна країна – індивідуальна.
«Дуже велика помилка, коли люди приходять і кажуть що “Я хочу експортувати, але в мене немає грошей”. Не завжди початківці розуміють, що експорт – це не тільки прибуток. Він потребує певних початкових платежів і не завжди ти можеш отримати достатньо прибутку після першого експортування», – каже Тетяна Різван.
Також одна з найпоширеніших помилок – не будувати собі алгоритми дій, а робити все хаотично, або дивитися на інших підприємців і партнерів і брати з них приклад. Не завжди партнери – найнадійніші помічники, на яких потрібно рівнятися і брати приклад. Кожне виробництво індивідуальне і для кожного потрібно шукати свої шляхи і способи, щоб вдало експортувати. Якщо вчасно звернутися за консультацією, то цих помилок можна уникнути.
Під час дводенного інтенсиву крафтовики з Полтавщини мали змогу отримати теоретичні знання, щоб пізніше застосувати їх на практиці у своїх підприємствах та стати успішними експортерами.