Кругла площа (Фото Валерія Явтушенка)

23 грудня, 13:12
23 грудня, 13:12

На обкладинці фото Валерія Явтушенка

Полтава має чимало пам’яток історії та архітектури. Проте не всі вони збереглися у первозданному вигляді. Про те, яким був і став унікальний класицистичний ансамбль Круглої площі у Полтаві, ЗМІСТу розповіла архітекторка та членкиня правління ГО Save Poltava Оксана Бєлявська.

На думку Оксани Бєлявської, місто втрачає Круглу площу не лише через руйнування історичних споруд. Адже ансамбль площі це не тільки 8 будівель довкола Корпусного саду. Це містобудівний ансамбль, основна цінність якого у розплануванні:

«Ансамбль Круглої площі – це кругла площа з 8 вулицями-променями, завершуються містобудівними домінантами, Монументом слави в геометричному центрі, кільцевим об’їздом, Корпусним садом, 8 будинками навколо Круглої площі і сполученням через головну композиційну вісь Полтави – вулицю Соборності з Соборним майданом». 

Створення Круглої площі

Ансамбль заклали у період 1802-1810 років. Тоді звели перші сім будівель навколо Круглої площі. Монумент Слави з’явився у 1811 році. 

Будинок Дворянського зібрання (Фото – Стара Полтава)

До 1820 році Кругла площа була тільки плацом, а вже потім тут висадили дерева й створили міський парк. З тих часів Полтава має Корпусний сад, який існує і сьогодні. Остаточно ансамбль завершили в 1840 році, адже тоді спорудили останню будівлю – Петровський Полтавський кадетський корпус.

У такому стані ансамбль проіснував до останньої чверті ХІХ століття:

«У 70-х роках ХІХ століття перебудови торкнулися усього міста, класицистичний художній образ розмивався еклектичним будівлями. На Круглій площі тоді перебудували споруду Маріїнської гімназії у секторі між вул. Чорновола і Лідова. Пізніше, ближче до зламу віків, на ділянці між вул. Чорновола і 1100-річчя Полтави спорудили мистецьку школу у дусі модерну. Стилістично ця забудова різко контрастувала з класицизмом і не додавала імпозантності та вишуканості ансамблю». 

За словами Оксани Бєлявської, у перші роки після створення, Круглу площу як цілісний ансамбль ніхто не сприймав:

«Тоді естетична реакція полтавців була на окремі будинки – будинки Генерал-губернатора та Дворянського зібрання. До того часу у Полтаві не існувало цивільних об’єктів на кшталт столичних. Лише пізніше, коли Круглу площу оформили як цілісне містобудівне утворення,  сформувалося відчуття ансамблевості центру міста». 

Нове життя Круглої площі у Полтаві розпочалося після відбудови ансамблю, який зазнав суттєвих руйнувань під час Другої світової війни.

Період Другої світової   та післявоєнних років

Під час військових дій у 1941-1943 роках постраждали всі будівлі Круглої площі, але не всі однаково.

Значних пошкоджень дістав будинок Дворянського зібрання – у ньому була зруйнована стіна тилового фасаду (по вул. Європейській). Серйозно постраждав будинок художньої школи Хрульова. Не виключалася пропозиція його демонтажу. Проте, здоровий глузд переміг і стіновий каркас школи увійшов до конструкції нинішнього Головпоштамту. Інші будівлі Круглої площі спалили.

Реставрація будинуц Дворянського зібрання (Фото – книга Лева Вайнгорта «Провінційний архітектор»)

У післявоєнний період висловлювали різні думки про те, як відбудувати Круглу площу. Тоді оголосили Всеукраїнський республіканський архітектурний конкурс на розв'язання питання відбудови  ансамблю Круглої площі. Тоді надавали різні пропозиції. Серед них були пропозиції ліквідувати будівлі, перетворити Круглу площу на прямокутну із забудовою в дусі сталінського ампіру тощо.

У конкурсі перемогла концепція авторської групи полтавських архітекторів під керівництвом головного архітектора Полтави Лева Вайнгорта. Вони запропонували відтворити Круглу площу в первісному вигляді. 

Тоді розпочалися професійні дискусії про те, в якому саме первісному вигляді відбудувати: повернути площі вигляд станом на 1811 рік з вирубкою парку і мощенням плацу або відтворювати Круглу площу початку ХХ століття.

«До цього питання підійшли достатньо зважено. Запропонували концепцію відтворення всіх будівель ансамблю у первісному вигляді без добудов та доповнень. Так розчистили сім будівель Круглої площі. У восьмому секторі між вул. Чорновола і вул. 1100-річчя Полтави спорудили новий будинок Головпоштамту, замінивши ним розрізнену забудову минулих часів. Новобудова проєктувалася у стилістиці класицизму задля остаточного завершення ансамблю Круглої площі», – каже Оксана Бєлявська.

Головпоштамт

Відбудова тривала майже 20 років і останнім штрихом до композиційного об’єднання стало фарбування відтворених будівель в єдиний колір – білий, як данина античній класиці.

Період кінця ХХ століття і по цей час

Через спорудження підземних переходів, перекриття надземного пішохідного сполучення і спорудження скляних надбудов над поверхнею землі, у кінці ХХ століття ліквідували зоровий зв’язок між Монументом Слави і дзвіницею Успенського собору – головними домінантами історичного центру Полтави.

Злато місто

За словами Оксани Бєлявської, завжди зберігалася візуальна композиційна вісь вул. Соборності. Вулицю, що зв’язувала Соборний майдан і Круглу площу, заклали у плані 1802 року. І ця цінна ідея при подальших реконструкціях міста завжди зберігалася. Не порушили її і за часів післявоєнної відбудови.

Знецінення містобудівного задуму відбулося у 1999 році, коли спорудили підземні переходи. Ними перекрили головний надземний вихід з Корпусного саду, а на вулиці Соборності почали розміщувати кіоски. Зорова вісь була розірвана:

«Зоровий композиційний і пішохідний зв’язки втрачені також і через скляні споруди, які недолуго врізалися в ансамбль Круглої площі. Це руйнування цілісності набуло майже незворотнього характеру. Тому, те що ми спостерігаємо сьогодні, зокрема свідому руйнацію будинків ансамблю, це – останні краплі, що можуть призвести до остаточної втрати Круглої площі».

Соборний майдан

Оксана Бєлявська каже, що наразі всі об’єкти Круглої площі потребують реставрації. Реставрація означає неухильне слідування засадам постійного підтримання об’єктів у нормальному стані без радикальних втручань в матеріальну структуру, зі збереженням предмету охорони, тобто автентичного вигляду.

Найбільш постраждалим об’єктом наразі є Будинок колишнього Дворянського зібрання. Він постраждав навіть більше, ніж Кадетський корпус:

«З восьми будинків Круглої площі лише два перебувають у доброму стані. Їх треба лише підтримувати і не допускати прогресування  пошкоджень. Чотири будівлі потребують реставраційного ремонту. Але Кадетський корпус і Дворянське зібрання – це об’єкти, що постраждали надзвичайно сильно і їх треба якнайшвидше відновлювати».

Кадетський корпус та Будинок Дворянського зібрання 

Наразі у Кадетському корпусі триває перший етап реставрації і виконують протиаварійні роботи. У будівлі проводитимуть такі заходи: 

  • демонтаж аварійних конструкцій даху, утеплювача з перекриття, вінцевих карнизів;
  • відбраковування зруйнованої автентичної цегли, сланцевих і бетонних плит карнизу, виготовлення їхніх копій і заміна на проєктному місці.;
  • укріплення простінків третього поверху, вирівнювання контуру віконних отворів. Особливо це стосується дворового фасаду і на головному фасаді ліве крило – там де найбільша руйнація цегляної кладки і вже почали деформуватись обриси віконних отворів;
  • роботи по заповненню тріщин, які утворились у стінах. Коли зафіксують цю кладку зможуть безпосередньо переходити до укладання вінцевого карнизу з монтажем вцілілих історичних плит і копій зруйнованих.;
  • монтаж периметрального бетонного поясу, задля вирівнювання геометрії плану будівлі і підготовки місця безпечного спирання нових конструкцій даху;
  • монтаж кроквяної системи даху з супутніми роботами та влаштування покриття; 
  • реставрація підкупольного четверика і спорудження нового куполу за виглядом середини ХІХ століття. 
Протиаварійні роботи на Кадетському корпусі
Протиаварійні роботи на Кадетському корпусі

«Зараз наша мета якнайшвидше захистити пам’ятку і зупинити ті руйнації, які вже сьогодні є. Не дати будівлі руйнуватися далі. Коли  запустяться повномасштабні протиаварійні роботи на об’єкті, то варто рівнобіжно виготовляти науково-проєктну документацію на комплексну реставрацію. І тоді вже всі етапи підуть один за одним без затримки».

За словами Оксани Бєлявської, якщо не станеться непередбачуваних обставин, то на восени 2021 року Кадетський корпус уже накриють дахом і куполом.

Починати підготовку до реставрації Будинку Дворянського зібрання, на думку Оксани Бєлявської, варто з ревізії пам’ятко-охоронної документації, зокрема укласти охоронний договір, як того вимагає Закон України. Водночас якнайшвидше виконати повномасштабні обстеження з визначенням ступеню руйнувань. Потім випрацювати інженерні рішення для відновлення і виготовити науково-проєктну документацію.: 

«Спочатку мають відбутися протиаварійні роботи, потім – комплексна реставрація. Доцільно робити як і на Кадетському, поступово залучати кошти і запускати об’єкт чергами. Цей процес не швидкий й розтягнеться на кілька років, але це абсолютно обгрунтовано. Реставрація – процес тривалий, особливо в умовах таких значних за обсягом руйнувань. Крім того, завжди можуть виявитися додаткові відомості або виникнути непередбачені обставини, що не є рідкістю у реставрації, і внести  корективи у час відбудовчих робіт».

Як пояснила архітекторка, процес реставрації триватиме кілька років, але його потрібно розпочинати якнайшвидше. Адже чим довше буде пам’ятка стояти без накриття, тим гірше буде для конструкцій. На будинок негативно впливають погодні умови і потрібно розуміти, що під час пожежі, на цегляну кладку був вплив високих температур, а потім залиття будівлі водою, що в умовах зими є вкрай загрозливим. Також будівля потребує термінового та якісного інженерного дослідження.

Пожежа Будинку Дворянського зібрання

Як врятувати та зберегти Круглу площу 

За словами Оксани Бєлявської, наразі місто втратило містобудівний і архітектурний ансамбль Круглої площі на понад половину. Проте ці втрати все ж таки є зворотніми:

«Ми можемо залишити функціонувати підземні простори переходів, але ліквідувати скляні надбудови у структурі ансамблю. Розкривши огородження, що унеможливлюють надземний вихід з Корпусного саду до вул. Соборності, можемо відновити зоровий і пішохідний зв’язок між Кругло. площею і Соборним майданом. Також, можна покращити стан будівель ансамблю, відновити Дворянське зібрання, відреставрувати Кадетський корпус. У громади ще є можливості зберегти Круглу площу». 

Водночас треба говорити і про інші будівлі. Наприклад, Будинок генерал-губернатора має проблеми з дахом і одна із дворових стін промокає наскрізь. 

Будинок генерал-губернатора у Полтаві
Будинок генерал-губернатора у Полтаві
Будинок генерал-губернатора у Полтаві

Оксана Бєлявська каже, що міській владі аби зберегти Круглу площу потрібно чітко усвідомити, що Закон України «Про охорону культурної спадщини» треба виконувати:

«Як тільки це усвідомлення з'явиться, тоді розроблятимуть плани заходів, призначатимуть відповідальних осіб і процес справжнього збереження розпочнеться. Але до цього треба дійти. Тобто не латати маленьку дірочку, а говорити про глобальну проблему, яку треба вирішувати. Я думаю, що до справи негайно долучаться і архітектори, і інженери, і громадяни, адже полтавська спадщина, яку ми втрачаємо, болить усім».