Понеділок, восьма ранку. Наталія Грабовець стоїть перед дверима класу, стискаючи в руках роздрукований план уроку. За її плечима університетська теорія про ідеальну структуру заняття, а попереду – десятки підлітків, кожен із яких приніс із собою в школу втому від нічних тривог, розфокусовану увагу та нескінченний світ у смартфоні. У цей момент державна школа здається величезним лабіринтом із паперових звітів та складних характерів.
Перший тиждень у державній школі для молодого вчителя – це завжди перевірка на міцність.
Для вчительки Глобинського ліцею № 5 Наталії Грабовець цей шлях розпочався з виклику. Попри попередній досвід у приватній школі, державна система зустріла її стосами паперів і новими завданнями. Вона говорить, що вистояти і не розчаруватися в професії їй допомогли не інструкції та посібники, а люди. Для неї початок вчителювання став простішим завдяки програмі підтримки вчителів.
Разом з громадською організацією «Навчай для України» ЗМІСТ розповідає про старт у професії, початок шляху вчительки Наталії Грабовець та підтримку досвідченою наставницею у програмі «Учительство – вчительству».
Виклики у роботі вчителів-початківців в Україні: досвід Наталії Грабовець
Згідно з дослідженням ГО «Навчай для України» та Vox Populi, лише 13% молодих педагогів проходять реальну інтернатуру. Для більшості підтримка залишається формальністю в паперах адміністрації. Програма «Учительство – вчительству» покликана це змінити, створюючи живі тандеми між досвідченими наставниками та новачками.
Наталія Грабовець розповідає, що на старті найскладнішим виявилося те, про що мало говорили в університеті. Ще до того, як вперше переступити поріг класу в Глобиному, вона пройшла освітній серіал «Класний виклик» від ГО «Навчай для України» на платформі Дія.Освіта. Цей інструмент став для неї базою для роботи в Новій українській школі.
«Теми боротьби з булінгом зараз надзвичайно актуальні, і в серіалі все розкрили. Я зверталася до нього, передивлялася. Також матеріал із "Класного виклику" допоміг мені в роботі з учнями на інклюзії. Це була гарна підготовка до початку роботи», – розповідає Наталія.
Насамперед, йдеться про заповнення документації та календарне планування з якими вчителька почала знайомитися майже одразу. Проте справжнім іспитом стала дисципліна учнів:
«Мій найбільший виклик – це коли хтось із учнів не пише або дивиться в телефон. Я намагалася зрозуміти, як їх залучити, і зверталася до наставниці Наталії. Вона знає дітей краще, і ми разом придумували, як їх зацікавити, щоб вони були в уроці, а не деінде», – ділиться Наталія.
Для Наталії найскладнішим виявився не сам предмет, а формат, у якому працює школа, коли один тиждень навчання триває дистанційно, а потім офлайн. У таких умовах доволі складно зацікавлювати учнів у предметі, але досвід її наставниці став вкрай помічним:
«Цей мікс зараз достатньо виснажливий. У нас один тиждень онлайн, а інший – офлайн, змішана форма навчання. Це ускладнює вчителювання, але ми обговорюємо ці виклики і в дискусіях та розмовах. Ми з менторкою придумували, як дітей можна зацікавити, залучити так, щоб вони були в уроці, а не деінде», – розповідає Наталія.
Молода вчителька каже, що спочатку боялася бюрократії, адже в державній школі вимог до документів значно більше, аніж у приватній, де вона працювала раніше. Проте підтримка менторки допомогла приборкати звіти та зосередитися на учнях.
Як це – бути менторкою для вчительки: досвід Ольги Кравченко
Раз на місяць у програмі «Учительство – вчительству» молода вчителька має менторські сесії з колегою. На них обговорюють виклики у школі і радяться про те, як можна їх помʼякшити. Також під час спілкування обмінюються досвідом, адже молодим вчителям є чого навчити старших колег. Загалом, наставництво допомагає врівноважувати проблеми, що виникають у вчителюванні сьогодні.
Для молодої колеги менторкою стала Ольга Кравченко. Найціннішою порадою від неї, яку Наталія згадує з особливою вдячністю, стала настанова не вимагати від себе всього і одразу. Ольга Кравченко, яка присвятила освіті 27 років, зізнається, що участь у програмі змінила і її власне сприйняття вчителювання. Вона згадує свої перші роки, коли отримала величезне навантаження у 32 години і фактично не знала, що з цим робити. Тепер, ставши менторкою, вона відмовилася від ролі суворого контролера:
«Це був виклик для мене. Тоді менторів не було, але були вчителі, які просто підказували. Сьогодні я розумію: від усіх помилок застерегти неможливо, людина на них навчається. Для мене цінно, коли менті сама може прийняти рішення і нести відповідальність за них. Важливо підштовхнути, надихнути, але не вказувати: "Ось тут не так, зроби ось по-іншому". Цьому я навчилася саме завдяки "Навчай для України"».
Педагогиня називає появу молодих колег «вливанням нової крові» у заклад і підкреслює, що Наталію бачить як надзвичайно креативну та прогресивну, а її головною перевагою називає щиру любов дітей.
Наставництво і майбутнє українських шкіл
Програма «Учительство – вчительству» змінила погляд обох педагогинь на наставництво. Ольга Володимирівна підкреслює, що тепер вона не дає «готових рецептів», а вчить менті ухвалювати власні рішення.
Дослідження ГО «Навчай для України» доводить, що дружня атмосфера в колективі знімає стрес перших місяців. Наталія Грабовець тепер і сама бачить себе в ролі менторки через п’ять років, бо знає, наскільки важливо мати людину, яка просто запитає: «Як ти? Чи все вдається?». Вона вважає, що досвідченим вчителям варто брати на себе цю відповідальність і ділитися з новачками.
Програма «Учительство – вчительству» – це навчальна програма для досвідчених педагогів, що готує їх до ролі наставників. Протягом року вони відпрацьовують навички супервізії та допомагають молодим колегам долати виклики від клас-менеджменту до комунікації з батьками. Саме вона змінила погляд обох педагогинь на наставництво та підтримку у вчительському колективі. Наталія ж додає, що робоча рефлексія з колегою допомогла їй відкрити власну силу.
Досвід Глобинського ліцею доводить, що коли досвідчений вчитель готовий ділитися не лише знаннями, а й спокоєм, молоді кадри не просто залишаються в професії, вони стають її майбутнім. Адже, за словами Ольги Володимирівни, тільки в такій співпраці можна отримати справжній результат.
Наразі відбувається реєстрація на продовження програми за сприяння Міністерства освіти та науки України для працівники центрів професійного розвитку педагогічних працівників та представники місцевих органів управління освітою, які вже у 2026 навчальному році стануть наставинками для вчителів-початківців. Реєстрація — за посиланням.
Програма «Учительство – вчительству» реалізується у межах багаторічної програми стійкості 2024-2026 (MYRP) та фінансується Education Cannot Wait (ECW), глобальним фондом ООН, що підтримує розвиток освіти в надзвичайних ситуаціях і тривалих кризах. MYRP в Україні впроваджується за підтримки Міністерства освіти і науки України.