Декорації демократії: як у Полтаві втілюються проєкти переможців Бюджету участі

Автор: Марина Антонюк, 16 липня, 16:13

Фото: Полтавці і бюджетні кошти. Як впроваджуються проєкти бюджету участі у реальності


Наше місто почало впроваджувати Бюджет участі одним з перших в Україні. Однак не всі проєкти-переможці Бюджету участі вчасно реалізовані, а до тих, що виконані, виникає безліч зауважень. ЗМІСТ писав про це в попередній статті. Сьогодні розглянемо досвід кількох полтавських проєктів (як успішних, так і нереалізованих), щоб майбутні автори знали, як забезпечити своїй  ініціативі шанс на успіх.



Бюджет участі: як задумано

1 липня вчергове стартував прийом заявок на конкурс Бюджету участі в Полтаві. Його суть полягає в праві мешканців міста розпорядитися частиною міських коштів. Цього року Бюджет участі «відкусить» вдвічі більшу суму, ніж минулого року: 11 мільйонів проти 5. 

Багато це чи мало? Якщо порівняти з захищеними статтями видатків міського бюджету, наприклад, з витратами на освіту (973,6 мільйона гривень) або на охорону здоров’я (262,1 мільйона гривень), то видається, що 11 мільйонів – не надто велика сума. Бюджет розвитку, тобто залишок коштів після покриття обов’язкових видатків,  на початок 2019 року становить 431 мільйон гривень. Отже, Бюджет участі становить близько 2,6 відсотка від коштів, що закладені на розвиток Полтави.

Частка бюджету участі в загальній сумі видатків міського бюджету (за даними poltava.to)

У межах мікрорайону, вулиці чи навіть двору ідея залучити мільйон (на великий проєкт) чи 500 тисяч гривень (на малий проєкт) виглядає привабливою. Однак на практиці усе складніше, тож ми поспілкувалися з авторами проєктів, що мають різний досвід реалізації (як позитивний, так і негативний), щоб майбутні автори були озброєні перед стартом.

_бюджет участі1

Головними дійовими особами Бюджету участі є автор проєкту, комунальна організація «Інститут розвитку міста» і Полтавська міська рада. Завдання автора – написати проєкт відповідно до вимог участі в конкурсі. Після того, як заявка надійшла на адресу Інституту розвитку міста, ця установа розглядає всі подання та передає їх до експертних комісій у складі виконавчих органів Полтавської міської ради. Профіль експертної комісії відповідає тематиці заявки: проєкти дитячих і спортивних майданчиків, приміром, розглядаються управлінням житлово-комунального господарства. Завдання комісії – перевірити можливості реалізації заявки. Комісія може відхилити проєкт, якщо його неможливо втілити.

Схвалені проєкти публікуються на  електронній платформі, де можна проголосувати за один великий та один малий проєкт. Визначення переможців відбувається за рейтинговою системою. І після цього починається реалізація проєкту, де головними гравцями вже виступають виконавчі органи міської ради – відповідні управління. Вони відповідають за виготовлення документації та експертизу проєктів, формують запити про виділення коштів з міського бюджету, призначають підрядників та контролюють процес виконання робіт.

 

Як це працює

Як показує досвід Бюджету участі в Полтаві, найцікавіше починається на етапі реалізації. Саме тому ми поспілкувалися з авторами проєктів про позитивний та негативний досвід участі в цій програмі. 

Статистика бюджету участі за 3 роки (за даними irm.pl.ua)

 

1. Автор – Людмила Іващенко, голова благодійної організації «Зернятко», яка об’єднує батьків дітей з аутизмом.

Людмила Іващенко (фото Богдана Проскурова)

Рік перемоги – 2017.

Назва проєкту – «Інклюзивний майданчик «Зернятко».

Підтримали: 326 осіб.

Бюджет – 300000 грн. (малий проєкт).

Стан: реалізовано.

Відкриття інклюзивного майданчика (джерело - ФБ-сторінка БО “Зернятко”)

Цей проєкт мав на меті будівництво дитячого майданчика з інклюзивними елементами, де могли б гратися разом і звичайні діти, і малюки з інвалідністю. Адреса майданчика Левада, вул. Чураївни, 3/2. 

Позитив: Людмила Іващенко двічі подавала проєкти на Бюджет участі, й обидва рази її проєкти перемогли. Один з них – інклюзивний майданчик – вже реалізовано, а цього року також втілюється корекційний центр для дітей з аутизмом. Участь авторки в реалізації проєкту полягала у виборі обладнання для майданчика.

Підтримку Людмила знайшла насамперед у колі батьків дітей з інвалідністю. За її словами, місцеві мешканці чомусь вороже сприйняли ідею інклюзивного майданчика. Людмила тішиться, що зараз, коли майданчик збудований, частина людей мікрорайону змінила думку.

Негатив: Попри успіх у конкурсі два роки поспіль авторка не почувається надто оптимістично:

«Я вагаюся, чи варто подаватися втретє. Реалізувати проєкти складно: сама програма не пристосована до того, щоб легко втілювати ідеї».

Людмила Іващенко мала кандидатуру підрядника, однак розпорядник коштів (управління житлово-комунального господарства) обрав іншого. Виконавець установив обладнання, але для того, щоб на майданчику були ще й лавочки та огорожа, пізніше довелося залучати додаткові кошти спонсорів.

Специфіка проєкту зумовила проблему з постачальниками. Виробник гойдалок та гірок для дітей з інвалідністю в Україні всього один, і це ускладнило процедуру тендеру, для якого треба принаймні двоє учасників.

Авторка майданчика має зауваження до програми Бюджету участі. По-перше, розпоряднику слід зважати на думку автора щодо підрядника. По-друге, доцільно спростити процедуру виділення коштів та звітності за них. По-третє, варто прискіпливіше перевіряти можливості реалізації перед тим, як проєкти почнуть збирати голоси, адже не всі автори можуть це з’ясувати.

«Хай таких проєктів буде краще 20, ніж 100, але нехай всі вони будуть виконаними», – говорить Людмила Іващенко.

 

2. Автор – Ігор Усанов, кандидат філософських наук, доцент кафедри педагогіки та суспільних наук Полтавського університету економіки і торгівлі.

Ігор Усанов (фото Богдана Проскурова)

Рік перемоги – 2018.

Назва проєкту – «Освіта впродовж життя: Університет третього віку».

Підтримали: 1028 осіб. 

Бюджет – 470396 грн. (малий проєкт).

Стан: реалізовано.

Випускний в Університеті третього віку (джерело - прес-служба ПУЕТ)

Університет третього віку має на меті підвищення громадянської та соціальної активності літніх людей. Університет третього віку був заснований майже за рік до подання на Бюджет участі. Він працював на волонтерських засадах, а перемога в конкурсі дозволила оплатити працю викладачів. Саме це було основною статтею видатків у кошторисі. Матеріально-технічну базу надав Полтавський університет економіки і торгівлі.

 Заняття з комп’ютерних технологій в Університеті третього віку (джерело - прес-служба ПУЕТ)

Позитив: За словами Ігоря Усанова, співпрацювати з Інститутом розвитку міста на етапі оформлення заявки та промоції проєкту було легко. Головною силою підтримки виступили слухачі Університету, а також їхні рідні та студенти ПУЕТ, які допомагали на заняттях.

На питання, що дала участь у програмі бюджету участі проєктові, який і до цього успішно працював, Ігор Усанов відповідає: «завдяки фінансовій підтримці здійснено ще один набір слухачів і залучено більше викладачів до роботи – відтепер оплачуваної. Крім того, проєкт дозволив ГО “Університет третього віку” підписати меморандум про співпрацю з місцевою владою».

Негатив: Автор не зауважує значних проблем при реалізації проєкту. Труднощі, які виникали при реалізації ініціативи, мали освітній характер, тому й вирішувалися в інший спосіб, аніж проблеми будівельних проєктів.

«Нам допомогло чітке бачення проєкту: ми одразу бачимо наші кроки, знаємо, куди будемо витрачати наші кошти, якими засобами володіємо і якими шляхами ми йдемо. Картинка майбутнього вже існує. Залишається тільки її реалізувати. Наш проєкт був націлений не на “хард”, тобто міську інфраструктуру, а на “софт” – на саму людину», – говорить Ігор Усанов.

 

3. Автор – прот. Олександр (Горай), настоятель Свято-Михайлівської парафії Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ, голова відділу зв’язків єпархії зі ЗМІ.

Прот. Олександр (Горай) (фото Олега Журавльова)

Рік перемоги – 2018.

Назва проєкту – «Еко-парк “Райський сад”».

Підтримали: 550 осіб.

Бюджет – 500000 грн. (малий проєкт).

Стан: у процесі реалізації.

Проєкт еко-парку (джерело - poltava-budget.e-dem.in.ua)

Метою цього проєкту є створення доступного для всіх верств населення еко-парку в селі Івонченці по вул. Волонтерській. 

Позитив: Перемогу цього проєкту забезпечила підтримка місцевих жителів, а щоб заручитися нею, автор замовив якісну візуалізацію:

«Я не тільки був автором ідеї: цілий рік я її виношував, залучав кошти спонсорів, щоб розробити якісний дизайн-проєкт, давав завдання розробнику».

На підготовчому етапі о. Олександр з’ясував усі деталі щодо підпорядкування та цільового призначення ділянки і навіть замовив її топографічну зйомку.

Отець Олександр мав свою кандидатуру підрядника – єдину в Полтаві фірму, яка має тут свій розсадник і дає гарантію на саджанці. Авторові вдалося переконати комісію, і після перевірки документів вона обрала підрядником це підприємство.

Негатив: Після перемоги для проєкту еко-парку настав довгий бюрократичний процес. Потрібно не просто висадити 200 дерев, а й отримати дозволи та підготувати землю. Унаслідок зволікання з документами не вдалося висадити рослини навесні, як планувалося. Автор чекає осені й не береться прогнозувати, в якій мірі реалізується проєкт. На його думку, рішення щодо виділення коштів варто було б прискорити: якби це відбулося в січні, можна було б устигнути більше.

«Ми не втрачаємо оптимізму і цього року плануємо подати ще один проєкт. Сподіваюся, що минулорічний проєкт реалізується, а новий – переможе», – говорить о.Олександр (Горай).

 

4. Автор – Павло Нагорний, громадський активіст. 

Павло Нагорний (джерело - ФБ-сторінка Павла Нагорного)

Рік перемоги – 2017.

Назва проєкту – «Вулична арена».

Підтримали: 1310 осіб.

Бюджет – (великий проєкт).

Стан: у процесі реалізації.

Проєкт “Вулична арена” (джерело - poltava.to)

Метою проєкту є будівництво сучасного спортивного майданчика для гри у футбол, баскетбол, волейбол і великий теніс за адресою бульвар Хмельницького, 20 (біля школи № 37 на Леваді).

Позитив: Павла Нагорного надихнув реалізований проєкт велопарковок Ялини Садовнікової.

Промоцією ідеї спортивного майданчика Павло активно займався у соцмережах, серед мешканців мікрорайону та в спортивних школах. І от заявка перемогла. 

Негатив: Навесні 2018 року автор поцікавився, як справи в його проєкту, й почув у відповідь, що чекають виділення коштів з бюджету.

Паралельно з розробкою проєктної документації необхідно було узгодити відчуження землі під майданчик. Ця ділянка не стояла на балансі міста, і до початку роботи над проєктом автор цього не знав. Землю взяло на баланс ЖЕО і зачистило її, однак будівництво так і не розпочалося. На запит у міській раді відповіли, що через проблеми з оформленням ділянки роботи можна почати не раніше вересня.

Що ж до підрядника, то ще на етапі оформлення заявки Павло Нагорний зв’язався з трьома компаніями, і дві з них погодилися побудувати майданчик за мільйон гривень. Однак влада обрала іншу компанію-підрядника, причому автору ніхто не повідомив, що це буде за підприємство:

У вересні 2018 року в місті помінялася влада, і реалізація проєкту перенеслася на наступну весну, тобто повернулася в початкову точку. 

Навесні цього року розпочався новий бюджетний рік, а кошти, виділені в минулому році на реалізацію нашого проєкту, повернулися до бюджету. 

Автор не приховує, що проблеми його ініціативи зумовлені зміною влади. 

«Нехай на моєму проєкті піариться хто завгодно, тільки б проєкт був реалізований: за нього ж голосували звичайні люди, а не політичні сили», – говорить Павло Нагорний.

 

Великі проблеми маленького бюджету

 Таким чином, з-поміж проблем, що перешкоджають реалізації проєкту, можна виокремити такі:

  1. Неможливість реалізації проєкту.
  2. Затримка у виділенні бюджетних коштів.
  3. Заміна підрядника без узгодження з автором проєкту.

І нарешті, ще одна проблема, яка стосується вже реалізованих проєктів:

  1. Управління житлово-комунального будівництва не бере збудовані об’єкти на свій баланс.


Можливі причини поразки проекту

Головний фахівець Інституту розвитку міста Олександр Глазов так коментує проблему вчасно нереалізованих проєктів:

«Усі проєкти слід реалізовувати, але в межах суми, зазначеної в заявці, коли проєкт переміг. Інститут розвитку міста подасть бюджетні запити на виділення коштів для тих проєктів, які не були реалізовані вчасно».

Таким чином, до проєктів, що будуть утілюватися в поточному році, додаються проєкти, які повинні були реалізуватися ще минулого року. 

На питання, куди ж діваються бюджетні кошти, виділені на об’єкт, який не добудовано впродовж року, відповідає перший заступник начальника управління капітального будівництва Тетяна Мороз: 

«Усі кошти, які виділяються на проєкти Бюджету участі, але не освоюються впродовж року, наприкінці року повертаються в бюджет, як і всі невикористані бюджетні кошти загалом». 

Що ж стосується вибору підрядників, то заступник начальника управління житлово-комунального господарства Віталій Худолій прокоментував це так: «У цьому році ми на 100% враховуємо думку авторів щодо проєктанта і підрядника. Бували випадки, коли автори не мали підрядника або їхній підрядник відмовлявся проєктувати, і тоді автори зверталися до нас, щоб ми шукали підрядника». 

Експертна оцінка можливості реалізації проєкту, за словами нашого співрозмовника, часто передбачає компроміс між бажанням автора і можливістю його втілити: 

«Ми виїжджаємо, дивимося, чи може проєктант спроєктувати цей об’єкт, бо є певні державні будівельні норми. Буває таке, що автори хочуть на одному місці, а з’ясовується, що там, скажімо, під землею тече річка Тарапунька. Тоді ми мусимо шукати вихід із ситуації».

Що ж до не переданих ні на чий баланс об’єктів Бюджету участі Віталій Худолій зазначив: «З приводу проєктів попередніх років варто звертатися до Оксани Деркач, яка раніше опікувалася цією програмою. Цього року обов’язковою умовою реалізації всіх об’єктів є передача їх або на баланс управління декоративних культур, або на баланс ЖЕО №2»

Отже, маємо надію, що цей недолік програми Бюджету участі буде виправлено.  Наш співрозмовник сказав, що не готовий дати відповідь щодо взяття на баланс об’єктів, реалізованих у попередні роки, оскільки вперше про це чує. Слід думати, ніхто не бачить у цьому проблеми? Чи її бачать лише автори об’єктів? Крім того, щодо об’єктів, реалізованих у попередні роки, Віталій Худолій сказав: 

«Більшість проєктів Бюджету участі – дитячі майданчики. Якщо Інститут розвитку міста готовий узяти на себе відповідальність і зробити їх абияк, а потім хтось травмується, – це одне. Але ні я, ні проєктанти, ні тим паче підрядники не зацікавлені в тому, щоб завтра прийшли правоохоронні органи і сказали, що щось не відповідає нормам».

Таким чином, низька якість виконання проєктів – одна з причин, чому їх не бере на баланс жодна комунальна організація: ніхто не хоче нести відповідальність у разі травмування дітей. 

Координаторка громадської організації «Citylab» Ялина Садовнікова висловлює зауваження щодо недостатньої комунікації між авторами проєктів і виконавцями та низької якості виконання об’єктів: 

«Автор несе моральну відповідальність, жодних грошей ніхто з авторів не тримає в руках, ніхто не має ніякого зиску, тільки витрачає свій час. Автор публічно агітує, він є обличчям проєкту. У результаті він отримує щось і має сказати людям: ось те, за що ви голосували».

 

Хочу створити свій проєкт

 Досвід наших співрозмовників – авторів проєктів Бюджету участі – дозволив нам скласти кілька порад для тих, хто хоче скористатися цією програмою. 

Кроки до успішної реалізації проекту

  1. Перш ніж ви почнете заповнювати заявку, слід відповісти на питання: чого я хочу, для кого і скільки це може коштувати. Бажано також проконсультуватися з імовірними виконавцями робіт щодо вартості вашого проєкту. Замовляти проєктно-кошторисну документацію поки що рано, а отримати консультацію не завадить.Крім того, вже на цьому етапі можна знайти майбутніх проєктанта і підрядника.
  2. Якщо ваш проєкт пов’язаний з будівництвом, з’ясуйте, чи можна це робити на обраній вами території. Якщо у вас є електронний цифровий підпис, можна скористатися публічною кадастровою картою: тут є відомості щодо права власності та цільового призначення ділянки. Коли ж самостійно розібратися в отриманій інформації вам складно, зверніть увагу на розклад воркшопів від Інституту розвитку міста: там можна отримати відповідь.
  3. Визначтеся з цільовою аудиторією і з’ясуйте, як краще вибудувати спілкування з нею. З досвіду авторів бачимо, що доцільно поєднувати різні канали спілкування. Так, «Райський сад» підтримали переважно місцеві мешканці, а от інклюзивний майданчик виграв завдяки особистим зв’язкам у соцмережах.
  4. Ви здобули перемогу? Наші вітання! Але для успішної реалізації необхідна ваша участь у ній. Ви можете запропонувати кандидатуру підрядника. Крім того, виконання вашого проєкту – це не той час, коли можна йти на компроміс, жертвуючи якістю. Як слушно зауважила Ялина Садовнікова, моральну відповідальність за виконання проєкту несете саме ви як автор, і ніхто інший.

 

...

Програма Бюджету участі – прояв електронної демократії, що міг би стати ефективним інструментом змін для нашого міста.Однак для цього необхідний діалог між громадою та владою як основними учасниками цієї програми. Від нього виграють обидва учасники: громада зможе визначити пріоритети розвитку та виявити своїх лідерів, а влада навчиться швидко реагувати на першочергові потреби громади – до того, як вони стануть проблемами. Тому Інституту розвитку міста необхідно враховувати побажання людей, які хочуть змінити міський простір, щоб програма Бюджету участі стала реальністю, а не декорацією у суспільному житті.



Текст Марини Антонюк, Ксенії Малік.

Графіка Марини Вісич.

Ресурс ЗМІСТ висловлює подяку за допомогу при написанні статті прес-службі Полтавського університету економіки і торгівлі.

Опублікована: 16 липня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація