«Вони хочуть мене фізично нейтралізувати»: селищний голова Опішні Микола Різник про затримання, команду Зеленського і Олега Кулініча

Автор: Віталій Крицький, 26 липня, 16:12

Фото: Микола Різник (обкладинка Юлії Деркач)


Голова Опішнянської ОТГ Микола Різник детально розповів про спробу дати йому хабара, ймовірних замовників, пропозицію команди Зеленського піти в народні депутати по 147-му округу та чому підтримує партію Гройсмана.

Напередодні виборів до Верховної Ради в команді Володимира Зеленського допускали, що після парламентської кампанії можуть відбутися дострокові місцеві вибори.

Цілком логічно, що новообраному президенту треба закріпитися в регіонах. Якщо позачергові місцеві вибори і справді пройдуть восени, то політикам треба готуватися вже зараз. І схоже, процес пішов.

У вівторок, 23 липня, голову Опішнянської ОТГ Миколу Різника затримали на спробі отримання хабара. За два дні, 25 липня, Октябрський райсуд Полтави обрав Різнику запобіжний захід – домашній арешт у нічний час доби на 2 місяці.

Микола Різник припускає, що спроба дати йому хабар – спланована акція, яку, можливо, організував народний депутат Олег Кулініч напередодні ймовірних позачергових виборів до ОТГ.

Чому Різник не вигідний Кулінічу, кого селищний голова підтримав на парламентських виборах та як вирішити проблеми на кшталт «курка яйця не несе» – в інтерв’ю ЗМІСТу.

 

«Мені пропонували стати кандидатом у нардепи від “Слуги Народу”. Я відмовився»

Віталій Крицький (далі В): Миколу Різника знають в Опішні. Час дізнатися і полтавцям.

Микола Різник (далі М): Я став головою Опішнянської ОТГ наприкінці грудня 2018 року. Переміг 13 кандидатів. Раніше був депутатом сільради і підприємцем.

Колись процес об’єднання громад активно блокувала Зінківська районна рада, адже створення ОТГ – це, у першу чергу, втрата крісел для чиновників в адміністрації. Я боровся за це 2,5 роки, однак за посаду селищного голови не думав. Але потім я зрозумів, що те, за що я боровся, можуть забрати люди, які до цього не причетні. Тому й вирішив балотувався.

В: Хто конкретно міг забрати?

М: Деякі народні депутати. І конкурент, який зайняв друге місце (Руслан Заголовацький отримав друге місце на виборах – тут і далі прим. автора). Ті перегони були брудними: наприклад, поширювалися листівки, у яких мене називали наркоманом.

Я зрозумів, що те, за що я боровся, можуть забрати люди, які до цього не причетні. Тому й вирішив балотувався.

В: Хто це організовував?

М: Мої найближчі конкуренти. Завжди було так, що всі мали підкорятися району, а вище району – народний депутат.

В: Олегу Кулінічу?

М: Так. Він відкрито підтримував мого конкурента Руслана Заголовацького. Із місцевих газет на мене лився бруд. Однак все ж перемогла людина, яка не в системі. І не під Олегом Кулінічем.

В: Заголовацького підтримував Кулініч. А Вас хто?

М: Звичайні люди. Із політиків: Олександр Ващенко (аграрій, балотувався на цьогорічних парламентських виборах від «Батьківщини». Зайняв третє місце), Павло Кишкар (народний депутат), Віктор Кривенко (у 2019 році балотувався на посаду президента України від партії «Народний Рух України» як її член).

В: Ващенко підтримав Вас на виборах в ОТГ. Зі свого боку, ви його підтримували на парламентських?

М: Так, я підтримував його на цих виборах. Він один із небагатьох, хто допомагав створити Громаду.

В: Надходили пропозиції долучитися до рейтингових політичних партій?

М: До Блоку Петра Порошенка. Але я відмовився… не шукаю легких шляхів (посміхається). Насправді я розумів, що з підтримкою БПП було простіше стати селищним головою. Проте я знав, що потім не «відмиюсь».

В: До «Батьківщини»?

М: Були пропозиції майже від усіх партій. Все одно я пішов самовисуванцем. Я – член партії Народний Рух України. У мене висить портрет В’ячеслава Чорновіла (екслідер НРУ). Я учасник хоч і непрохідної, але нейтральної партії. Совість чиста.

В: Від команди Зеленського пропозиції були?

М: Пропонували йти в народні депутати по 147-му округу за підтримки ЗЕ-команди. Я відмовився.

В: У підсумку виграв діючий народний депутат Олег Кулініч. Можливо, якби пішли Ви, то в регіоні перемогла б нова людина. Не відчуваєте тепер свою відповідальність?

М: Відчуваю. Це був важкий вибір, але я мав відповідальність і перед людьми, які довірили мені бути головою Опішнянської ОТГ. Якщо б я пішов у нардепи під прапорами Зеленського – я би виграв, я в цьому впевнений. І Олег Кулініч це знає. Тому все, що зараз відбувається, це спроба знищити мене фізично, адже політично не можуть.

В: Знайомі з Сергієм Дудником? (кандидат від «Слуги Народу» по 147-му округу).

М: Ні, я вперше почув це прізвище тоді, коли його представили як кандидата в мажоритарники по нашому округу. Зауважу, він нічого не робив: не зустрічався з громадою; я не бачив його газет. Таке враження, що це була підставна людина і все вирішили. На інших округах виграли представники Зеленського, а ми цей шанс не використали. Також нагадаю – я підтримав кандидата Ващенка. Та і навіщо мені ця Верховна Рада?

В: Молодий, перспективний, нове обличчя.

М: Я був би 1 із 450. А тут можна робити конкретні речі й бачити результат.

Зарплата у мене маленька – близько 20 тисяч. Звісно, що порівняно з середньою по регіону, то непогана. Хоча раніше, будучи підприємцем, я заробляв більше.

В: У вас є бізнес – клуб-кафе. Він продовжує функціонувати?

М: Так. Але цим займається дружина і мій брат. Мені заборонено, адже я при посаді.

В: Виділіть три основні пріоритети розвитку Опішнянської ОТГ.

М: Туризм, зупинити відтік молоді до Польщі, будівництво доріг.

В: Яким чином переконати молодь залишитися?

М: Її не переконаєш красивими клумбами або дитячими майданчиками. Потрібні робочі місця. Розвивати інфраструктуру. Залучати інвесторів. Якщо люди зароблятимуть у нас 500 доларів, то навіщо їхати до Польщі? Робимо все для цього.

В: Що конкретно вдалося втілити?

М: На сьогодні ми вперше капітально відремонтували дві дороги. Йде будівництво тротуару з граніту – я такого в Україні не бачив. Скоро запрацює давно покинута спортивна зала. Зводимо сучасний ЦНАП: бабусі отримуватимуть усі довідки й субсидії в одному місці. Це зручно і комфортно.

В: Що не вдалося?

М: Збудувати туристичний об’єкт: 12-метрову Сторожову вежу – немає генерального плану. І, найголовніше, я поки не зміг мотивувати громаду активно долучатися до самоорганізації. Люди чекають, що прийде селищний голова і скаже: «а ну, самоорганізуйтеся!». Але влада змінилася, часи змінилися. Тоталітаризм закінчився. Працюватимемо над цим.

 

«Головний ляльковод історії з хабарем – діючий народний депутат»

В: Хто і навіщо намагався Вам дати хабар?

М: Усе почалося три з половиною місяці тому. До мене на прийом прийшов підозрілий чоловік, представився Ігорем. Сказав, що хоче в селищі відкрити СТО. Тоді я перебував на посаді три місяці, не в усьому розбирався, навантаження шалене. Відправив цю людину в земельний відділ – там мали вирішити питання по земельній ділянці. Ігор написав відповідну заяву на землю.

Із першого ж дня він натякав, що «віддячить». Я йому пояснював, що 90-ті закінчилися. Я став головою, щоб змінити цю систему. Але все одно він мені постійно дзвонив – прохав пришвидшити процедурні моменти. Я йому неодноразово пояснював, що рішення приймаю не я, а депутати на сесії.

Коли вже нарешті визначилися з розташуванням ділянки, він знову почав телефонувати: зранку, в обід, вночі. Постійно пропонував зустрітися випити. Довелося заблокувати його номер.

Ігор не заспокоївся і постійно приходив до мене на прийом – казав, що вже не терпиться почати працювати. Я йому відповідав, що потрібно зареєструватися на території сільради, щоб податки йшли до нас.

Я запропонував так звану тимчасову угоду (ми практикуємо тимчасову угоду на відшкодування збитків). Заключаємо на рік на земельні ділянки, які не мають кадастрового номеру. І сесія, а не я одноосібно, прийняла це рішення. Звичайна процедура. Потім він знову почав тиснути на мене: постійно питав, коли можна забрати цю угоду. Я йому говорив, що вона його чекає в будь-який час у земельному відділі. Але Ігор наполягав на особистій зустрічі.

Вкотре він прийшов до мене на прийом – отримати угоду, хоча вона знаходилася в земельному відділі. Я особисто викликав керівника відділу, Ігор отримав документ і розписався. Здалося, що все закінчилося.

Але він ще раз зайшов у мій кабінет. Витягнув пачку грошей і поніс мені до крісла. Я йому казав, що це незаконно, що мене посадять. Ігор почав відкривати шухлядку в столі, промовляючи «я ж віддячити». Я почав виводити його з кабінету. Гроші, які Ігор не встиг покласти в стіл, він поклав у шафу на виході з кабінету. Після цього чоловік побіг, а я за ним.

Відразу у приймальній мене «прийняли» правоохоронці. Головне, що грошей я в руки не брав, і відбитків моїх на них немає.

Загалом Ігор приходив до мене близько 15-ти разів.

Відразу у приймальній мене «прийняли» правоохоронці. Головне, що грошей я в руки не брав, і відбитків моїх на них немає.

В: Цього чоловіка звати Ігор Рябчевський. Що ви знаєте про нього?

М: (читає з телефону)… В управлінні бюро кредитних історій він довічний дефолт. У «Приватбанку» має кредит 4 тисячі 300 гривень. Ігор ніде не працював. Відбував тюремний строк. Створюється враження, що ця людина давно була «на гачку» в поліції. Він навіть не підприємець, про яке СТО могла йти мова…

В: Чому не перевірили його раніше, якщо він викликав підозру?

М: На момент знайомства я був селищним головою всього 3 місяці. Було важко вирішувати всі питання, починаючи від «курка не несеться», закінчуючи важливими речами. Я не мав часу вивчати його біографію. До того ж, я довірлива людина. Так, він здався мені дивним, але я думав, що це просто дурник, який звик «вирішувати» питання.

В: Ваш заступник заявляв, що за цими подіями стоїть народний депутат Олег Кулініч. Звідки така впевненість?

М: Прямих фактів немає. Але давайте повернемося до історії, а саме на етап утворення ОТГ.

Був розроблений Перспективний план, у якому Зінківській район ділився на дві частини. Потім мова йшла вже про одну Зінківську громаду. Олег Іванович із Зінькова, голова райради – його людина (Сергій Нерозя – прим. автора). Опішня – ласий шматок для них, адже у нас є газові свердловини й ПДФО 20 мільйонів гривень. Коли ми відділилися, наш бюджет виріс із 7 до 53 мільйонів. Фактично ці гроші вилучили з бюджету Зінькова.

Ба більше, парламентські вибори продемонстрували, що Опішня підтримала Ващенка, а не Кулініча. І відразу після виборів почалася ця вся історія.

В: Кулініч пропонував співпрацю?

М: Конкретно він – ні. Але його люди – так. Наприклад, голова райради Нерозя.

Я був депутатом, коли ми тільки почали створювати ОТГ. Одного разу мені подзвонив журналіст місцевої газети і сказав, що потрібно терміново зустрітися з головою райради Сергієм Нерозею. Я поїхав до Зінькова, мене викликали у кабінет голови. Була наступна розмова: «навіщо тобі це об’єднання, ви не самодостатні, не колотись, це нікому не потрібно, це і так буде твоя громада, ми тебе підтримаємо на виборах».

Він мене майже переконав, адже я думав, що суто економічно громада не потягне бути самостійною. Але завдяки Центру розвитку місцевого самоврядування я змінив свою думку. Потім нам взагалі перестали надавати економічні розрахунки. Я навіть у Верховну Раду їздив. Дякую Павлу Кишкарю і Виктору Кривенку, які викликали Кулініча з сесійною зали і витребували, щоб його підлеглі надали всі доходи і витрати громади.

В: Прямі погрози вам надходили?

М: Коли вони зрозуміли, що я не буду з ними співпрацювати, у місцевих ЗМІ пішла активна кампанія проти мене. Щодо погроз – прямих не пам’ятаю. Мені згадується подібна ситуація, коли начебто на хабарі спіймали колегу з села Попівка – Михайла Устименка. Він також, як і я, підтримував об’єднання громад. Повністю сфабрикована справа.

В: У вас була розмова з Олегом Кулінічем наодинці?

М: Ніколи.

 

«Я підтримував Гройсмана і сподіваюся на Зеленського»

В: Чому громада знову обрала Кулініча нардепом?

М: Він правильно вів кампанію: цілеспрямовано ставив ці дитячі майданчики, фотографувався біля зроблених доріг. Пізнаваних людей крім нього, не було. Був, наприклад, Олександр Ващенко, але він популярний тільки в Опішні. Тим паче, Ващенко запізно почав виборчу кампанію. Про представника від «Слуги Народу» я вже говорив.

В: За кого особисто Ви голосували?

М: По мажоритарці за Ващенка, а по спискам – за партію Володимира Гройсмана.

Завдяки йому стала можлива децентралізація. У нього є професійна команда, яка цю реформу створила і втілила в життя. У них є бачення майбутнього. Якби не децентралізація, я би і не балотувався. Сподіваюся, що в Зеленського будуть такі ж професійні люди.

Завдяки реформі гроші залишаються на місцях. У майбутньому Україна повинна бути повністю покрита ОТГ. До того ж мають ліквідувати райадміністрації, створити префекти. А як буде зараз, якщо не Гройсман? Сподіваюся, що гуртом продовжимо реформу.

Я покладаю надії на цю нову команду. На молодих людей, які раніше не були в політиці. Я також не мав досвіду, однак за 6 місяців зробив в Опішні те, що не робили 15 років.

Я також не мав досвіду, однак за 6 місяців зробив в Опішні те, що не робили 15 років.

В: Чи були під час виборів спроби тиску на Вас, щоб Ви залучили адмінресурс на користь одного з кандидатів?

М: Ні. Адмінресурс активно використовували проти мене, коли я балотувався.

В: Не було бажання помститися?

М: Я не злопам’ятна людина (сміється). Люди самі все зрозуміли. Ті, хто голосував проти мене, стали жертвами чорного піару. Можливо, я б також повівся на таку промивку мізків. Тому я розумію усіх. Я думаю, що зараз мої противники змінили думку стосовно мене. Після останніх подій люди згуртувалися – я шокований від того, як тепло мене зустріли після суду.

В: Є враження, що влада змінилася, а старі правила гри залишилися.

М: Я сподіваюся, що просто пройшло замало часу. Старі політики використовують цей «підвішений» момент. Мене ж попереджали, що ця справа замовлена. Навіть називали конкретних виконавців…

В: Кого?

М: Я не можу назвати, але скажу, що це одна людина з району, дві людини з області, і, аналізуючи хто ляльковод, це може бути нардеп Кулініч.

Стоїть конкретна задача дати мені реальний термін ув’язнення, щоб фізично нейтралізувати. Я людина не з системи, тому мене починають ламати. Будемо триматися.

 

***

В: Скільки триває Ваш робочий день?

М: Із 6 ранку і буває до 10 вечора.

В: Правда, що до селищного голови Різника приходять люди і жаліються, що корова дає мало молока?

М: Так! І що газ горить жовтим, а не синім. І що сусідка обливає фекаліями (сміється).

В: Дивилися «Квартал 95»?

М: Так. Подобається.

В: Через 5 років підете в нардепи?

М: Наразі я не бачу сенсу. У мене інші амбіції.

В: Які висновки зробили з цієї історії?

М: Це – серйозна школа життя. Не треба довіряти людям. Треба ставити відеокамеру в кабінеті. І бути дуже обережним.

Фото Богдана Проскурова

Опублікована: 26 липня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація