Апарати для штучної вентиляції легень: полтавський лікар розповів про користь та принципи роботи

Під час пандемії COVID-19 апарати ШВЛ є серед найнеобхіднішого медичного обладнання. ЗМІСТ розповідає, чим вони корисні.

Лікар-анестезіолог, завідуючий відділенням Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні Сергій Ковтун розповів, що до початку пандемії в закладі було 3 апарати ШВЛ американсько-швейцарського виробництва – їх у 2009 році, у розпал епідемії грипу, передала тодішня прем’єр-міністерка Юлія Тимошенко. Один з них не має обмежень щодо ваги пацієнта і дуже допомагав у випадках з дітьми вагою 3-5 кг. За словами лікаря, це дозволяло уникати смертей малюків. Інші використовували, якщо вага пацієнта була більшою за 20 кг.

Ці ШВЛ працюють досі, але вже в компанії з 9 новеньких апаратів, що з’явилися протягом останніх півтора місяця. Усі вони розміщені в боксах, біля лікарняних ліжок.

За словами Сергія Ковтуна, у випадку коронавірусу апарати ШВЛ є вкрай необхідними, оскільки вони використовуються у боротьбі з дихальною недостатністю, яку викликає пневмонія. Ці апарати призначені для неінвазивної (з використанням апарату та маски) та інвазивної (з інтубацією) підтримки дихання.

Чи потребує пацієнт підключення до ШВЛ, визначає лікар, спираючись на стан пацієнта, протоколи та накази. Щодо термінів, то тут теж по-різному: на ШВЛ лежать від 3 днів (це мінімум) до кількох тижнів. Усе індивідуально, каже Ковтун. Наприклад, нещодавно один з пацієнтів був підключений до апарату понад місяць.

Але для використання апаратів ШВЛ потрібні також кріоциліндри – в інфекційній лікарні таких два. Їх встановили наприкінці березня. За словами Сергія Ковтуна, їх придбав ПАТ «Полтавський завод медичного скла» (головою правління якого є Олександр Кудацький, депутат Полтавської міської ради від партії «Рідне місто» – прим.ред.). Кріоциліндри (кожен розрахований на 25 кисневих балонів) приєднані до системи подачі кисню, яка веде до палат.

«Коли циліндр закінчує працювати, спеціальним манометром на ньому перевіряють тиск. Якщо тиск там упав до 1 чи 0,5 – це означає, що він перемкнувся на балони. У цей час ми телефонуємо працівникам, які відповідають за їх роботу, вони перемикають на другий циліндр», – розповів Сергій Ковтун.

Також він додав, що таку систему хотіли встановити ще у 2009 році, коли почався грип. Але до лікарні привезли великі циліндри, які не могли встановити тут через розміри.

Наразі важко сказати, на скільки вистачить двох циліндрів – це залежить від кількості пацієнтів і потоку кисню – буває достатньо 5 л, а комусь потрібно 15 л.

Сергій Ковтун додав, що коронавірусна пневмонія відрізняється тим, що поширюється дуже швидко. На рентгенівських знімках уражені легені виглядають матовими, і наче такими, що зникають.

«Ресурси і підготовка, як зараз, були і в 2009 році. Але було менше паніки, менше було отаких звітів, переліків потреб. Привезли апаратуру, ліки привезли, відзвітували, все. У нас не було паніки», – розповів він про різницю між епідемією 2009 та пандемією 2020 років.

Додамо, що станом на кінець квітня у Полтаві нараховують 63 ШВЛ, повідомляє ІВ «Коло», усього на Полтавщині – понад 300.

Також до закупівлі апаратів долучається бізнес.

Нагадаємо, у травні доплати отримають працівники Полтавської обласної клінічної інфекційної лікарні, працівники Полтавського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, працівники мобільних бригад;рентгенологи та інші.