Полтавець, що загинув під Крутами: що відомо про подвиг Миколи Божинського-Божко
Фото з відкритих джерел
Народжений у Старому Калкаєві, він став частиною історії боротьби за українську державність у 1918 році. Від гімназійних лав до фронту за IV Універсал – життєвий шлях одного з героїв Крут.
Микола Божинський-Божко був воїном армії УНР, учасником бою під Крутами та борцем за незалежність України у XX столітті. Про 130-ліття від народження героя повідомили 23 жовтня на сайті Полтавської обласної військової адміністрації.
Майбутній герой України народився 23 жовтня 1895 року у Хорольському повіті Полтавської губернії у родині дворянинів Божків-Божинських.
З серпня 1907 по 1915 рік він навчався в Лубенській гімназії. У свідоцтві про зрілість вказано, що найкраще він опанував основи права, Закон Божий, німецьку та французьку мови, а також математику. Після закінчення гімназії переїхав до Києва, де вступив на фізико‑математичний факультет Університету Святого Володимира. Водночас його зацікавила громадська діяльність і він приєднався до есерів.
У 1917 році Божка‑Божинського обрали заступником голови Тимчасового виконавчого комітету партії Об’єднаної народної організації лівих соціалістів України. На початку січня 1918 року Микола працював помічником діловода у Міністерстві земельних справ УНР.
Микола рішуче став на захист IV Універсалу Центральної Ради, який проголосив державну незалежність України. У бою під Крутами 29–30 січня 1918 року він обороняв молоду УНР від російсько‑більшовицької навали. Завдяки стійкості крутянців, які затримали ворога на кілька днів, УНР отримала визнання від Німеччини, Австро‑Угорщини, Болгарії та Туреччини. 30 січня 1918 року Микола потрапив у полон і був розстріляний.
19 березня 1918 року Миколу Божка-Божинського з почестями поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
ЗМІСТ писав, про встановлення меморіальної дошки на честь Харитини Кононенко – волонтерки УПА, засновниці осередків Українського Червоного Хреста та активній діячці просвітницького і жіночого руху.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.