Як атакують ворога на Мі-8: перша полтавська вертолітниця здійснила понад 30 бойових вильотів
Фото – Оксана Парафенюк для The New York Times
Лейтенантка Катерина вступила до полтавської 18-ї окремої бригади армійської авіації у 2023 році та почала виконувати бойові завдання у вересні минулого року.
Історію вертолітниці розповіли журналісти The New York Times 18 травня. Військовослужбовиця поділилася своїм досвідом бойових вильотів та проблемами жінок в армії.
Лейтенантка Катерина – друга пілотеса і штурманка вертольота Мі-8. Це техніка з радянської епохи, яка має переважно ручне керування. На ній вертолітниця здійснила понад 30 бойових вильотів:
«У польоті мені подобається все», – говорить про свій досвід захисниця.
Військова розповідає, що бажання літати з'явилося у неї ще в дитинстві на авіабазі, де її батько служив офіцером. Коли Катерині було 10 років, їй показали гелікоптер Мі-8. Тоді вона й вирішила стати пілотесою:
«Це було так гучно і страшно, але я відчувала, що хочу на ньому літати».
Вертолітниця навчалася у Харківському національному університеті Повітряних Сил. Військовослужбовиця була єдиною жінкою серед 45 чоловіків під час свого навчання:
«Я б хотіла, щоб більше жінок літали», – говорить лейтенантка Катерина.
Як відбуваються бойові вильоти вертолітниці
Побратими разом із Катериною обговорюють маршрут, який жінка підготувала заздалегідь для місії з трьома вертольотами. Згодом вона пішки йде до свого літака, який маскують в лісі, аби захистити техніку від російських ракетних атак. Своїм прикладом вона показує як жінка може служити на бойовій посаді в армії.
Уже в гелікоптері, командир вертолітниці, 26-річний капітан, на ім'я Андрій, натискає кнопку запуску. Лейтенантка перевіряє навігаційні прилади, а вже через кілька секунд гелікоптер був у повітрі та полетів у напрямку фронту.
Гелікоптери летять на висоті від 9 до 14 м, перелітаючи лінії електропередач та дерева. Два вертольоти летять попереду, а третій позаду. Ближче до фронту третій гелікоптер набирає висоту, щоб стати радіостанцією для двох провідних, які стріляють залпами ракет по російських цілях.
Вертоліт, яким пілотує лейтенантка Катерина залишається позаду, на відміну від ударних, проте він часто перебуває у більшій небезпеці через висоту польоту:
«Я ніколи не стресую під час польоту. Усі важкі думки можуть виникнути як до, так і після. Під час польоту мій розум ясний».
Лейтенантка Катерина повела гелікоптери до цілі, а потім різко повернула назад після запуску ракет:
«Я літаю і дивлюся на свою країну, думаю про те, яка вона прекрасна. Потім, коли ми потрапляємо на передову і я бачу, як все зруйновано – спалено та розбомблено. І я думаю про те, як ми опинилися тут у 21 столітті?»
Катерину підбадьорює той факт, що її поважають інші пілоти, а командири знають, що вона вміє літати.
«Можливо, я зруйнувала стереотип», – говорить вертолітниця.
Вертолітниця полтавської бригади виконує бойові завдання разом із побратимами. Військові говорять, що лейтенантка Катерина – єдина бойова пілотеса в українській армії, яка служить на передовій вертолітній базі.