Бій 2024 року став останнім для 38-річного захисника з Полтавщини  

Як повідомили 21 квітня у Лубенській громаді, ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна.

Боєць Микола Мурзін народився 18 лютого 1986 року в Павлограді у родині шахтаря, але з 1995 року його життя було тісно пов’язане з Лубенським районом. Село Вовчик стало для нього домівкою. Тут він закінчив школу, згодом здобув фах столяра у Лубенському ПТУ №12.

Друзі та колеги згадують Миколу як надзвичайно працьовиту та щиру людину. Він працював у селі Литвяки ТОВ «Національний смак», захоплювався футболом і риболовлею.

Коли ворог прийшов на нашу землю, Микола Мурзін, не вагаючись, став на захист Батьківщини, наслідуючи приклад брата – ветерана АТО. Солдат служив номером обслуги у механізованому батальйоні. Його життя обірвалося 23 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі.

Попрощалися з воїном 21 квітня  об 11:30 у селі Вовчик.

Вічна пам’ять воїну!

Олексій Сапіга пройшов найважчі ділянки фронту та операцію на Курщині.  27 лютого 2022 року пішов до лав захисників добровольцем. Воїн служив командиром 3-ї танкової роти танкового батальйону 61-ї окремої механізованої степової бригади. У лютому 2025 року воїн перестав виходити на зв’язок. Лише нещодавно стало відомо, що свій останній бій Олексій Сапіга прийняв 12 лютого 2025 року на Сумщині.

Олександр Панасенко  народився в 1997 році та проживав у Гадячі. Виконуючи свій військовий обов’язок та захищаючи Україну від окупантів, боєць прийняв свій останній бій 5 травня 2024 року. ДНК-експертиза підтвердила загибель війни. Майже два роки родина та близькі чекали на звістку. Бійцю було лише 27 років.

Анатолій Редька  народився 22 березня 2001 року на Полтавщині, чоловік проживав у Глобинській громаді. Боєць вірно виконував свій військовий обов'язок. ДНК-експертиза підтвердила його загибель через рік.  Воїн прийняв останній бій 3 грудня 2025 року.