Пройшов Курську операцію: командир танкової роти повертається до Полтавщини на щиті

Колаж ЗМІСТу
Понад рік Олексій Сапіга вважався зниклим безвісти після бою на Сумщині.
Олексій Сапіга пройшов найважчі ділянки фронту та операцію на Курщині. Про його загибель повідомили у Піщанській сільській раді 20 квітня.
Молодший лейтенант Олексій Сапіга 27 лютого 2022 року пішов до лав захисників України добровольцем. Воїн служив командиром 3-ї танкової роти танкового батальйону 61-ї окремої механізованої степової бригади.
Олексій Сапіга пройшов найважчі дороги війни: Миколаївщина, Херсонщина, Донеччина, Харківщина, Сумщина та Чернігівщина. Він був учасником контрнаступу 2022 року та героїчної Курської операції.
У лютому минулого року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише нещодавно стало відомо, що свій останній бій Олексій Сапіга прийняв 12 лютого 2025 року поблизу села Микільське, що на Сумщині.
Прощання та заупокійну літургію запланували на 22 квітня в селі Кривуші на цвинтарі по вул. Набережній: початок о 10:30, літургія – о 11:00.
Світла пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих захисників
Олександр Панасенко народився у 1997 році та проживав у Гадячі. Виконуючи свій військовий обов’язок та захищаючи Україну від окупантів, боєць прийняв свій останній бій 5 травня 2024 року. ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна. Майже два роки родина та близькі чекали на звістку. Бійцю було лише 27 років.
Анатолій Редька народився 22 березня 2001 року на Полтавщині, чоловік проживав у Глобинській громаді. Боєць вірно виконував свій військовий обов’язок. ДНК-експертиза підтвердила його загибель через рік. Воїн прийняв останній бій 3 грудня 2025 року.
Олександр Маюренко народився 6 червня 1986 року на Полтавщині у селі Березняки, де закінчив місцеву середню школу У січні цього року чоловік став на захист країни, під час служби він отримав поранення, але після реабілітації повернувся в стрій. Він служив у звані солдата на посаді стрілець штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого батальйону військової частини. Воїн схилив голову 11 квітня під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.
Ростислав Демочко народився у 1999 році. Коли розпочалася повномасштабна війна, він став на захист України, обравши шлях військового. Під час служби воїн виконував бойові завдання. 8 квітня поблизу Лиману під час виконання службових обов’язків захисник загинув.