Як стрілець з Полтавщини Максим Городинець підкорює світовий спорт попри війну
Джерело: Спорт.Кам’янське
Українська кульова стрільба переживає один із найскладніших, але водночас найуспішніших періодів у своїй історії. Чемпіонат Європи з кульової стрільби приніс збірній України командні нагороди, а стрільцю з Горішніх Плавнів – три медалі.
Чемпіон світу та учасник Олімпійських ігор Максим Городинець розповів ЗМІСТу про залаштунки своєї 15-річної кар’єри, тонкощі стрілецьких вправ, психологічний тиск міжнародних змагань та реалії підготовки збірної до змагань.
Чемпіонат Європи з кульової стрільби, що відбувся у травні, став для збірної України надзвичайно успішним. Спортсмен з Полтавщини виборов дві золоті медалі та одну бронзу у складі команди, але в індивідуальних змаганнях його підвела зброя. Коли у Максима Городинця сталася повторна поломка пістолета, його постріли просто не зарахували.
«За правилами допустима тільки одна затримка в серії. У мене була спочатку одна затримка через несправність зброї. Потім почав знову стріляти, і знову затримка, тому я не достріляв».
Попри те, що через цей збій спортсмен не встиг виконати два фінальні постріли, українська збірна все одно піднялася на п’єдестал, а те, до чого так довго готувалися атлети, вдалося виконати.
Перед цими змаганнями Максим Городинець виступив на Кубку України у Вінниці, здобувши золото у вправі МП-8 та срібло в МП-10. Сам атлет зізнається, що за 15 років у спорті перемикання між внутрішньою та міжнародною аренами стало для нього звичною справою.
«Це не дуже складно, тому що це наша робота, у нас так постійно. Я вже 15 років стріляю, і це для мене вже як робота».
Спортивний шлях Максима Городинця триває з 11-річного віку. Вихований у родині професійних легкоатлетів, у дитинстві він випробовував себе у великому тенісі, баскетболі та карате, проте саме кульова стрільба стала справою його життя. Важливим етапом у кар’єрі став перший виїзд на змагання у Хмельницькому у 2012 році, де він одразу здобув золото, а вже у 2014 році на Чемпіонаті світу заявив про себе на міжнародному рівні.
Крім того, Максим Городинець є членом спортивного клубу Збройних сил України, представляючи країну на військових змаганнях.
«Дуже важливо і хвилююче, коли ти в військовій формі за кордоном представляєш свою країну, свій клуб, армію. Це дуже велика відповідальність».
Специфіка швидкісної стрільби
Для людей, далеких від стрілецького спорту, Максим Городинець пояснює кардинальну різницю між ключовими дисциплінами. Вправа МП-8 – це динамічна швидкісна стрільба по п’яти мішенях, що складається з шести серій. Спортсмену дається по кілька серій тривалістю 6–8 або всього 3–4 секунди на п’ять пострілів.
Натомість МП-10 вимагає тривалої концентрації, за якої потрібно виконати 60 пострілів по одній мішені. Специфіка швидкісної стрільби полягає в тому, що її неможливо відкласти. Якщо в пневматиці стрілець може опустити зброю у разі невпевненості та спробувати знову, то в МП-8 після загоряння сигнальних лампочок у тебе є рівно чотири секунди на виконання програми. Найважчим елементом тут є психологічне налаштування. Коли ти усвідомлюєш місяці підготовки та відповідальність перед командою, необхідно в один момент зібратися й відпрацювати ідеально швидко та правильно.
«Справа життя». Максим Городинець про підготовку під обстрілами
На відміну від представників інших видів спорту, збірна зі стрільби через фінансові обмеження та складну логістику перевезення зброї тренується переважно на базах у Львові та Вінниці. Узимку доводилося адаптуватися до відключень світла, адже сучасна стрільба ведеться по електронних установках, які повністю залежать від струму.
«Якщо нема енергії, ми тренуємося в холосту. У нас нема вибору, як не гарно стріляти, як не гарно показувати результати. Це наша справа життя, тому так доводиться».
Погіршує ситуацію і брак сну через нічні обстріли. Спортсмен згадує, що буває важко готуватися до змагань, коли спиш по 5–6 годин, не можеш навіть приготувати їжу через брак електрики, а потім ідеш на тренування, де теж немає світла. Додатково процес ускладнюють бюрократія та логістика спортивної зброї. Кожен виїзд на змагання супроводжується оформленням стосів дозволів.
Нейтралітет в спорті
Справжнім випробуванням для морального стану українців є присутність на міжнародній арені представників країн-агресорок.
«Люди гинуть кожен день на війні. І ми приїжджаємо на змагання, і як мені з росіянами стріляти, як ставати за одну установку. Міжнародний комітет це допускає і їм байдуже. Вони не відчують ніколи цієї долі, цієї реальності, в якій ми живемо».
Міжнародний олімпійський комітет та окремі федерації допускають росіян і білорусів до стартів під нейтральним статусом (AIN).
Наступна олімпійська ціль
Шлях Максима на Олімпійські ігри 2024 року в Парижі, які стали для нього дебютними. Ще у 2020 році під час відбору на Токіо 23-річному хлопцю забракло всього одного точного пострілу на ліцензійному Чемпіонаті Європи, де він посів п’яте місце. Це була важка психологічна поразка. Проте рівно через чотири роки на тому самому стрільбищі в Осієку історія повторилася з точністю до навпаки – Максим став чемпіоном Європи та тріумфально забрав квиток на Олімпіаду.
Попри досвід, Максим Городинець відкидає ідею тренерства у майбутньому. Дивлячись на багаторічну працю своєї мами, він вважає цю професію занадто важкою та невдячною.
Зараз спортсмен фокусується на підготовці до Олімпіади 2028 року в Лос-Анджелесі та мріє вперше відвідати США. Кваліфікаційні ліцензії почнуть розігрувати вже наприкінці цього року.