У Полтаві попрощалися з молодим розвідником-санітаром, що рятував життя на передовій
Колаж ЗМІСТу
Артур Цепко, який у цивільному житті був водієм та розбудовував рідне місто, на фронті обрав один із найважчих і найнебезпечніших шляхів – став розвідником-санітаром.
13 червня у Свято-Успенському кафедральному соборі містяни провели в останню путь 27-річного солдата. Про це повідомили у Полтавській міській раді.
Артур Цепко народився 21 серпня 1997 року у Полтаві. Тут він закінчив школу, а згодом здобув фах електрогазозварника у Полтавському професійному ліцеї №1. До того, як узяти до рук зброю, Артур Цепко працював у будівельній компанії «Райагробуд», а згодом працював водієм. Знайомі згадують його як щиру, працьовиту та надійну людину.
Коли прийшов час захищати країну, полтавець не залишився осторонь. Ба більше, на фронті він служив розвідником-санітаром у складі 1-ї розвідувальної роти. Артур не просто ходив у розвідку, а й першим приходив на допомогу пораненим воїнам, витягаючи їх із самого пекла.
Останній бій воїн прийняв 20 липня 2025 року. З того часу він не виходив на зв’язок. Виконуючи чергове бойове завдання на Донецькому напрямку, 27-річний розвідник загинув.
Вічна пам’ять захиснику України!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Сергій Красавцев добровільно став до лав Збройних сил України на початку повномасштабної війни. У складі десантно-штурмових військ воїн виконував складні бойові завдання на передовій. Солдат Сергій Красавцев загинув 3 червня 2026 року, виконуючи бойове завдання.
Олександр Білик свій шлях служби розпочав у армії. Під час повномасштабного вторгнення захисник став на захист рідної країни, 17 квітня 2023 року він приєднався до Збройних Сил України. Був на посаді старшого стрільця-оператора, виконував задачі на Покровському напрямку. Захисник вважався безвісти зниклим після бойового завдання 23 травня 2024 року. Через два роки невідомості сім’ї повідомили, що Олександр Білик загинув внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині.