Чим можна допомогти місту? Основні тези на Urban Talks Полтава&Львів
У четвер, 18 жовтня, відбулася дискусія, де львівські та полтавські фахівці у сфері просторового планування та урбаністики розмірковували про статегію розвитку міста та ділилися успішими кейсами. Мета зустрічі – об’єднати Полтаву та Львів у дружньому діалозі, з’ясувати як зробити місто комфортним для життя, роботи й дозвілля. ЗМІСТ підготував найцікавіше з виступу кожного спікера.
Андрій Садовий, міський голова Львова
Тема виступу: «Сучасне місто: стратегія ідентичності».
Діючий голова Львова не скупився на компліменти Полтаві. Розповів, що в 2015 році його вразив краєзнавчий музей, там цього разу і провели зустріч. Мер Львова розповів, що приїхав до Полтави з метою налагодити «якісну координацію» між українськими містами, а також поділитися досвідом керування містом, яке очолює з 2006 року. Основні цифри про Львів, озвучені Андрієм Садовим:
- 2,9 млн туристів місто прийняло в 2017 році;
- до 30 тис людей сьогодні працює в сфері ІТ.
«За останні 12 років більше 10 тисяч студентів пройшли стажування у міськраді, і ми кращих берем на роботу. Ми сьогодні маємо якісний ресурс людей, це молоді люди, тому що Україну і міста 21 століття повинні будувати люди 21 століття».
В усьому іншому, Андрій Садовий довіряє людям зі своєї команди і визнає: вони фаховіші за нього.
Олександр Кобзарев, директор комунальної установи «Інститут міста»
Тема виступу: «Успішні стратегії міста. Приклад Львова».
Олександр Кобзарев вважає: домінування перейшло від імперій, на кшталт Римської, до окремих міст. Посилаючись на дослідження організації JPMorgan Chase, він зазначив, що сьогодні лише 123 топ-міста на планеті, маючи всього 15% населення, «забирають» більше чверті прямих іноземних інвестицій, виробляють більше, ніж третину всього глобального продукту, там майже половина дослідних інститутів і більше 80% капіталу, що інвестується в нові технології, стартапи й наукові дослідження, які і створюють прорив. Відтак, основні тези з виступу Олександра Кобзарева:
- Місто – це особлива форма існування на планеті, саме тому планування простору має таке величезне значення. Це впливає на здоров’я, добробут, якість освіти, рівень заробітку і навіть швидкість руху – пригадайте, як швидко ходять у Києві та якою повільною в порівняні зі столицею видається Полтава.
- Для грамотного планування потрібна стратегія – інструмент, що дозволяє змінювати місто. У 2008 році у Львові була розроблена «Стратегія конкурентоспроможності», метою якої було визначити, що є пріоритетом економічного зростання для міста. Зваживши сильні сторони (архітектуру та заклади класичної освіти), локомотивами для прориву обрали туризм та ІТ, розробивши всю методологію та стратегію під цю мету. Була також «Стратегія розвитку міста», яка замінила 120 різних документів, які на той час описували розвиток міста.
- У Львові немає однієї стратегії – це система стратегій, які можна порівняти з шухлядкою для різних інструментів, адже для кожної задачі потрібен окремий інструмент, в залежності від мети та очікуваного результату.
- Детально прописані плани на багато років втрачають свою актуальність. Відповідно, потрібен інший інструмент. Так з’явилася «Стратегія перспективи». Команда визначила цілі, пріоритети, показники, за якими вимірюється ефективність досягнень цих цілей.
Також Олександр Кобзарев виокремив ознаки гарної стратегії, що має спрацювати незалежно від мети:
1. Результативна. 2. Коротка. 3. Проста.
Всі присутні на Urban Talks Полтава&Львів могли порахувати, скільки Львів заробив на туристах минулого року. Для цього просто помножили 2,9 мільйони туристів на 2,5 дні, які вони в середньому проводять у Львові, на 85 доларів, що залишає один турист за один день (це в середньому). Відтак: 2 900 000 х 2,5 х 85 = 616 мільйонів доларів. У гривнях – більше 17 мільярдів гривень.
Щодо успіху ІТ-сфери, то на думку директора «Інституту міста», головний секрет – у взаємодії міської влади, бізнесу та університетів. Це була ще одна стратегія, яку втілила Львівська Рада з питань конкурентоспроможності. У її складі – представники ІТ, туризму, найбільших асоціацій, університетів та міської влади, працює рада у форматі відкритих дискусій.
Юліан Чаплінський, начальник управління архітектури, головний архітектор Львова
Тема виступу: «Міське планування. Архітектурні принципи для Львова».
Головний архітектор Львова розповів, що в плані проектування та забудови вони орієнтуються на Відень, бо в 19 столітті Львів був кардинально перепланований австрійським урядом, а зараз є не тільки прикладом менеджменту, а й планування. Хоча у Львові нині розвивається ІТ-галузь, багато мешканців виїжджають за кордон цілими сім'ями. Очільників Львова це турбує, бо, як вважає головний архітектор, люди – це єдиний ресурс, за який варто боротися.
Юліан Чаплінський сформував принципи для будь-якої забудови:
- Скорочення відстаней. Полтава, як і Львів – це міста коротких відстаней, і це перша перевага.
- Зміна транспортної моделі. Замість автомобіля на перше місце повинні вийти пішоходи, велосипедисти і громадський транспорт. Це дасть активізацію громадських просторів.
- Відслідковування кількості дитячих дошкільних закладів. У Відні – 38 місць на 1000 осіб, у Львові – 36 місць. Треба вирівнятися, вважає Юліан Чаплінський, хоча проблема з дитячими садками на душу населення є що у Відні, що у Львові.
- Мультифункціональність. Головний архітектор Львова навів кілька прикладів, як ефективно збудувати офісний центр, щоб мешканці не відчували додаткового навантаження у вигляді заторів та забитих автомобілями подвір’їв.
Так, канадський фонд, що фінансує будівництво близько 100 тисяч квадратів офісів, мав виконати умови міськради – розмістити університет, готелю і дитячого садочка. Крім того, більше 1/3 території віддати місту під парк.
«Коли я завів своїх австрійських колег на один комплекс, щоб показати наші перемоги в урбаністиці, вони звернули увагу на ніші, куди кожен вставляє кондиціонер. Вони були дуже здивовані: «У вас що, у кожного є кондиціонер?» - «Так». – «І що, кожна квартира має свій котел?» - «Так, інакше вона не продається». У них це заборонено, бо є політика енергозбереження і чіткі умови, за яких квартира може бути здана в експлуатацію. В Україні, на жаль, такого немає, бо відсутні екологічні інспекції або інспекції з енергозбереження. На жаль, я не можу похвалитися у Львові ефективними будинками. Хоча вони всі утепленні, всі бережуть тепло».
Дмитро Козиренко, архітектор ГО City Lab
Тема: «Нові публічні простори Полтави».
Експерт з Полтави, молодий архітектор розповів про проект «Територія Майдану», про який ЗМСТ писав цього тижня. Коротко нагадаємо, що облаштуванням кварталу біля ОДА будуть займатися ГО City.lab спільно з київською студією ландшафтної архітектури KOTSIUBA і львівським скульптором Назаром Біликом. Другий проект, «Твій простір», був реалізований на пустирі біля музичного училища в 2016 році. Активісти City.lab спільно провели опитування, що там хочуть бачити мешканці та зробили проектування. Так з’явилася літня сцена, яку профінансували за рахунок Міжнародного фонду «Відродження» та добровільних внесків від небайдужих полтавців. Разом з волонтерами за 3 дні збудували сцену з помостом. Там вже провели більше 70-ти заходів – від кінопоказів до змагань з брейк-дансу.
Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку
Тема виступу: «Екосистема міста. Як перетворити місто в бренд».
- Відкриті дані – це вже елемент нової економіки, а в Європі до 2020 року вони будуть формувати 2% ВВП. І це стостується не тільки, наприклад, Німеччини. Щоб довести це, Львів першим в Україні запустив портал відкритих даних, який складається з трьох блоків – «Статистика», «Оцінка мешканців» та «Прогрес у досягнені стратегії».
- Конференц-туризм. Для Німеччини вона приносить стільки ж коштів, як і відомі заводи Mersedes та Porshce. За словами Андрія Москаленка, одна конференція у Львові, де 400 делегатів провели 5 днів, привнесла чимало коштів. Порахувати просто: 400 осіб х 5днів х120доларів х 27,5 грн = 6 600 000 грн.
- «Розумний район». Так, на одній з ІТ-конференцій мер Львова запропонував в’язати один мікрорайон, в якому всі ІТ-компанії можуть запропонувати втілити цікаві інноваційні рішення, а профінансує їх міський бюджет. Район обрали через голосування у «Фейсбук», і переможцем став район «Наукова – Володимира Великого».
- Ревіталізація (оновлення) чотирьох локацій, що раніше були промисловими заводами. Тепер там будуть коворкінги, зелені зони, видавництво, садочок, але головне. Оновлення очікує і бібліотеки, в першу чергу – у спальних районах.
Андрій Павлів, директор комунального підприємства «Львівське конференц-бюро»
Тема виступу: «Який ефект конференц індустрія приносить для міста?».
- Учасники заходів витрачають більше грошей (наприклад, у Берліні це 230 євро на день проти 50 євро від відпочинкового туризму, у Львові – 120 доларів проти 85 доларів відповідно) і проводять більше днів у місті.
- Немає прив'язки до сезону.
- Створює робочі місця.
- Має великий вплив на експертне середовище міста, оскільки його постійно відвідують визнані лідери галузі, які навчають місцевих спеціалістів.
Ірина Брижань, керівниця проектного офісу проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні»
Тема виступу: «Концепція інтегрованого розвитку Полтава 2030».
- «Інтегрований розвиток міст в Україні» діє в Полтаві, Чернівцях, Житомирі, Вінниці, Львові та Києві (Подільській район). Головна мета – розробити платформи для співпраці між містами України. На її думку, у Полтави та Львова багато спільного – наприклад, намагання влади розвивати місто.
- Концепція інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030», що вже розроблена і представлена на сайті. Це має стати кроком до внесення змін в Генеральний план міста, в якому будуть передбачені просторові зміни Полтави. У свою чергу, зміни до Генерального плану допоможуть більш ефективно використовувати теритрії колишніх промислових виробництв. Це дозволить вести переговори з власниками підприємств та показати, що на території заводу можна влаштувати техно- та бізнеспарки, індустріальні парки, змішані території житлового будівництва і промисловості.
- Житло та житловий фонд. Багато проблем з житлом, і ці проблеми необхідно вирішувати за допомогою тих ресурів і можливостей, які в нас є.
- Туризм і культура. 17 мільярдів Львова показали, що туризм – важлива економічна складова.
- Зелене місто і довкілля. Полтава зелена і затишна, такою ми і маємо її залишити такою.
- Поліпшення мобільності. Тут у Полтави багато проблем, як і в усій країні.
- Потрібна розробка програм підтримки бізнесу, розробка інвестиційних проектів, щоб долучати національних та закордонних інвесторів.
- Долучитися до обговорення Концепції інтегрованого розвитку міста «Полтава 2030» можна протягом 2-тижнів. Щодня, з 12 до 14 години, у переході «Златомісто» будуть чергувати експерти, які готували концепцію «Полтава 2030» та готові вислухати рекомендації полтавців.
Загалом захід проходив близько трьох годин, на нього зібралося близько двох сотень полтавців. Деякі питання викликали жваву дискусію, адже Полтава і Львів мають багато спільного. В чомусь досвід вирішення проблем може бути релевантним і до полтавців. Представники львівської влади пообіцяли і надалі виступати менторами у напрямку провадження прогресивних підходів в управлінні містом.