Чим живе українська наука – розповідає новий президент Національної академії наук з Полтавщини
Фото – Назарій Мазилюк, pravda.com.ua
Недофінансування і «відтік» мізків – ключові проблеми, які гальмують розвиток науки в Україні.
Про це в інтерв’ю виданню «Українська правда» розповів академік Анатолій Загородній, який 7 жовтня очолив Національну академію наук України. Фізик-теоретик за фахом, Анатолій Загородній народився у селищі Велика Багачка, що на Полтавщині.
Ось головні проблеми, які, за словами Загороднього, наразі переживає наука в Україні.
«Бюджет не розвитку, а виживання»
До складу НАН України входять дослідницькі інститути, науково-технічні центри, національні бібліотеки, природні заповідники, дендропарки. Загальна кількість – близько 170 установ. Анатолій Загородній каже, що у 2020 році на їх фінансування з бюджету виділили 4,62 млрд грн, проте цих коштів вистачає на дві третини мінімальних потреб Академії.
За словами Загороднього, кошти, на які рік існувала Академія, дорівнюють бюджетові одного добре забезпеченого американського університету.
Декларативні й реальні зарплати науковців
Фінансування установ відображається на заробітній платі вчених. Загалом у НАНУ працює близько 26 тисяч працівників, зокрема 16 тисяч науковців. Дослідників зі ступенем кандидата наук – 7,5 тисяч, а докторів наук – 2,5 тисяч.
Зарплатню вченим нараховують залежно від посади, стажу та наукового ступеню. Так, за умови повної зайнятості молодший науковий співробітник заробляє близько 7-9 тис. грн, науковий співробітник – 7,5-10 тис. грн, старший науковий співробітник – 9-15 тис. грн, провідний науковий співробітник – 10-18 тис. грн, головний науковий співробітник або керівник наукового підрозділу – 10-20 тис. грн.
Як правило, науковці працюють в умовах режиму неповної зайнятості. Анатолій Загородній говорить, що середня заробітна плата в Академії становить 9 тис. грн, що на 28% менше, ніж зарплата в промисловості.
Скорочення чисельності вчених
За словами президента НАНУ, з 2013 до 2018 року чисельність дослідників в Україні скоротилася на майже 20%.
Загородній каже, що кількість молодих учених в Академії скорочується сьомий рік поспіль. Так, у 2019 році в наукових установах НАНУ працювали 2 тисячі 270 молодих вчених, що на 15% менше, ніж у 2018 році.
Для порівняння з іншими країнами Загородній наводить такі дані. З 2013 року чисельність дослідників у Польщі зросла на 44,6%, Німеччині – 15,8%, Великій Британії – 9,8%, США – 6,4%.
Анатолій Загородній говорить, що наразі в науці України також відчувається брак вчених середнього покоління, які у 1990-х роках виїхали за кордон чи перейшли до інших сфер діяльності.