Голосування за нові назви вулиць у Полтаві планують розпочати 12 лютого
Світлина ЗМІСТу
Нещодавно історики та краєзнавці обрали варіанти нових назв вулиць, які увійшли до четвертої черги перейменування. Згодом містяни зможуть віддати свій голос за вподобані пропозиції та обрати нові назви для вулиць.
8 лютого відбудеться засідання виконавчого комітету Полтавської міської ради, на якому голосуватимуть за початок голосування.
Якщо питання про перейменування підтримають, то голосування на платформі EDEM розпочнеться 12 лютого о 9:00 та триватиме упродовж двох тижнів.
Вулиці, які виносять на голосування:
| Стара назва | Пропозиція | Обґрунтування |
|---|---|---|
| вул. 8 Березня | вул. Галини В’юн | Галина В’юн – українська громадська і політична діячка, письменниця. Як донька офіцера Армії УНР зазнала репресій від радянської влади. Від 1930-х років жила в Полтаві. Створила в Полтаві госпіталь для полонених червоноармійців. Сприяла їхньому звільненню з полону. |
| вул. Руслана Онікієнка | Руслан Онікієнко – полеглий захисник України. Майор народився в селі Сухинівка Кобеляцької громади.3 січня 2023 року виконуючи бойове завдання в кураховому на Донеччині потрапив під обстріл російської артилерії, де отримав важке поранення, несумісне з життям. Указом Президента України майора Онікієнка нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. | |
| вул. 9 Травня | вул. Левка Лук’яненка | Левко Лук’яненко – український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Був двічі ув'язнений (1961-1976, 1977-1988). Сумарно провів 25 років у в’язниці й на засланні. Також Левко Лук'яненко – автор Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. |
| вул. Лікаря Максима Дудченка | Професор Максим Андрійович Дудченко (1919-2020) – учасник Другої світової війни, засновник і організатор кафедри факультетської терапії Полтавського медичного університету. Віддав полтавській медицині 46 років свого життя та виховав не одне покоління лікарів. | |
| вул. Степана Лазуренка | Степан Лазуренко – командир першого українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького армії УНР, уродженець Полтавщини. Брав участьв бою під Крутами. У березні 1918 року брав участь в боях проти більшовиків на території Полтавщини. Взимку 1918-1919 років захищав від більшовиків північно-східні рубежі України. | |
| вул. Агітаційна | вул. Національної Гвардії України | Національна гвардія України бере участь у відсічі збройної агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення бойових дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони. Вулиці (Героїв) Національної гвардії існують у багатьох містах України. |
| вул. Родини Єдлічків | Єдлічки – родина піаністів і педагогів чеського походження, діяльність яких пов’язана із Полтавою. Це Алоїз Єдлічка, Венцеслав Єдлічка та Ернест Єдлічка. | |
| вул. Сергія Корольова | Сергій Корольов – вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор, один із засновників практичної космонавтики. Під його керівництвом запустили першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі та здійснили перший політ людини в космос. | |
| вул. Барикадна | вул. Генерала Крата | Михайло Крат – уродженець Гадяча, походив із української старшини Гадяцького полку, які пізніше стали дворянами. Під час боїв у Києві в січні 1918 року був помічником начальника оперативного відділу штабу Київської Військової Округи. Пізніше брав участь у боях за УНР проти військ як червоної армії, так і так званої «Добровольчої» російської армії генерала Денікіна. |
| вул. Івана Павловського | Іван Павловський – історик Полтавщини кінця ХІХ – початку ХХ століття. Організував музей Полтавської битви і був його завідувачем. Виступав організатором та учасником народних читань та недільних шкіл на Полтавщині. | |
| вул. Миколи Арандаренка | Микола Арандаренко – український історик, статистик, етнограф, краєзнавець. Походив із козацького старшинського роду. Автор фундаментальної праці «Записки про Полтавську губернію» | |
| вул. Безвірницька | вул. Митрополита Феофіла | Народився у родині священика на Полтавщині, служив настоятелем Всіхсвятської церкви Полтави і викладачем Полтавського жіночого Єпархіального училища. Його вважають ідеологом української автокефалії на Полтавщині. |
| вул. Стефана Таранушенка | Стефан Таранушенко – доктор мистецтвознавства, видатний знавець української старовинної архітектури, музейник, учасник пам’ятко-охоронного руху. | |
| вул. Бородая | вул. Івана Іскри | Іван Іскра – засновник села Івонченці у 1641 році. Загинув у 1659 році у битві з Іваном Виговським |
| вул. Петра Яцика | Петро Яцик – канадський підприємець українського походження, меценат і філантроп, відомий своїм вагомим внеском у фінансування українознавства на Заході та в Україні. | |
| пров. Борців | пров. Військових Медиків | На честь військових (бойових) медиків. |
| пров. Генерала Кудрявцева | Павло Кудрявцев – губернський комісар УНР на Полтавщині, соратник Симона Петлюри, генерал-хорунжий Армії УНР, генерал-поручик Армії УНР (посмертно). Походив із родини священика. | |
| пров. Олександра Кониського | Олександр Кониський – український громадський діяч, який чимало зробив у Полтаві, як просвітянин. Був професійним адвокатом, громадським діячем, письменником, літературним критиком, викладачем. | |
| пров. Сергія Гнойового | Сергій Гнойовий – заслужений художник України родом з Рибців; із 1988 року член Національної спілки художників України. | |
| пров. Валерія Гасановича Германа-Шахли | пров. Олександра Горячевського | Олександр Горячевський – кіборг-доброволець, який загинув у боях за Іловайськ від осколків гранати під час спроби вивести групу бійців з оточення. Похований у Полтаві 22 серпня 2014 року, Центральне кладовище, Алея Слави. В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). |
| пров. Олександра Строніна | Олександр Стронін – історик, педагог і громадський діяч, член Полтавської «Громади» й організатор недільних шкіл у Полтаві, перших заходів із вшанування пам’яті Тараса Шевченка. | |
| пров. Симона Наріжного | Симон Наріжний – уродженець Полтавщини (село Сокілка), історик Гетьманщини, бібліограф, дослідник української еміграції. | |
| вул. Визволення | вул. Артема Амеліна | Артем Амелін – полеглий захисник, Герой України, старший солдат роти оперативного призначення 4 БрОП Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. У бою 25.02.2022 р. підірвав під селищем Трьохізбенка на Луганщині два ворожі танки, але отримав поранення і в той же день помер у госпіталі. За мужність і героїзм воїнові присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». |
| вул. Генерала Удовиченка | Олександр Удовиченко – військовий і громадський діяч, генерал-полковник Армії УНР, був одним із керівників військової операції з визволення Полтавщини від російсько-більшовицьких загарбників навесні 1918 року. Військовий радник Симона Петлюри (1917), відзначився у боях за Арсенал у Києві в січні 1918-го. | |
| вул. Олександра Тарасенка | Олександр Тарасенко – художник і педагог. З 2014 року працював доцентом на кафедрі образотворчого мистецтва у Полтавському педуніверситеті імені В.Г. Короленка. | |
| вул. Феодосія Рогового | Феодосій Роговий – письменник з Полтавщини, автор кількох романів та повістей. Із 1950 року вчителює в школах Полтавщини. Працював в обласній газеті «Комсомолець Полтавщини». | |
| вул. Червоних Маків | Червоний мак — символ пам'яті жертв усіх військових збройних конфліктів. Червоний мак використали в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. | |
| вул. Гвардійська | вул. Зінаїди Аксентьєвої | Зінаїда Аксентьєва – геофізикиня. Працювала в Полтавській гравіметричній обсерваторії. |
| вул. Василя Поліщука | Василь Поліщук – уродженець села Старий Іржавець Оржицької громади. Із 19 років з перших днів назрівання Революції Гідності взяв участь у відстоюванні прав українців за незалежність та свобод. Бойовий медик «Азову». Молодший сержант 30 ОМБр. У війську був до дня загибелі при визволенні Харківщини. 29 вересня торік воїн отримав звання Героя України. | |
| вул. Петра Дяченка | Петро Дяченко – український військовий діяч, командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна». | |
| пров. Гвардійський | пров. Павла Голобородька | Павло Голобородько – відомий український педагог, директор української гімназії імені І.М. Стешенка в Полтаві. Був заарештований НКВС «за український націоналізм і антирадянську діяльність», і в 1930 році зник безвісти. |
| пров. Сад Шуберта | Полтавський лікар Олександр Шуберт працював у багатьох лікарнях і різних закладах міста на межі ХІХ-ХХ століть. · Пропонована назва розглядається як повернення історичної назви кутка району Павленки – «Сад Шуберта». | |
| пров. Четвертого Універсалу | Четвертий Універсал Української Центральної ради (УЦР) — державно-правовий акт, що проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії. Проголошений 22 січня 1918 року (за новим стилем) у Києві. | |
| вул. Героїв-Партизан | вул. Андрія Сербутовського | Андрій Сербутовський – заслужений художник України (1994); народився, жив і помер у Полтаві. Був першим головою створеної у 1970 р. Полтавської обласної організації спілки художників України. Працював у жанрах: портрет, натюрморт, пейзаж. |
| вул. Валентини Радзимовської | Валентина Радзимовська – видатна вчена, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, громадська діячка. Народилася на хуторі Тарновщина Лубенського повіту Полтавщини. | |
| вул. Олени Теліги | Олена Теліга – громадсько-політична діячка, поетеса і публіцистка, літературний критик. У Києві Олена Теліга очолила створену з ініціативи Олега Ольжича Спілку українських письменників. | |
| вул. Пантелеймона Куліша | Пантелеймон Куліш – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, видавець, філософ історії. Активно сприяв розвиткові української літературної мови, науки, філософії, історії. | |
| вул. Героїв праці | вул. Леоніда Лимана | Леонід Лиман – український поет, публіцист, літературний критик, представник українського модернізму. Народився на Полтавщині. |
| вул. Олекси Ізарського | Олекса Ізарський – уродженець Полтави, український письменник-романіст, літературознавець, перекладач. Під час німецької окупації перебував у Полтаві (почав писати повість «Ранок»; у 1977 році видав книжку «Полтава» - про роки окупації в нашому місті). | |
| вул. Родини Вороних | Георгій Вороний – видатний український математик світового рівня, основоположник наукових напрямів у теорії чисел, алгебрі і геометрії. Народився у с. Журавка Полтавської губернії. · Юрій Вороний ( 3 квітня 1933 року здійснив першу в світі пересадку нирки. Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. | |
| вул. Якова Острянина | Яків Острянин – отаман українського козацтва, який відіграв суттєву роль на перших етапах відродження Полтави. Вперше згадується в документах 1633 року як полковник реєстрових козаків з Полтави, перший полковник полтавський війська Речі Посполитої в ході Смоленської війни. | |
| пров. Депутатський | пров. Олелька Островського | Олелько Островський – український громадський діяч, актор, драматург, письменник. Народився в місті Золотоноша (тоді – Полтавської губернії). |
| пров. Федора Попадича | Федір Попадич – педагог, громадський діяч, фольклорист, диригент і композитор, який плідно працював у Полтаві. | |
| пров. Леся Курбаса | Лесь Курбас – український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Народний артист Української РСР. Засновник театру «Березіль». Жертва сталінських репресій. | |
| пров. Української Злуки | На пошану двох акцій (1919 і 1990 років), які символізували об’єднання (злуку) українських земель. · 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки, в Україні відбувся «Живий ланцюг» («Українська хвиля») з нагоди 71-річчя проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. | |
| вул. Іванівська | вул. Анатолія Дімарова | Анатолій Дімаров – український письменник. Народився на хуторі Гараськи в родині заможного селянина. |
| вул. Говтвянчицька | За назвою яру, на схилах якого розташована ця вулиця, і струмочка на його днищі. Струмок Говтвянчик – притока річки Вільшана, яка, в свою чергу, впадає до Ворскли. Південніше цієї вулиці розташоване й стародавнє село Говтвянчик. | |
| вул. Гришків Ліс | Гришків Ліс – природний лісовий масив у балці Говтвянчик, північніше селища Яр і західніше мікрорайону Половки. У ньому розташовані пам'ятки археології скіфського часу, та захоронення замучених німецькими нацистами людей часів окупації | |
| пров. Кооперативний | пров. Давида Молдавського | На честь полтавського підприємця й мецената єврейського походження, залишки будівель підприємств і благодійних закладів якого досі можна знайти на Подолі й не тільки. |
| пров. Різдвяний | До 1914 року цей провулок носив назву Різдвяний, а сусідня з ним нижня частина вулиці Небесної Сотні — Різдвяна (бо до 1930 року на початку вулиці й поруч із цим провулком розташовувався храм Різдва Богородиці). Від 1914 до середини 1920-х років провулок носив ім’я мецената Давида Молдавського. | |
| вул. Кривоносівська | вул. Миколи Костомарова | Микола Костомаров – видатний історик, етнограф, прозаїк, критик-мислитель, громадський діяч. Належить до української школи письменників-романтиків. Засновник народницького напряму в українській історіографії. |
| вул. Михайла Кравчука | Михайло Кравчук – український математик, академік АН УРСР (з 1929), засновник теоретичної школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки. | |
| вул. Макаренка | вул. Антона Цедіка | Антон Цедік – захисник України, громадський активіст з Полтави. З весни 2014 року, із початком російської збройної агресії проти України, служив у добровольчих батальйонах «Дніпро-1» і «Донбас». 29 серпня 2014-го загинув під час виходу колони батальйону «Донбас» із оточення під Іловайськом так званим «зеленим коридором». Похований 8 вересня на Алеї Слави центрального кладовища Полтави. За особисту мужність і героїзм воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня. |
| вул. Миколи Василенка | Микола Василенко – український педагог, вчений-історик, громадський та політичний діяч. | |
| пров. Микитенка | пров. Анатолія Щербака | Анатолій Щербак – живописець, графік, театральний художник, оформлювач експозицій 11 полтавських музеїв. Анатолій Щербак вважався знавцем історії театрального костюму, сценографії. Працював художником-декоратором у полтавському театрі імені Гоголя. |
| пров. Валерія Боняківського | Імені полтавського художника і воїна Валерія Боняківського. Старшина полку патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» МВС України, загинув в ході російсько-української війни. Мав орден «За мужність III ступеня» (31.10.2014, посмертно) почесну відзнаку «Перемога за нами» (14.04.2017, посмертно) нагрудний знак «За вірність народу України» I ступеня, медаль «Захиснику Дніпропетровська від сепаратизму» (24.08.2015), медаль «За жертовність і любов до України» (18.11.2015). | |
| пров. Івана Білика | На честь видатного письменника, уродженця Полтавщини. Батько був священиком УАПЦ, якого російсько-комуністичні окупанти розстріляли як «ворога народу». | |
| пров. Сергія Дядюша | Сергій Дядюша – український військовий діяч, генерал-поручник Армії УНР. У 1887 р. закінчив Полтавський кадетський корпус. Перебував на командних посадах в армії УНР. Після поразки визвольних змагань емігрував у Польщу. | |
| пров. Соломона Розенбаума | У 1930-х Соломон Розенбаум викладав малювання у багатьох закладах освіти Полтави та в художній студії (чимало художників Полтави – його учні). У вересні 1941 р. підготовлені до евакуації його картини музей не встиг вивезти, й більшість із них зникла. Того ж року художник був розстріляний німецькими окупантами. | |
| пров. Мясоєдова | вул. Ігоря Щербака | Ігор Щербак, позивний Ріко – захисник України з березня 2022 року. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).· Народився в Полтаві. У мирному житті працював фінансистом, був співвласником ігрового клубу ТОВ "СТУДІЯ БРОФОРС" у Полтаві. Під час повномасштабної війни Ігор захищав Україну у складі 46-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ. Був командиром мінометної батареї. Загинув біля села Берхівка на Донеччині (унаслідок ворожого танкового обстрілу). Поховали І.Е.Щербака на Затуринському кладовищі в Полтаві. |
| вул. Сад Гуссона | Іван Ґуссо́н – власник великого саду у цій місцевості (на Павленках), у якому 18 травня 1861 року, на його запрошення, полтавською «Громадою» був посаджений «Дуб Тараса Шевченка» – перший у світі живий пам’ятник Кобзарю. Масив садиб – котеджів по пров. Мясоєдова кінця 1980-х … 1990-х років розташований, значною мірою, на колишніх землях Садівництва. | |
| вул. Партизанська | вул. Братства Тарасівців | На честь таємної політичної організації, створеної в 1891 р. Її учасники дали клятву на могилі Тараса Шевченка, де присягалися всіма засобами поширювати серед українців ідеї українського національного відродження та творчість Кобзаря. Серед активних діячів Братства була плеяда видатних інтелектуалів, життя і діяльність яких пов’язані з Полтавщиною. Громада Тарасівців діяла й у Полтаві. |
| вул. Володимира Ельяшевича | Володимир Ельяшевич – один із піонерів вітчизняного повітроплавання; член-кореспондент Головної фізичної обсерваторії при Академії наук. Походив із родини потомственних військовослужбовців, родинне помістя яких розташовувалося в селі Малі Будища, на Полі Полтавської битви. | |
| вул. Уласа Самчука | Улас Самчук – видатний український письменник, журналіст і публіцист, редактор, член уряду УНР у вигнанні, член ОУН. | |
| вул. Юрія Липи | Юрій Липа – український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції. Один з ідеологів українського націоналізму, та провідних українських філософів першої половини ХХ століття. | |
| пров. Паскаля | пров. Мазепинців | Повернути провулкові назву, яка йому була надана в часи Української національної революції – на честь прибічників і послідовників гетьмана України Івана Мазепи – мазепинців. |
| пров. Миколи Орла-Степняка | Микола Орел-Степняк – український театральний діяч: актор, режисер, антрепренер, соліст-декламатор. | |
| пров Сергія Шелухіна | Сергій Шелухін – український вчений, видатний юрист, історик, дипломат, громадський і політичний діяч, представник народницько-демократичного напрямку української політичної думки міжвоєнного періоду, письменник, педагог, член п'яти наукових товариств. | |
| пров. Першотравневий | Миколаївський узвіз | Пропонується повернути стару назву цього геоніму – Миколаївський узвіз. Ще в XVII столітті тут, у невеликому боковому Миколаївському яру, на дні якого тік струмок із джерел, що впадали до річки на дні Мазурівського яру, була прокладена дорога між двома частинами Полтавської фортеці. Поруч, на Миколаївській гірці, розташована Миколаївська церква ПЦУ. |
| вул. Петрашева | вул. Петра Петрашіва | Петро Петрашів – український маляр-іконописець, портретист і пейзажист. |
| вул. Художника Петрашіва | Петро Петрашів – український маляр-іконописець, портретист і пейзажист. | |
| вул. Повстанська | вул. Василя Стуса | Василь Стус – український поет-шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політв’язень СРСР, дисидент, член Української Гельсінської групи, борець за незалежність України у XX столітті. |
| вул. Івана Лютого-Лютенка | Іван Лютий-Лютенко – український військовий та громадський діяч, підприємець, меценат; старшина Запорізької дивізії, повстанський отаман Холодного Яру (1919 — 1922); військове звання — сотник Армії УНР. | |
| вул. ПРЗ | вул. Володимира Колесникова | Володимир Колесников 1956 р. проживав у Полтаві. Працював художником-декоратором театру ім. Гоголя. Від 2000 р. – професор, завідувач кафедри рисунку, живопису, графічного дизайну Київського університету технологій та дизайну. Учасник 130 виставок в Україні (у т.ч. в Полтаві) і за її межами. |
| вул. Євгена Адамцевича | Євген Адамцевич – · український кобзар. Народився на Полтавщині, в дитинстві осліп. Жив у м. Ромнах. Навчався у школі для сліпих у Києві. Його репертуар складали українські народні пісні, пісні літературного походження, а також власні твори, серед яких найвідомішим є «Запорізький марш», що ввійшов в обробці В. Гуцала до репертуару Київського оркестру народних інструментів, звучить у багатьох фільмах. | |
| вул. Олексія Ландаря | Олексій Ландар – кандидат технічних наук, дійсний член Академії будівництва України, заслужений будівельник України, почесний транспортний будівельник, почесний залізничник України, почесний громадянин Полтави, повний кавалер ордена «За заслуги». | |
| вул. Федора Борківського | Федір Борківський – Голова Полтавської міської управи (бургомістр) у перший період німецької окупації міста (вересень 1941 – початок квітня 1942 року). | |
| вул. Юрія Колларда | Юрій Коллард – залізничник, діяч УНР, письменник. За часів УЦР очолював управління залізниць, за гетьманату обіймав керівні посади в Залізничному відомстві, при Директорії УНР очолював міністерство шляхів. З 1921 р. в еміграції. Разом з урядом УНР, переїхав до Відня. | |
| вул. Рябушанська | вул. Рябухівська | Пропонується виправити назву вулиці (відповідно до статті 41 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»), оскільки назва походить від села Рябухи (з 1984 року – історичного кутка міста Полтави). |
| вул. Ставицького | вул. Святослава Горбенка | Святослав Горбенко – український військовик, доброволець, вояк Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Військове прозвище «Скельд». Один із «кіборгів» - захисників Донецького аеропорту. Герой України (Указ Президента від 28 серпня 2021, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Син видатного полтавського лікаря - хірурга й антрополога, який у 2022-2024 роках на фронті захищає Україну. |
| вул. Тобілевича | вул. Матвія Номиса | Матвій Номис – · уродженець Лубен, український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, перший директор Лубенської чоловічої гімназії. Протягом життя збирав цінні матеріали про народний побут, звичаї та обряди, записав чимало зразків усної народної творчості. |
| вул. Родини Тобілевичів | Тобілевичі – це український старовинний шляхетський рід. Представники родини Тобілевичів зробили значний особистий внесок у відродження національної ідентичності нашого народу і культурно-мистецького розвитку національного українського реалістичного професійного театру. Величезний внесок у розвиток театру та театрального мистецтва в Україні у буремний період ХІХ століття належить величній родині Тобілевичів. | |
| пров. ХТЗ | пров. Бартоломія Обалковського | Бартоломій Обалковський – шляхтич, королівський представник «Селітряної держави» у 1620-х роках (наглядач-розпорядник промислів із виробництва селітри, поташу, скла в нашому краї). |
| пров. В’ячеслава Липинського | В’ячеслав Липинський – український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За Гетьманату — посол України в Австрії. Один із фундаторів Української військової громади, що постала у Полтаві навесні 1917 року. | |
| пров. Старополтавська Гора | На цій горі розташовувалося «Старе Місто» – полтавська фортеця, раніше – поселення Лтава. | |
| пров. Стефана Стабанського | Стефан Стабанський – скульптор і архітектор, автор проекту Успенського кафедрального собору в Полтаві. | |
| пров. Цитовський | пров. Михайла Самбікіна | Михайло Самбікін – засновник української агрономічної метеорології, громадський діяч, один із засновників Аграрного університету, професор закладів вищої освіти в Полтаві до 1934 року. Першим у вітчизняній науці ще в 1934 році мав сміливість обґрунтувати неприродні причини голоду 1932-1933 років. |
| пров. Олександра Шульгина | Перший в Україні державний орган у сфері зовнішніх зносин – Генеральне секретарство справ міжнародних створили 22 грудня 1917 р. Саме Олександр Шульгин з Полтавщини підписав «Законопроект про створення Генерального секретарства міжнародних справ», який цього ж дня схвалили на засіданні Уряду УНР. Шульгин очолював це відомство. | |
| пров. Федора Щербини | На честь Федора Щербини – статистика, економіста, соціолога, громадського діяча та історика Кубані, ректора Українського вільного університету, автора збірника пам'яті Симона Петлюри та дослідження «Симон Петлюра на Кубані». |
Варіанти нових назв вулиць у селах Полтавської громади:
Абазівка
- вул. Першотравнева: вул. Гетьманщини, вул. 8 Травня, вул. Війська Запорізького, вул. Успенська;
- вул. Партизанська: вул. Галини В'юн, вул. Українських воїнів-добровольців, вул. Феодосія Рогового, вул. Червоних маків, вул. Юрія Липи.
Верхоли
- вул. Першотравнева: вул. Митрополита Феофіла, вул. Українських воїнів-добровольців, вул. Кирила Розумовського, вул. Червоної Рути, вул. Якова Маркевича.
Пальчиківка
- вул. Гагаріна: вул. Отамана Гордієнка, вул. Василя Стуса, вул. Леоніда Каденюка;
- вул. Макаренка: вул. Григорія Вщенка, вул. Мирослава Гавриліва, вул. Педагогічна, вул. Василя Захарченка.
Гутирівка
- вул. Овражна: вул. Василя Захарченка, вул. Якова Острянина.
Сем’янівка
- вул. 1 травня: вул. Короля Карла ХІІ, вул. Миколи Гришка, вул. Дмитра Білика, вул. Михайла Вербицького, вул. Павла Чубинського.
Патлаївка
вул. Гагаріна: вул. Івана Мясоєдова, вул. Федора Кричевського, вул. Павла Поповича, вул. Леоніда Каденюка.
Шостаки
- вул. Гагаріна: вул. Левка Лук’яненка, вул. Оксани Іваненко, вул. Митрополита Феофіла, вул. Олександра Ластовіна, вул. Павла Чубинського.
Мильці
- вул. Чайковського: вул. Івана Левенця, вул. Олександра Кониського.
Тахтаулове
- вул. Першотравнева: вул. Івана Стешенка, вул. Воїнів-добровольців, вул. Варфоломія Обалковського, вул. Артема Амеліна, вул. Миколи Леонтовича;
- пров. Першотравневий: пров. Даніеля Крмана, пров. Короля Карла ХІІ.
Бершацьке
- вул. Палапи: вул. Лікаря Скліфосовського, вул. Професора Докучаєва, вул. Павла Полуботка.
Чорноглазівка
- вул. Першотравнева: вул. Левка Лук’яненка, вул. Феофіла Митрополита, вул. Левка Боровиковського, вул. Героїв ЗСУ;
- пров. Першотравневий: пров. Івана Нечуя-Левицького, пров. Євгена Гребінки, пров. Професора Докучаєва.
Нагадаємо, що 26 січня Полтавська міська рада ухвалила остаточне рішення про нові назви вулиць та провулків. Нові назви вулиць та провулків дивіться за посиланням.