Керівники районних у Полтаві рад вважають, що замість ліквідації повноваження рад треба розширити
Голови Подільської та Шевченківської районних у Полтаві рад Євген Нагорний й Дмитро Задворкін та заступник голови Київської районної ради Владислав Контарчук прокоментували ідею не утворення райрад після проведення наступних місцевих виборів.
Ініціатором проєкту рішення виступив голова фракції «Свобода» в Полтавській міській раді Юліан Матвійчук. Він аргументував це тим, що у райрад немає реальних повноважень, а зарплати їх керівників та апарату обходяться бюджету міста в 6 млн грн на рік. Матвійчук додав, що в приміщеннях райрад мають залишитися центри надання адміністративних послуг.
Голова Подільської районної в Полтаві ради Євген Нагорний у цілому не проти пропозиції Матвійчука, але при цьому вважає, що спочатку міська влада має запустити механізм об’єднання управлінь соцзахисту, пенсійного фонду, служби захисту дітей, органів ведення державного реєстру виборців, а вже потім говорити про ліквідацію райрад.
«Згідно з моїм звітом, на прийомі у мене було 135 людей. Це офіційно. Якщо з консультаціями, то в двічі більше. Я здійснив понад 120 виїздів на проблемні місця по району. Якщо ж депутати міської ради візьмуть на себе ці обов’язки, а також будуть відкритими до громади, а не тільки ходити на комісії, сесії, вирішувати кулуарні питання – без питань, райради потрібно ліквідувати», – пояснює посадовець.
Взагалі Нагорний вважає, що районним радам треба розширити повноваження. Наразі вони оперативніше реагують на проблеми полтавців, але при цьому не мають повноважень, щоб їх вирішити. Посадовець говорить, що раніше райради мали у власності комунальні підприємства.
«До мене звертаються громадяни, наприклад, щоб спиляти аварійне дерево. Я пишу лист до міського управління ЖКГ, а воно дає доручення на КП “Декоративні культури”. Якби у мене був свій кваліфікований працівник, то проблему вирішили б відразу. Нещодавно були ситуація, коли на Леваді треба було спиляти дерево. Я дав хлопцю 200 грн із власної кишені і він усе зробив. Якщо ж депутати це робитимуть самі – добре, ліквідовуймо», – резюмував Нагорний.
Керівник Шевченківської районної ради Дмитро Задворкін запевняє: повноваження райрад треба розширити:
«До 2010 року нам підпорядковувалося управління охорони здоров’я та освіти. Були повноваження по прибиранню міста. І усе це працювало».
Задворкін переконує, що не треба поспішати з ліквідацією, адже досі не відомо, чим закінчиться адміністративно-територіальна реформа.
«Ми не знаємо, у яких межах буде Полтава. А якщо нам доєднають села? Чи доцільно тоді буде ліквідовувати райони? Це питання залишається відкритим і я вважаю, що спочатку треба подивитися, які зміни будуть у країні».
Голова Київської районної у місті ради Сергій Синягівський відмовився надати коментар. У свою чергу його заступник, партієць «Свободи» Владислав Контарчук говорить, що підтримує ідею Матвійчука. Розширення повноважень райрад вважає недоцільним, адже Полтава не настільки густонаселене місто:
«Є два виходи: або надати радам більше повноважень і визначити податки, які сплачуватимуться в бюджет райрад як це було до 2012 року, або не створювати їх взагалі. Однак це не означає, що всі працівники будуть звільненні. Зекономимо тільки на зарплаті керівництва і апарату, який забезпечує роботу ради. І збережемо гроші при проведенні самих виборів, бо не треба буде реєструвати кандидатів, друкувати бюлетені, оскільки не буде самої ради».
Контарчук запевнив, що управління соціального захисту, служба у справах дітей, відділ архітектури, відділ ведення державного реєстру виборців усе одно мають залишитися – зміниться тільки підпорядкування.
До слова, у Чернігові, 29 серпня, на сесії міської ради депутати ухвалили рішення про ліквідацію районних у місті рад, повідомляє UA:Чернігів.
За словами заступника міського голови Черкас Олександра Ломаки, це дасть змогу зекономити 15 мільйонів грн. Кошти планують розподілити наступним чином: до 8 мільйонів спрямують для облаштування та ремонту каналізації у приватному секторі. Ще 2 мільйони піде на преміювання працівників управлінь соціального захисту, які продовжать обслуговувати громадян. І решту планують витратити на потреби у сфері освіти та медицини.