«Люблячий чоловік та батько». До Полтавщини повернеться воїн на вічний спочинок
Колаж ЗМІСТу
Володимир Ільченко загинув 21 червня під час виконання бойового завдання. Рідні віддадуть останню шану воїну.
Про те, що Володимир Ільченко загинув на фронті, 28 червня повідомили в Департаменті соціального захисту населення Кременчука.
Захисник родом з Кременчука, де виріс та навчався в гімназії №8. З початком повномасштабної війни вступив до лав ЗСУ.
З полеглим захисником попрощаються 30 червня в Кременчуці. Земляки можуть віддати останню земну шану воїну о 11:00 у Кременчуцькому міському палаці культури. Потім з Володимиром Ільченком попрощаються о 12:00 у Свято-Миколаївському соборі. З почестями воїна поховають о 13:00 на Свіштовському кладовищі.
Вічна пам'ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Життя Ігоря Дзюблюка обірвалося 14 червня 2025 року в лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги на Запоріжжі. У війську чоловік служив на посаді номера обслуги гранатометного взводу роти вогневої підтримки. Мав звання молодшого сержанта.
Антип Місюра народився 24 квітня 1982 року. Воїн мешкав у Супрунівці й долучився до лав війська у березні 2025 року. Служив на посаді старшого навідника 2-го станкового гранатомету протитанкового взводу. Захисник поліг у бою на Харківщині, гідно виконуючи свій військовий обовʼязок.
Старший матрос Олександр Ільчук народився 5 липня 1988 року. Воїн загинув 17 червня в районі Полтавки Донецької області під час виконання бойового завдання. Воїн зазнав тяжких поранень внаслідок скиду ворожого БПЛА.
Молодший Сержант Віктор Мирошниченко з повномасштабною війною став на захист України. Як командир бойової машини вирушив на завдання і зник безвісти на фронті 24 червня 2025 року. Воїн загинув під час виконання бойового завдання під час російського штурму в районі Очеретиного під Покровськом. Упізнати його вдалося за ДНК.
Штаб-сержант Віктор Тихенький народився 16 жовтня 1974 року. Воїн родом з Полтавщини, проте більшість життя провів у Полтаві. Під час антитерористичної операції стояв на захисті України. Як доброволець обороняв державу й з перших місяців повномасштабної війни. 13 червня у бою поблизу населеного пункту Новий Путь Курської області РФ полтавець загинув.
Після строкової служби у лавах Збройних Сил України Олександр Гулак підписав контракт і служив в одній з військових частин на Полтавщині. У 2014 році пішов на війну і після демобілізації працював водієм-експедитором. 13 червня захисник пішов на останнє бойове завдання як навідник зенітної ракетно-артилерійської батареї. Російські військові забрали його молоде життя.