Меморіал героїв під Полтавою. Який він сьогодні і як його облаштовують (ФОТОРЕПОРТАЖ)
У секторі почесних поховань військовослужбовців у Затуриному з’явився четвертий ряд. Тут ховають полтавських захисників, які полягли у боях за Україну. Подекуди з’являються пам’ятники – рідні більше не погоджуються чекати на виконання обіцянок влади Полтавської громади ось-ось встановити однакові для всіх.
127 могил з’явилася там уже понад рік тому, але пам’ятників над ними досі немає. Проєкт облаштування меморіалу виконали у грудні 2022 року, але він не враховував загального вигляду могил. Довелося змінювати документи й готувати новий проєкт.
4 липня начальник УЖКГ Владислав Маргушин повідомив депутатам, що новий проєкт уже готовий й проходить експертизу. У ньому врахували не лише ескіз пам’ятників героям війни, а й розмітку доріжок. Останнє потрібно зробити терміново, щоб підготувати доріжки між рядами аби геометрично правильно виконувати наступні поховання.
Сектор урочистих поховань уже має один пам’ятник, що належить визволителю Зміїного, капітану СБУ та Герою України Володимиру Кісельову. Родина власними силами розмістила гранітний меморіал з трьох частин. На одній зобразили самого воїна у повний зріст, на іншій плиті зазначена дата народження та загибелі, а поряд – нагороди. Пам’ятник встановили без погодження з місцевою владою, що обурило голову ГО «Родини загиблих учасників бойових дій Полтавщини» Наталію Чепігу, яка хоче уніфікувати усі поховання на цьому секторі.
Це світова практика облаштування меморіалів військових. Будь-які обговорення нічого не змінять і пам’ятник Володимиру Кісельову лишиться на місці, каже Владислав Маргушин. Українське законодавство не має процедури заміни пам’ятника без згоди рідних. Навпаки ж це розцінюватиметься як наруга над могилою Героя України.
На Затуринському цвинтарі чимало прапорів. Їхній шурхіт нагадує, що тут поховані кращі сини України. Часто сюди приходять рідні, адже ледь не на кожній могилі є свіжі квіти. Кожен з похованих тут мав яскраве життя, але віддав його за свою державу. А ще кожен з чоловіків на портретах мав рідних та близьких людей, які втамовують сум, коли приходять до своїх.
Дорогу на меморіал не забувають і побратими. На хресті Артема Медведева «Гесса» зав'язали рушник з логотипом ФК «Ворскла», а біля фотографії десантника Івана Ковальова гойдається іграшка у вигляді пташки. Біля хреста Євгена Браха «Малі» – гранітна дошка, що сповіщає про його життєвий шлях з янголям, а над фото Дмитра Юденка гордо майорить стяг 3-ої окремої штурмової бригади. Схожий має снайпер Костянтин Фурсов «Костиль». На ньому напис – «Маріуполь 2022».
Місцями з’являються лави та столики. Найімовірніше, їх демонтують, коли виконуватимуть проєкт з облаштування меморіалу. Колись на цьому місці з'являться кількасот однакових пам’ятників, щоб увічнити імена захисників України, але сьогодні родини знову прийдуть й зупиняться біля хрестів, щоб помовчати з найдорожчими.
Вічна пам'ять нашим героям!