На щиті до Полтавщини повертається прикордонник Олександр Бибик
Фото – Гребінківська громада
Життя Олександра Бибика обірвалося на Донеччині внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Воїн дістав несумісне з життям поранення.
Про те, що Олександр Бибик загинув, повідомили в Гребінківській громаді 23 жовтня.
Захисник народився 2 листопада 1990 року у селі Березова Рудка. У 1996-2005 роках навчався в місцевій школі. Закінчивши 9 класів, вступив до Березоворудського аграрного технікуму. Продовжив навчання у Національному університеті біоресурсів і природокористування України.
У 2012-2013 роках Олександр Бибик проходив строкову службу у Збройних Силах України. Опісля 3 роки працював у органах внутрішніх справ.
У 2015 році брав участь в антитерористичної операції на Донеччині. 24 лютого 2022 року воїна вдруге призвали захищати Україну. На початку повномасштабної війни він боронив Київ, з травня 2022 року – Чернігівський кордон. Згодом воював на Харківському напрямку.
У війську сержант Олександр Бибик служив на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії – оператора безпілотних авіаційних комплексів у складі 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого.
Життя воїна обірвалося 18 жовтня в районі Єлизаветівки на Донеччині. Прощання з полеглим воїном призначили на 25 жовтня. Траурна церемонія розпочнеться о 10:30 у Гребінці на вул. Миру, 35, де останнім часом мешкав воїн. Об 11:00 біля Гребінківської міської ради на вул. Олексія Припутня, 1 відбудеться мітинг-реквієм.
Вічна пам’ять захисникові України.
24 жовтня біля Свято-Успенського собору відбулася траурна церемонія прощання з полеглими військовослужбовцями.
Родини, побратими, друзі та небайдужі полтавці вшанували самопожертву героїв Артема Артеменка, Олега Карпова та Юрія Бабанського, які поклали життя заради незалежності України. Захисники повернулися на щиті.
Полтавець Олег Тарасенко поліг під Авдіївкою. Воїн народився 10 серпня 1982 року. Мешкав у Полтаві. З перших днів повномасштабного вторгнення росії пішов боронити Україну, добровольцем вступивши до лав бригади тероборони. У цивільному житті залишив деревообробний бізнес, свою родину, двох маленьких дітей і дружину. Служив на посаді командира комендантського взводу.
З січня 2023 року захисник воював у найгарячіших точках фронту – Соледарі, Бахмуті, Авдіївці. Мав можливості повернутися додому до дружини й дітей, але не залишив побратимів і продовжував службу.
Під Авдіївкою загинув командир відділення Володимир Малих з Полтавщини. З перших днів війни захисник узяв до рук зброю, щоб боронити Україну від нападу росіян. Мав позивний «Лом». Командував стрілецьким відділенням.
Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre