Опори ліхтарів біля полтавського театру імені М. Гоголя демонтували без висновків експертів
Опори ліхтарів біля театру Гоголя, за словами колишнього директора КП «Міськсвітло», демонтували без відповідних висновків експертів. Реставрувати їх не будуть, на встановлення нових нині коштів немає.
Зносити — не встановлювати: демонтовані чавунні опори ліхтарів біля театру імені Гоголя уже понад рік зберігає у себе КП «Міськсвітло», на чиєму балансі ті перебувають. Зрізали, адже опори нібито в аварійному стані — є тріщини та інші пошкодження. Крім того, тумби прикрашені п’ятикутною зіркою, що, за словами комунальників, є радянським символом. Наразі опори зберігають на території комунального підприємства просто неба під шаром снігу. Відреставрувати їх, за словами начальника КП «Міськсвітло» Романа Кикотя, неможливо.
У березні 2018 року комунальники демонтували одну опору, через що жителі міста навіть звернулися до поліції — думали, її хтось викрав. Тоді речник ГУНП в Полтавській області Юрій Сулаєв на своїй сторінці у фейсбуці написав:
«Комунальники міста повідомили, що всі ліхтарі, які розташовані біля театру, перебувають в аварійному стані та підлягають демонтажу і заміні. Перший ліхтар, який, на думку комунальників, був найбільш аварійним, вони демонтували та, задля безпеки перехожих, — знеструмили. Така доля чекає й на інші ліхтарі».
Дійсно, у липні 2018 року працівники КП «Міськсвітло» демонтували ще одну опору. 24 листопада 2019 року Роман Кикоть повідомив, що демонтовані частини все ще перебувають на території підприємства.
Оксана Білявська, кандидатка архітектури, членкиня громадського об’єднання «Збережемо Полтаву» запевнила: потрібно не купувати нові опори, а відновлювати старі.
«Те, що їх демонтують і можуть здати як металолом, я вважаю неприпустимим для культурного середовища Полтави. Тому що ці ліхтарі були виготовлені у 1956-1960 роках за індивідуальними проєктами спеціально для оформлення центральної площі міста, для оформлення Театральної площі й колишньої площі Леніна (тепер — сквер пам’яті Героїв України). Вони виготовлялися за індивідуальними кресленнями, їх відливали, імовірно, на виробництвах Полтави. Це — художньо-чавунне лиття. Тому вони мають і хронологічну і мистецьку цінність. Те, що за ними не доглядали належним чином, і тому вони стали непридатними — не привід позбутися їх. Навпаки, їх потрібно відновлювати та повертати на історичне місце», — сказала Оксана Білявська.
Те, що їх неможливо відновити, повинні встановити експерти після дослідження. Це також повинно бути зафіксовано, сказала фахівчиня.
Оксана Білявська пояснила і щодо нібито радянської атрибутики:
«Так, є п’ятикутна зірка. І що? П'ятикутна зірка як така не є символом і емблемою, що підлягає знищенню та ліквідації на таких об’єктах. Існує відповідний закон щодо декомунізації, що регулює, які саме об’єкти необхідно демонтувати, на яких саме об’єктах це демонтується. Якщо це — складова художньої цінності об’єкта, певна річ, просто так її демонтувати не можна. Для цього теж потрібні висновки як фахівців з мистецтва, так і фахівців із реставрації. В іншому разі — це вандалізм і агресивні дії, спрямовані на те, щоб поруйнувати культурну спадщину нашого міста».
Колишній начальник КП «Міськсвітло» В’ячеслав Власенко сказав, що вимушені були демонтувати, бо аварійні опори загрожували життю людей:
«Експертизи не проводили, бо не виділяли на це кошти. Демонтували, бо вони розсипалися, ледь не повбивало тоді людей. Чавун став непридатним: він становив загрозу для перехожих. Тумби та труби з часом зруйнувалися. Які треба висновки, якщо вона повністю зруйнована? Там бандаж навіть є — свого часу їх намагалися посилити. Я це питання підіймав раніше, коли ще був директором “Міськсвітла” і мені обіцяли замінити усі ці опори. Такі ж розташовані й біля пам’ятника Котляревському, і там, де раніше стояв пам’ятник Ленінові. Їх планували замінити. Де цей проєкт і що з ним сталося — не можу вам сказати. Відновити неможливо, бо ще й радянські зірочки там є. Тому вони підпадають під декомунізацію. Я не знаю, яка там історична цінність. І я не знаю, хто візьме на себе відповідальність щось із ними робити, відновлювати їх. Мені здається, реставрація цих опор обійдеться дорожче, ніж покупка нових. Це — виключно моя суб'єктивна думка», — сказав Власенко.
Заступник міського голови з питань житлово-комунального господарства Олексій Чепурко щодо опор сказав наступне:
— В одну з опор хтось в’їхав, тому вона розбита. Іншу — демонтували, бо вона не працювала. Ці (авт.: що демонтували) опори не повернуть на місце, бо вони розбиті. А нові: я так розумію, був проєкт реконструкції вулиці Соборності, що включав і площу біля театру Гоголя. Але нині немає на це коштів.
— Але ж немає експертних висновків, що дозволяли б демонтаж і підтверджували б неможливість реставрації, — запитали у чиновника.
— Добре, зараз скажу, щоб зробили вам експертні висновки щодо того, що опора розбита і що її неможливо відновити.
Отож, наразі вціліли лише дві опори, але й вони відрізані від електрики. Реставрувати їх не будуть. Ба більше — можуть демонтувати, якщо місто замовить нові.
Фото Богдана Проскурова