Пам’ятний знак діячу УНР на Полтавщині захищатиме закон

Про це відомо із засідання комісії з реалізації державної політики щодо збереження національної пам’яті Лютенської сільської ради 12 червня. 

Під час засідання ухвалили рішення розпочати процедуру оформлення документів для внесення пам’ятного знака на честь борця за незалежність у 20 столітті до об’єктів культурної спадщини Полтавщини.

Леонтій Христовий – військовий діяч УНР, який 1920 році очолив повстанський загін, який діяв на території Гадяцького, Зіньківського та Миргородського районів. Його бійці брали участь у визволенні Гадяча від російсько-більшовицьких сил під синьо-жовтим прапором. Після відступу повстанців Лютеньку репресували – село спалили, а багатьох мешканців розстріляли. Сам Леонтій Христовий загинув у бою біля села Загрунівка у липні 1921 року.

Окремо комісія ініціювала процедуру внесення «Пам’ятного знака жертвам Голодомору Лютеньці до об’єктів культурної спадщини. Лютенька у 1932 році потрапила на «чорну дошку» через спротив колективізації й підтримку УНР, що стало однією з причин масових репресій і штучного голоду. Унаслідок комуністичного режиму село втратило майже чотири тисячі жителів. Вперше Хрест пам’яті жертв Голодомору встановили у 1992 році за ініціативи місцевих діячів.

Раніше ЗМІСТ писав, що монумент на честь більшовицьких моряків у Кременчуці позбавили охоронного статусу. Пам’ятник матросам Дніпровської флотилії вилучили з Державного реєстру нерухомих пам’яток. Тепер монумент зможуть демонтувати. 

Пам'ятник на честь радянських моряків вважався пам’яткою монументального мистецтва. Влада не могла демонтувати пам’ятник через охоронний статус від держави. 

Раніше ЗМІСТ писав, що рішення про знесення ухвалили на засіданні сесії міської ради у Кременчуці минулого року. Фахівці проаналізували Перелік об’єктів культурної спадщини Кременчуцької громади та виявили, що пам’ятник матросам Дніпровської флотилії – імперський та російський маркер. Тому він підлягає під дію закону про деколонізацію та потребує знесення.

Пам’ятник матросам Дніпровської флотилії – це монумент морякам більшовицької флотилії, що загинули під час вторгнення більшовиків в Україну у 1918 – 1919 роках. На гранітному постаменті зобразили скульптурну групу: один моряк – в повний зріст, з гвинтівкою в руці, а інший за кулеметом. 

Уперше пам’ятник збудували місцеві аптекар та робітник вагонобудівного заводу в 1938 році, у 1945 році його відновили після зруйнування німецькими нацистами, а у 1989 році фахівці проводили реконструкцію.

Раніше на монументі також розміщувалася меморіальна плита зі словами: «Памяти отважных моряков, павших в дни гражданской войны за власть советов, 1918 – 1919». Відомо, що пізніше її замінили й розмістити напис українською мовою.

19 квітня цьогоріч Український інститут нацпам’яті листом звернувся до Кременчуцької міської ради, аби демонтувати пам’ятник матросам.