Пʼять цікавих фактів про Івана Котляревського

Більше 40 років працівники музеїв, що повʼязані з Іваном Котляревським вивчають його життя і творчість. Завідувачка музею Марина Голубнича розповіла ЗМІСТу про маловідомі факти з особистого життя Івана Котляревського, про які не розповідають у школі.

Факт №1. Котляревський приховував деталі особистого життя

Свого часу письменник приховував усе особисте і утаємничене від чужих очей. Це помітили полтавські науковці після понад 40 років вивчення постаті.

Факт №2. Самітник, який вмів кохати

За офіційною версією Іван Котляревський усе життя мешкав зі своєю матір’ю й одруженим не був. При цьому письменник мав жінку, яку кохав усе життя.

Науковиця каже, що є один єдиний спогад, натяк на присутність жінки у його житті. Сталося це коли Котляревський працював учителем у сім’ї поміщика Полтавської губернії. У поміщика була небога – Марія Семенівна, такого ж віку, як і Котляревський. 

Між молодими людьми з’явилася симпатія, вони проводять спільно багато часу. У цей час він починає писати перші сторінки «Енеїди». Поміщик сказав Котляревському, що його небога заручена і попри дворянський титул Котляревського, погодитися на відносини між ним та його небогою він не зможе.

«Безумовно були жінки, яким подобався Іван Котляревський, жінки які шукали зустрічі з ним, жіноцтво захоплювалося Іваном Котляревським», – каже Марина Голубнича.

Факт №3. Мав тонке почуття гумору і був галантним кавалером.

Марина Голубнича казав, що Котляревський відзначався особливим почуттям гумору, любив жартувати та влучно підмічати риси характеру людей. При цьому він завжди залишався шляхетним і уважним кавалером у товаристві, вмів справити гарне враження на співрозмовників.

Факт №4. Допомагав полтавцям

За допомогою до Івана Котляревського зверталися полтавці: чи то з проханням допомогти влаштувати дитину до школи, чи допомогти грошима, чи скерувати літню людину в соціальний заклад, чи адвокатською діяльністю. І він всім допомагав.

Факт №5. Засновник українського театру в Полтаві

Іван Котляревський став одним із фундаторів професійного українського театру. Саме під його керівництвом у Полтаві 1818 року було створено театр, де вперше українською мовою поставили «Наталку Полтавку» та «Москаля-чарівника». Ці п’єси називають початком класичної української драматургії.