Ракетний удар по Сумщині забрав життя артилериста: Полтавщина прощалася із захисником

Про це повідомили у Хорольській громаді. Юрій Антонь загинув 7 липня, а за тиждень рідні, знайомі та побратими провели оборонця в останню путь.

Юрій Антонь народився у селі Козубівці 1 жовтня 1985 року. Закінчив Андріївську загальноосвітню школу та навчався водійській справі в Хорольській автошколі. Після проходження строкової військової служби в армії почав працювати в базовому сільськогосподарському підприємстві СВК «Андріївський». 

Довгий час трудився в цьому господарстві на різних робітничих посадах: різноробочим у ремонтно-будівельній бригаді, оператором сушильних установок. Кілька років чоловік працював на меблевій фабриці у Києві, у будівельній сфері. Повернувшись в рідне батьківське село працював у аграрній сфері в місцевому фермерському господарстві.

На захист України Юрій Антонь став 12 березня цьогоріч. Близько місяця проходив навчання на Чернігівщині у 242-му загальновійськовому полігоні, також відомому як Гончарівський військовий полігон.

Шлях його бойової слави розпочався з оборони фронтових рубежів у Донецькій області. Там оборонець служив на посаді такелажника вантажного відділення самохідного артилерійського дивізіону. Згодом бригада, у якій боронив Україну артилерист, розбили росіяни поблизу Костянтинівки, а особовий склад перемістили на Сумщину. 

Посилена активність диверсійно-розвідувальних груп ворога на північних кордонах призвела до трагічних наслідків. По позиції українських артилеристів росіяни нанесли точний ракетний удар і війна для оборонця з Полтавщини та побратимів закінчилася.

Юрій Антонь загинув 7 липня біля села Стецівська на Сумщині. Свого героя втратили дружина, син, донька, троє сестер та молодший брат.

Поховали солдата на цвинтарі у рідному селі Козубівці поруч з могилами його батьків. 

Вічна пам’ять герою.