Рятувала поранених в «Амсторі», а потім – воїнів на передовій: фронтова історія бойової медикині з Полтавщини
Анастасія – медична сестра за фахом. Нині жінка рятує побратимів у лавах полтавської бригади тероборони. Вона мріє про перемогу та після неї планує вступити до медуніверситету й стати лікарем.
Фронтову історію захисниці з позивним «Мала» розповіли у Полтавській окремій бригаді територіальної оборони 12 травня.
До початку повномасштабного вторгнення росії Анастасія працювала в бригаді екстреної медичної допомоги в Кременчуці. Роботи стало більше після того, як Кременчук почали обстрілювати: спочатку нафтопереробний завод, а потім – «Амстор»:
«Найважче було під час ворожого обстрілу «Амстору», наша бригада чергувала в той день. Поранених та загиблих було дуже багато і ми не встигали надавати їм медичну допомогу та відвозити до лікарень. Так що з жахами війни я познайомилась задовго до приходу на службу».
У листопаді 2022 року до жінки звернулися з Кременчуцького батальйону тероборони, повідомили, що на фронті потрібні бойові медики й запропонували піти на службу. Пізніше Анастасія прийшла до військкомату, де її мобілізували. Спочатку захисниця була бойовим медиком взводу, за нею закріпився позивний «Мала». Їй часто доводилося надавати медичну допомогу бійцям та евакуйовувати їх з позицій:
«Одного разу коли я знаходилася на позиції поряд з бойовим медиком роти одною міною поранило трьох наших бійців, серед яких був і головний медик роти. Мені самій довелося надавати їм медичну допомогу. Через щільний обстріл евакуювати їх вдалося лише через 6 годин. Весь цей час я була поруч з ними підтримуючи їх. Потім шлях до точки евакуації близько 4 кілометрів. Евакуаційний автомобіль ближче під’їхати не міг. Мене після того випадку бійці почали називати «Рембо». Мені довелося нести свій медичний рюкзак і рюкзак бойового медика роти, кожен з яких важить близько 35 кілограм, а ще зброю бійців які несли поранених. При цьому я розмовляла з пораненими, слідкувала щоб вони не втратили свідомість. Було дуже важко, але ми витримали, врятували всіх поранених і всі вони одужали».
Нещодавно Анастасію призначили бойовим медиком роти. Вона мріє про перемогу та планує вступити до медичного університету, щоб стати лікарем.