Шамота & Co писали радіодиктант для ЗМІСТу (ФОТО)
До Дня української писемності та мови українці пишуть традиційний радіодиктант національної єдності. Цьогоріч не винятком стали й очільник Полтавської міської ради, один з його заступників й деякі народні обранці. Утім, взяти участь у всеукраїнській акції наважилися далеко не всі представники місцевої влади.
На запрошення редакції публічно написати радіодиктант погодилися в.о. міського голови Олександр Шамота, заступник з юридичних питань Іван Сватенко та депутати міськради Дмитро Лаптєв й Юліан Матвійчук. За задумкою редакції, учасники «екзамену» пишуть радіодиктант у присутності кореспондентів. А через деякий час «ЗМІСТ» оприлюднює результати перевірки грамотності.
Напередодні журналісти звернулася з подібною пропозицією до керівників всіх фракцій у міській раді та більшості заступників міського голови. Попередню згоду на участь дали Олександр Глазов, Сергій Луценко й Дмитро Сенчакович, втім до кабінету Шамоти так і не дійшли, зіславшись на зайнятість по роботі. Інші чиновники «білого дому» й представники депутатського корпусу відмовилися від написання диктанту за різними причинами або проігнорували ініціативу.
Тож об 11:20 лише четверо сміливців зібралися у кабінеті Шамоти. Учасники тесту помітно нервують.
«Я останній раз писав диктант в одинадцятому класі. В епоху інформатизації всі записи ведуться в електронному вигляді, тому відійшла ера написання ручкою. До того ж, я дуже багато скорочую і не дописую у нинішніх документах, тому буду намагатися писати диктант за іншою методикою, що буде трохи незвично для мене», – коментує Олександр Шамота.
Як оцінюєте свої знання з писемності, питаємо в учасників «флешмобу».
«На трійку. Можливо, на трійку з плюсом. Я сам українською спілкуюся з 2011 року, і, звичайно, це – невеликий термін. А з пунктуацією у школі завжди були проблеми», – відповідає Матвійчук.
«Чотири по п’ятибальній системі. Я з дванадцятибальною системою не знайомий. Востаннє писав у 1999-му році», – говорить Лаптєв.
Як змінилися правила в українській мові за останні роки, ні в.о. міського голови, ні його заступник, ні депутати не знають. Утім всі чоловіки зізналися, що і списували у шкільні часи. А Матвійчук додав, що «хто не списував, зараз на ринку вантажником працює». За його твердженням, це люди, які більше заглибилися у знання, ніж у живу комунікацію, й від цих знань яких ні вправо, ні вліво не відходять, тому наразі у них проблеми зі спілкуванням.
Ми також запитали у депутатів, чи важливо, на їхню думку, досконало знати українську мову, чи все ж таки цінність депутата – більше в його діях на благо міста, ніж у грамотній писемності.
«Скільки людей, стільки і думок. Для когось важливо, щоб ти, як депутат писав грамотно, для когось – щоб відремонтував під’їзд. Згадую дискусію зі шкільним товаришем, який тоді казав: "Сашко, навіщо тобі та математика, навіщо тобі та українська мова", і згадую бабусю, яка казала: "Знання за плечима не носити"», – говорить Шамота.
«Якщо ти депутат – ти представник певної групи людей і ти маєш бути найкращим. Ми маємо знати рідну мову, не робити помилок. І це стосується не тільки української мови, а і інших речей в країні. Ми не маємо права робити помилок. І я буду намагатися їх не робити. Я навіть правила сьогодні повторював», – каже Юліан Матвійчук.
«Одне одному не заважає, потрібно і добрі справи робити, і про грамотність не забувати», – коментує Дмитро Лаптєв.
Отже – на годиннику 11.35 і учасники флешмобу починають писати диктант. Повітря наелектризоване напругою. Трансляція диктанту – з каналу UA:Перший. Триває 15 хвилин. Наприкінці чоловіки підписують листи і здають кореспонденту.
«Відчуваю, що повернувся до школи. Рефлексія незвична», – каже Олександр Шамота.
«Найкраще я написав, звичайно», – говорить Іван Сватенко.
«Як повернення у минуле», – додає Юліан Матвійчук.
Оприлюднять текст диктанту вже завтра. Дипломований філолог редакції Анна Єгорова перевірить написане депутатами. Результати перевірки грамотності полтавських депутатів на ЗМІСТі будуть уже в понеділок.
Фото Олега Журавльова
Обкладинка Богдана Оженілка